В Україні дедалі більше усвідомлюється, яку значущу роль культура відіграє у зміцненні демократії, - зазначила міністрка з Німеччини.

У період війни культурне життя в Україні продовжує існувати, незважаючи на постійні виклики та загрози. Українці активно захищають свою культурну спадщину, черпаючи з неї натхнення та силу для боротьби з агресором.

Як повідомляє Укрінформ, про це розмірковує журналіст видання Der Spiegel Тобіас Рапп, який супроводжував державну міністерку культури Німеччини Клаудію Рот під час її дводенного візиту до Одеси наприкінці жовтня.

Рапп наголошує, що Україна повинна не тільки перемогти у війні, а й розвинути свою культурну ідентичність, яку Росія обмежує.

"Навіть у часи війни культура не зупиняє свого існування... особливо в Україні, де щодня надходять звістки про запеклі бої, зокрема в ці дні, коли точаться битви за кожен шматочок землі. Ця війна є не лише боротьбою за територію. Вона стосується глибоких питань ідентичності та культурних цінностей," - підкреслюється в статті.

Автор нагадує, що Путін розпочав свою війну заявами про те, що української нації не існує. Втім, українці знають, що вона є, і це надає їм силу боротися. І ще для них важливо, що вони - частина Європи, а не Росії.

Проте Європа, а також західний світ в цілому, до яких українська нація звертається за підтримкою, самі вже втратили чітке розуміння власних цілей, зазначає журналіст. Він підкреслює, що "країни Західної Європи давно відійшли від переживань, з якими стикається Україна в умовах війни". Крім того, він додає, що можливо, українці виявляють більше віри в обіцянки Заходу, ніж сам Захід у свої зобов'язання.

"Ми приїжджаємо в Україну, аби повчитися тому, яку ціну має свобода", - зізналась міністерка на зворотному шляху до Німеччини. Вона не знає, як стали б поводитися німці, якби вони опинилися в ситуації, в якій перебуває наразі Україна.

Автор також цитує вислів Клаудії Рот, який вона неодноразово повторювала під час свого візиту: "В Україні я усвідомила, наскільки культура є важливим чинником для демократії".

Українська історія бере витоки в далекому минулому, український національний рух має такі ж глибокі корені, як німецький і польський, нагадує видання. Втім, російська мова століттями була владним інструментом, адже мова пов'язана з ідентичністю.

Водночас автор розмірковує над законами про мову та деколонізацію, зазначаючи, що для багатьох українців це важкі процеси. Власне, і Клаудія Рот цікавилась у свого колеги Миколи Точицького, "чи дасть українцям насправді щось те, що вони більше не будуть читати твори Пушкіна?".

"Мета очевидна: російська повинна зайняти в Україні позицію, схожу на англійську в Німеччині. Це друга мова, якою багато людей володіють на рівні читання та спілкування, але вона залишалася чужою", - зазначає журналіст, ставлячи питання: чи не зазнає Україна більших втрат у цій культурній грі з нульовим результатом, аніж здобутків.

Микола Точицький, який прибув до Одеси, щоб зустріти німецьку колегу, розповів їй, що за 1000 днів війни загинули 125 культурних діячів, близько 100 тисяч будинків, що мають культурне значення, зруйновані, 1,7 млн культурних пам'яток - пограбовано.

Українські музеї мали б можливість тимчасово передати частини своїх колекцій німецьким установам для виставок, а також з метою їх захисту від бомбардувань. Проте, як зазначається в статті, музейні обміни наразі не реалізуються, оскільки українські політики не бажають надавати росіянам жодного приводу стверджувати, що Україна віддає свою культурну спадщину Німеччині.

Як повідомляє Der Spiegel, одним з найяскравіших моментів візиту для німецької урядової представниці стало знайомство з Одеським театром опери та балету. Варто зазначити, що Рот стала першою членкинею уряду ФРН, яка відвідала Одесу, зробивши це ще влітку 2022 року.