В Африці знайдено новий вид прадавнього предка Homo sapiens (фото)
Міжнародна команда дослідників здійснила значуще відкриття в Африці: виявлено нові викопні залишки та новий вид давніх предків людей. Учені з'ясували, що Australopithecus та найраніші представники роду Homo жили на одній території приблизно 2,6-2,8 мільйона років тому.
Про це пише видання phys.
Вивчені залишки були знайдені на дослідницькому майданчику Леді-Герару в Ефіопії. У період з 2015 по 2018 роки там було виявлено 13 зубів, що належать новому виду Australopithecus. Окрім цього, на цій ділянці виявлено рештки ранніх представників роду Homo, які вже були відомі науці після знаходження щелепи LD 350 у 2013 році.
Наукова стаття під заголовком "Нові відкриття австралопітека та гомінідів з Леді-Герару, Ефіопія" була опублікована в провідному журналі Nature. Дослідження Леді-Герару ведеться групою вчених з Арізонського державного університету. Ця місцевість вже здобула популярність завдяки знаходженню найдавнішого представника роду Homo та перших кам'яних інструментів Олдованської культури.
Науковці переконані, що зуби Australopithecus з Леді-Герару належать новому виду, а не до знаменитої Australopithecus afarensis, відомої за прізвиськом "Люсі". Це підтверджує, що представники цього виду не існували молодшими за 2,95 млн років.
"Ці знахідки кидають виклик усталеному розумінню про лінійний процес розвитку людини, який починається з мавпи і веде до неандертальця та сучасної людини. Еволюція нагадує не просту лінію, а складну структуру деревоподібної форми з безліччю зниклих видів," -- підкреслює палеоеколог Кей Рід з ASU.
Тринадцять зубів, що надають важливу інформацію про новий вид Австралопітека та ранніх Homo. Це має велике значення, оскільки наразі зуби є єдиним матеріалом, з якого можна зробити висновки про цей вид. Для остаточного визначення необхідні додаткові рештки.
Вчені визначають вік знахідок завдяки вулканічному попелу, який містить кристали польового шпату. Ці кристали дозволяють точно датувати шари породи, у яких були поховані скам'янілості. Таким чином можна відтворити геологічний контекст та вік зубів -- приблизно 2,6-2,8 мільйона років.
Дослідження також дозволяє відтворити середовище, в якому проживали ранні гомініни. Сучасні розчленовані _badlands_ Леді-Герару суттєво контрастують з давнім рельєфом: у той час ріки протікали через зелені ландшафти, формуючи невеличкі озера, які періодично розширювались або звужувались.
Актуальне питання для палеоантропологів: чи мали ранні Homo та новий вид Australopithecus схожі харчові звички? Чи суперничали вони за ресурси, чи, можливо, співпрацювали? Чи перетиналися їхні шляхи щоденно? Відповіді на ці запитання поки що залишаються невідомими, тож дослідники продовжують аналізувати емаль зубів, щоб здобути нові дані про раціон цих видів.
"Кожне нове відкриття нагадує нам, що потрібні додаткові рештки, аби зрозуміти історію наших предків. Чим більше знахідок, тим точніше ми можемо відтворити життя гомінінів," -- підкреслює Рід.
Команда проєкту Леді-Герару складається з численних вчених та полевих дослідників, переважно з Арізонського державного університету або його випускників.
Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про відкриття нового виду предків людини, яке було здійснене вченими на основі щелепи, що має вік 1,4 мільйона років. Дослідники дійшли висновку, що ця скам'янілість, знайдена в Південній Африці ще в 1949 році, належить раніше невідомому виду роду Paranthropus, який є вимерлим родичем Homo sapiens.
