В Україні середня тривалість життя чоловіків складає близько 57 років, а народжуваність знаходиться на найнижчому рівні у світі. Яка ж доля чекає на українців, і які два можливі сценарії варто розглянути?

В Україні, протягом кількох років повномасштабного конфлікту, середня тривалість життя чоловіків скоротилася з 65 до 57 років. Якщо раніше цей показник вважався надто низьким, то тепер ситуація стала вкрай тривожною. Крім того, Україна демонструє одні з найгірших показників у сфері народжуваності.

OBOZ.UA проаналізував нещодавнє дослідження McKinsey Global Institute, яке стосується глобальної демографічної ситуації, а також ознайомився зі Стратегією демографічного розвитку України до 2040 року, щоб висвітлити можливі наслідки існуючих тенденцій.

На жаль, є тривожна звістка — Україна лідирує за показниками зменшення населення.

"Згідно з публікацією одного з провідних американських видань Newsweek, "великим економікам" загрожує демографічний крах до 2100 року через зниження рівня народжуваності". Журналісти проаналізували дослідження McKinsey Global Institute та поділилися тривожними висновками аналітиків. Для американців це лише прогноз, який може здійснитися через десятиліття, і більшість з нинішніх читачів Newsweek, напевно, не доживе до цього часу. Проте для українців "демографічний крах" вже став невід'ємною частиною реальності.

Аналітики McKinsey Global Institute зібрали дані щодо народжуваності по всьому світу. Блакитна та синя зони - умовна ділянка мапа, яка знаходиться в "демографічній безпеці". Тут народжуваність на одну жінку - більше двох дітей. Отже, пара дорослих залишить після себе пару дітей, відбудеться заміщення поколінь. Найкраща ситуація в Субсахарській Африці (частини африканського континенту на південь від пустелі Сахара: Гвінея, Нігер, Руанда і ще 46 держав) - де 10 пар дорослих в середньому залишають після себе 44 дитини. При тому найбільша народжуваність в найбідніших країнах.

В Україні, де навіть під час повномасштабної війни рівень життя значно кращий, ніж в більшості країн Субсахарсьої Африки (але найнижчий в Європі), найгірша в світі народжуваність. На демографічній мапі McKinsey Global Institute є дві є дві темні бордові плями - Великий Китай (Тайвань, КНР, Гонконг, Макао і Сінгапур) та Україна. Але якщо в Великому Китаю рівень народжуваності - одна дитина на одну родину, то в Україні - і того менше. В середньому під час війни на 10 родин - всього шестеро дітей (дані українських демографів). Якщо вірити мапі аналітиків, це найгірший показник в світі.

До того ж, якщо поглянути на ситуацію в різних регіонах світу, стає очевидним, що труднощі торкнулися не лише України, але й усієї Європи. Середній показник народжуваності у цьому регіоні становить 1,4 дитини на пару (або 14 дітей на 10 пар). Це вдвічі більше, ніж в Україні, проте все ще значно нижче необхідного рівня для запобігання депопуляції.

Якщо в Україні жахлива ситуація зумовлена в першу чергу повномасштабною війною, що супроводжується еміграцією, передчасною смертю та відкладеними рішеннями щодо батьківства, то в Європі демографічні зміни частково пов'язані із зміною пріоритетів. Сучасні європейські жінки активно прагнуть до кар'єрного зростання та мають безліч можливостей для самореалізації. Схожа проблематика спостерігається і в США, де на кожні 10 сімей народжується лише 16 дітей. Щоб забезпечити просту заміну поколінь, з урахуванням передчасної смертності, 10 пар повинні залишати після себе 21 дитину. Тоді, без урахування міграційних процесів, чисельність населення залишалася б стабільною.

Але якщо розвинуті країни, такі як США та ЄС можуть ще довго компенсувати низьку народжуваність припливом мігрантів працездатного віку, то в Україні ж навпаки: еміграція лише посилює наслідки критичного рівня народжуваності.

Наприклад, за даними Євростату за 20 років (дані станом на 2023-й) загальна чисельність населення ЄС зросла з 431,2 млн до 448,8 млн (тобто на 4%). За цей період 18 країн ЄС продемонстрували зростання чисельності населення, а 9 - зменшення. Зменшується населення в країнах ЄС з відносно слабкою економікою та низькими зарплатами: Латвії (-18%), Болгарії та Литві (обидві -17%) та Румунії (-12%). Ймовірно, частково ця статистика пояснюється і міграцією в середині Європейського Союзу.

Ситуація з народжуваністю в Європейському Союзі стає все більш складною, проте завдяки імміграції, включаючи прибуття людей з України, чисельність населення залишається стабільною. Це дозволяє підтримувати економічні показники та стимулювати виробництво. Проте така тенденція не може тривати вічно. За прогнозами McKinsey Global Institute, до 2100 року чисельність населення в провідних економіках може зменшитися на 20-50%.

Це пов'язано з тим, що близько 66% світового населення живе в країнах, де показник народжуваності є нижчим за "коефіцієнт відтворення" (іншими словами, менше двох дітей на сім'ю). "Зменшення рівня народжуваності призводить до демографічних змін, які викликають дефіцит молоді і збільшення кількості літніх людей, які залежать від зменшення чисельності працездатного населення. Довше життя також сприяє цим змінам", - зазначається в дослідженні.

Якщо зараз шість людей працездатного віку утримують одну похилю людину (дані в середньому в світі), то 2050-го такий коефіцієнт скоротиться до 3,9.

Що чекає на Україну: можливі сценарії

В Україні перепис населення здійснювався лише один раз, а наступний планували п'ять разів, починаючи з 2012 року, але так і не реалізували. Демографи стикаються з браком даних, необхідних для проведення всебічного і обґрунтованого аналізу. У нинішніх умовах, коли триває повномасштабна війна, частина території країни окупована, а масова еміграція триває, будь-які оцінки можуть бути лише умовними припущеннями. Лише після завершення конфлікту і проведення перепису населення можна буде отримати реальну картину ситуації.

Під час першого і останнього перепису в Україні було 48,5 млн осіб. До початку повномасштабної війни, станом на січень 2022-го, залишилось 42 млн осіб. Станом на липень 2024-го, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, залишилось 35,8 млн, з яких 31,1 млн - на підконтрольній території.

"В Україні не залишиться ані 50, ані 40 мільйонів громадян, якщо тільки не відбудеться значна імміграція. Однак у такому випадку це вже будуть не українці, і, ймовірно, навіть не європейці", - повідомила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

Для успішної відбудови країни Україні необхідно щорічно приймати приблизно 300 тисяч трудових мігрантів. У той час, коли багато українців вирушають на роботу до країн Європейського Союзу, в Україну можуть приїжджати на їхнє місце, наприклад, мігранти з Індії, але лише в найкращому випадку.

Уряд у минулому році створив і ухвалив проєкт стратегії щодо демографічних питань. Цей документ був підготовлений науковими експертами у співпраці з Міністерством соціальної політики. Окрім прогнозів, у ньому міститься чимало важливих статистичних даних.

Інерційний сценарій передбачає "використання існуючої системи державної підтримки населення, що враховує актуальну демографічну ситуацію, без впровадження нових механізмів впливу".

Згідно з прогнозами, до 2030 року чисельність населення зменшиться до 31,6 мільйона, а до 2035 року — до 30,5 мільйона. У 2040 році в Україні залишиться лише 28,9 мільйона людей. При цьому, якщо на даний момент 10 сімей мають в середньому 6 дітей, то до 2040 року цей показник підніметься до 7,6%. Проте навіть цього недостатньо, щоб зупинити процеси депопуляції, не кажучи вже про можливість збільшення чисельності населення.

Очікується, що середня тривалість життя також зростатиме. На сьогоднішній день (2024 рік) в Україні цей показник становить лише 64,1 року. І при цьому:

Такі цифри зумовлені впливом масштабної війни. З часом середня тривалість життя в Україні буде зростати, і за інерційним сценарієм у 2040 році вона може досягти 71 року (для чоловіків — 66 років, а для жінок — 75,8 років).

Сценарій змін передбачає створення умов для повернення громадян України з-за кордону, відтворення населення. І цей "позитивний" сценарій також не надто оптимістичний. Наприклад, він передбачає, що кількість українців в 2030-му буде на рівні всього 33,5 млн осіб. При тому зростання до 2040-го призведе до збільшення кількості населення лише до 33,9 млн осіб. Про 41 млн осіб (кількість населення станом на 2021 рік) навіть не йдеться.

Згідно з оптимістичним прогнозом, середня тривалість життя для обох статей у 2030 році досягне 72 років, а до 2040 року зросте до 73,5 років. При цьому чоловіки, навіть з урахуванням можливих змін, житимуть приблизно на 10 років менше за жінок (додаткову інформацію можна знайти в інфографіці).

Переваги другого сценарію полягають у зменшенні наслідків війни та полегшенні демографічної кризи, що проявиться у значно кращих показниках демографічної динаміки: згідно з цим варіантом, чисельність населення до 1 січня 2041 року становитиме 33,9 мільйона осіб, а до 1 січня 2051 року - 31,6 мільйона осіб.

Після завершення війни Україні необхідно повернути якомога біженців додому та створити сталі умови всередині країни. Ідея побудова сильної держави разом має об'єднати всіх українців. І без покращення демографічної ситуації реалізувати такий сценарій буде майже неможливо.