В Україні фіксується істотне збільшення кількості реєстрацій серед громадян, які проживають у радіаційно забруднених зонах, з метою отримання "чорнобильської" надбавки до пенсій. Як вдалося виявити цю схему, що сягнула 15 мільярдів гривень?

В Україні налічується понад 1,5 мільйона "чорнобильців", тобто осіб, які отримують компенсації як постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи. Це велика група пільговиків, яка постійно поповнюється новими одержувачами допомоги. Хоча від трагедії минуло вже 38 років і кількість ліквідаторів поступово знижується, загальна кількість "чорнобильців" залишається приблизно на одному рівні.

Торік на пенсійні програми для "чорнобильців" витратили 68,7 млрд грн. Серед загальних видатків на пенсійні виплати для чорнобильців виникла аномалія: значно збільшилась кількість тих, хто перебуває на пенсії та отримує доплату за проживання в зоні радіаційного забруднення. Десятки тисяч українців через суди отримували доплати (інколи навіть не проживаючи в зоні забруднення). В результаті їхня пенсійна виплата з надбавкою ставала навіть більшою, ніж у ліквідаторів ЧК.

Дізнайтеся в матеріалі OBOZ.UA про різке зростання числа "чорнобильців" в Україні, обсяги бюджетних видатків на цю категорію громадян та нововведення, які вже були затверджені.

Схема на 15 мільярдів гривень: куди були витрачені ці фінанси?

Законодавство, що регулює соціальні пільги для осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, є спадщиною радянської епохи в Україні. Щедрі фінансові виплати тривали до світової економічної кризи 2008 року, коли уряд уперше спробував зменшити ці гарантії. Раніше до доходів та пенсій українців, які проживали в зоні безумовного відселення, додавалася компенсація за проживання. Ця виплата була призначена для покриття збитків через те, що люди не могли використовувати продукти, вирощені на своїх городах, через радіаційне забруднення. Розмір цієї компенсації залежав від рівня забруднення радіонуклідами і міг сягати трьох мінімальних зарплат у зоні гарантованого добровільного переселення, двох у зоні гарантованого відселення та однієї мінімальної зарплати в зоні з посиленим радіоактивним контролем.

З січня 2008 року було введено уточнення, згідно з яким доплати мали надаватися в межах порядку та розмірів, які визначає Кабінет Міністрів. Проте Конституційний Суд України визнав це рішення незаконним. У подальшому парламент неодноразово намагався переглянути законодавство щодо доплат у зонах, оскільки економічні та екологічні умови в цих регіонах істотно змінилися, аграрний сектор зазнав розвитку, і потреба у компенсації витрат на продукти харчування більше не існувала. Ці ініціативи також підлягали оскарженню в Конституційному суді. В результаті, чинна редакція "чорнобильського" закону, що була прийнята в 2016 році, stipulates, що якщо доплати в зонах радіаційного забруднення і надаються, то лише за виконання роботи в цих регіонах, що слугує стимулом для працівників.

Згідно з даними, отриманими від Міністерства соціальної політики, останні два роки демонструють суттєве збільшення кількості судових рішень, що стосуються виплат, не пов'язаних із трудовою діяльністю, а з проживанням у зонах, забруднених радіацією. Як свідчать статистичні дані на січень 2022 року, в Україні лише 10,3 тисячі осіб отримували пенсії з доплатами за проживання в таких районах. Проте вже у 2023 році це число перевищило 100 тисяч, а в 2024 році досягло 135 тисяч (інформація отримана за запитом OBOZ.UA). Якщо раніше щомісячні витрати на ці доплати становили близько 51 мільйона гривень, то у 2024 році ця сума зросла до 1,3 мільярда гривень.

Україна переживає складні часи через повномасштабний військовий конфлікт: мільйони громадян стали вимушеними переселенцями, державний бюджет стикається з безпрецедентним дефіцитом, багато українців втратили свої оселі через ракетні атаки та окупацію, а ветерани, які повертаються з фронту, потребують додаткової підтримки.

Кількість "чорнобильців" перевищує число ветеранів. Крім того, їх пенсії значно вищі. Згідно з чинним законодавством, пенсія ветерана, який боровся за Україну під час повномасштабної війни (мається на увазі мобілізований, а не військовий за контрактом), буде значно меншою, ніж у пенсіонера, який проживає в зоні радіаційного забруднення.

Крім цього, пенсіонери, які отримують доплату за рішенням суду, мають набагато більші виплати, ніж ліквідатори, котрі безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Як повідомляє OBOZ.UA, в Міністерстві соціальної політики, на початок 2024 року середня пенсія ліквідатора (без інвалідності) становила лише 6,7 тисячі гривень. У той же час, пенсіонери, які отримують надбавку за проживання в забрудненій зоні, в середньому отримують 13,4 тисячі гривень. Можливо, ця ситуація залишалася б непоміченою, якби кількість пенсіонерів у забруднених районах не зростала так стрімко.

Яким чином були змінені правила і чи це принесе користь?

"З 2016 року законодавство не передбачає виплати надбавок за проживання в зонах, що піддалися радіаційному забрудненню. Незважаючи на це, суди продовжують приймати рішення про їх призначення", - зазначили в Мінсоцполітики в коментарі для OBOZ.UA. Дійсно, у судовому реєстрі можна знайти тисячі рішень, що стосуються надання доплат непрацюючим пенсіонерам, які проживають на забруднених територіях. Таким чином, суди фактично відновлюють скасовані законом доплати для "чорнобильців".

Однак справа в тому, що іноді доплати отримують або намагаються отримати люди, які ніколи не брали участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та не проживали на забруднених територіях. Наприклад, у матеріалах справи 460/13646/24 йдеться про пенсіонера І.С., який у листопаді 2024 року подав до суду позов із вимогою призначити йому доплату до пенсії, посилаючись на те, що він живе на території, що зазнала радіоактивного забруднення.

Чоловік народився в смт Володимирець Рівненської області, за 350 км від Чорнобиля, під час аварії проживав у рідному смт. Але в жовтні 2024-го з якоїсь причини вирішив, уже досягши пенсійного віку, зареєструвати своє місце проживання на території забруднення. "22.10.2024 позивач зареєстрував місце свого проживання в с. Великі Цепцевичі Вараського району, яке належить до зони гарантованого добровільного відселення", - йдеться в матеріалах справи.

Таким чином, пенсіонер ухвалив рішення про зміну своєї реєстрації лише після того, як досягне пенсійного віку. Безумовно, його головна мета — отримати додаткові виплати. Такі випадки можна нарахувати тисячами.

Верховна Рада ухвалила нові зміни, спрямовані на боротьбу з шахрайськими схемами. Відтепер для отримання пенсій громадяни повинні будуть підтвердити своє проживання в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, щонайменше протягом трьох років, починаючи з 1993 року. Додатково, буде проведено перевірку реєстрації в житлових приміщеннях, які відповідають встановленим вимогам, а також контролюватиметься уникнення масової реєстрації кількох осіб за однією адресою.

Ці зміни мають на меті запобігти ситуаціям, коли в одному будинку, що знаходиться в зоні забруднення, реєструються до 40 пенсіонерів, які всі оформлюють реєстрацію напередодні подачі заяви на перерахунок пенсій. "Контрольні органи зафіксували численні випадки шахрайства, коли окремі особи використовують обманні схеми для отримання надбавок, такі як реєстрація в зруйнованих будинках або оформлення 40-50 осіб за однією адресою", - підкреслили представники Міністерства соціальної політики. Вони також зазначили, що зони радіоактивного забруднення не переглядалися з юридичної точки зору протягом останнього десятиліття.

Проблематика пенсій для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є лише одним із багатьох аспектів складної ситуації. Останні роки в Україні стали свідками значних змін у судовій практиці, які торкнулися умов виходу на пенсію та розмірів виплат, впливаючи на життя сотень тисяч людей. В цілому, було ухвалено понад 672 тисячі судових рішень, спрямованих на покращення пенсійних виплат.

З 2019 року Пенсійний фонд України виконав судові рішення на суму 96 млрд грн, в той час як ще 76 млрд грн залишаються боргом. Щороку витрати, пов’язані із виконанням судових рішень, а також загальна заборгованість, демонструють стрімке зростання. Наприклад, у 2019 році для виконання судових рішень у пенсійній системі (з урахуванням інфляції на 2024 рік) було потрібно 2,8 млрд грн. Натомість у 2023 році додаткові витрати Пенсійного фонду на ці ж цілі сягнули вже 37,2 млрд грн.