В Україні з 1 вересня 2025 року планується закриття деяких шкіл: які навчальні заклади потраплять під ризик, а хто залишиться осторонь? Інтерв'ю з Сергієм Дятленком.

У минулому році соціальні мережі та медіа були повні обговорень через новину про плани закриття шкіл в Україні, де навчається менше 45 учнів. З 1 вересня 2025 року уряд припинить фінансування таких навчальних закладів за рахунок освітньої субвенції, особливо тих, що переважно розташовані в селах. Міністерство освіти і науки України запевняє, що ці зміни сприятимуть підвищенню якості освіти, спонукаючи місцеві органи самоврядування покращити навчальні умови для учнів громад.

Як відбуватиметься оптимізація шкіл в Україні? Які навчальні заклади продовжуватимуть отримувати фінансування від держави? Що буде з якістю навчання? Про це та багато іншого OBOZ.UA розпитав у старшого експерта з освіти Програми Polaris Сергія Дятленка.

Пане Сергію, чи могли б ви, будь ласка, роз'яснити нам зрозумілою мовою, чому відбувається закриття шкіл?

Іноді буває, що в деяких населених пунктах кількість учнів настільки обмежена, що школа не зможе належно виконувати свою функцію.

- Як так? Адже там є вчителі, які можуть навчати дітей. Хіба не для цього існують школи?

- Трохи не так. Колись давно знання можна було почерпнути з книги або від учителя. Тоді вчитель міг обирати собі найперспективніших учнів, яким і передавав свої знання. Далі вчителі почали навчати всіх дітей, які переймали знання та досвід у міру своїх можливостей та бажань, доповнюючи їх матеріалами з книг.

З розвитком часу обсяг знань, які накопичує людство, невпинно зростає, а також збільшується кількість джерел, з яких ці знання можна отримати (наприклад, інтернет та штучний інтелект). Сьогодні справжня цінність полягає не стільки в самих знаннях, скільки в умінні їх знаходити, аналізувати та ефективно використовувати для розв'язання практичних задач.

Отже, педагоги здатні навчити учнів не лише знаходити ці знання, а й ефективно їх використовувати.

Так. Однак для цього вже недостатньо лише ознайомити учнів з матеріалом, змусити їх його прочитати та запам'ятати. Необхідна взаємодія з іншими людьми, щоб зробити навчання більш схожим на реальні умови життя в суспільстві.

Які конкретно аспекти ви маєте на увазі, говорячи про "реальні умови"?

Ця діяльність є як індивідуальною, так і колективною. Наприклад, виконання лабораторних завдань всією групою. У таких умовах учні набувають навичок співпраці з однокласниками, спільно розв'язуючи завдання.

Це змагання, схоже на те, що відбувається у зрілому житті, коли кілька осіб з однаковими початковими умовами та шансами намагаються отримати певну посаду, роль або статус.

Це приклад інших учнів, подібних до тебе, які надихають прагнути до досягнення вищих результатів.

Отже, для процесу навчання необхідні не лише викладачі, а й інші учні?

- Так. Результати навчання можуть бути індивідуальними, а можуть бути й колективними. Колективних результатів досягають у колективі, де заповнені всі ролі. Це як футбольна команда не може перемогти, якщо в неї є тренер, але бракує воротаря, правого захисника й нападника.

Скільки учнів потрібно для досягнення спільних успіхів?

- Ну, в класі хоча б 10.

Нічого собі! Чому в Законі України "Про повну загальну середню освіту" встановлено, що мінімальна кількість учнів у класі повинна бути 5?

- Закон визначає мінімально допустиму норму. Адже не кожного року народжується однакова кількість дітей. Тож можуть бути випадки, коли класи мають наповнення 12, 10, 9, 13 і 5 учнів. Щоб забезпечити сталість процесу, визначено саме таку мінімальну наповнюваність класу.

- Учнів вже обговорили, а що з вчителями? Скільки педагогів необхідно для досягнення ефективності в навчальному процесі?

Важливо зосередитися не лише на кількості вчителів, а насамперед на якості їхньої роботи. Кожен педагог викладає предмет, який вивчав під час отримання освіти. У нас є фахівці з математики, хімії, географії, фізичної культури та інших дисциплін. Всі вони пройшли тривалий навчальний шлях та вклали багато зусиль, щоб стати не лише вчителями, а й справжніми експертами у своїй галузі та методах викладання. Коли в школі кількість учнів обмежена й немає можливості формувати окремі класи, вчителі не отримують достатньо годин для викладання своїх предметів, що негативно позначається на їхній заробітній платі. У таких умовах вони вимушені викладати інші предмети, хоча не завжди мають для цього необхідні знання та навички.

- Як бути в ситуації, коли вчителів з деяких предметів просто не вистачає?

Якщо в школі кількість учнів невелика, то часто в цьому населеному пункті відсутні вчителі з усіх предметів, і, відповідно, ці дисципліни викладають фахівці, які не є профільними. Існує можливість запросити необхідних спеціалістів з інших населених пунктів, проте тоді виникають питання щодо витрат часу на їх доїзд до школи, а також щодо реальної можливості такого доїзду, оскільки шкільний автобус для цих цілей зазвичай не виділяється.

Закриття всіх посад фахівцями сприяє вирішенню питання організації навчального процесу?

На жаль, це не так. Вчитель – це така ж людина, як і всі інші, і він також підлягає впливу різних об'єктивних факторів, які можуть знижувати його професійні навички. Якщо в класах протягом тривалого часу навчалися лише 5-6 учнів, вчителеві не доводилося докладати особливих зусиль, вигадувати цікаві завдання чи впроваджувати нові методи роботи, щоб створити продуктивну атмосферу на уроці та досягати необхідних результатів.

Таким чином, з плином часу може трапитися, що педагоги малих шкіл значно відстають у професійному розвитку від своїх колег, котрим для успішної роботи з класами з 25-30 учнями необхідно мати вищий рівень підготовки.

- Що ще, крім учнів та вчителів, має вплив на організацію навчання?

- Очевидно, що важливими є умови, в яких навчаються учні та працюють вчителі. Це і будівля школи, і затишок у класах, і наявність спортивної зали, місць для відпочинку; їдальня, бібліотека, внутрішні вбиральні. Словом, усе, що робить перебування в школі комфортним. А тепер ще й укриття необхідні.

- Хто має все це створити й утримувати?

Засновник навчального закладу фінансує його з власних коштів. Комунальні школи створюються за ініціативою міських, сільських та селищних рад. У зв'язку з обмеженими ресурсами, часто управлінці приймають рішення про поліпшення умов навчання для більшої кількості учнів. Наприклад, великі школи мають значно більше можливостей отримати нову їдальню та спортивний майданчик.

- Навчальне обладнання обов'язково поставляється у всі школи?

- На жаль, ні, коштів на сучасне навчальне обладнання для усіх точно не вистачить. І знову перевага буде у шкіл з більшою кількістю учнів.

Чи вірно, що з 1 вересня 2025 року Міністерство освіти планує закрити всі школи, де чисельність учнів менша за 45?

Ні, закриттям школи може займатися лише її засновник. В Україні більшість навчальних закладів відкриті міськими, сільськими або селищними радами. Таким чином, для припинення роботи школи необхідно, щоб депутати місцевої ради ухвалили відповідне рішення.

Якщо депутати не затвердять це рішення, школа продовжить функціонувати, навіть якщо в ній буде лише 40 або 30 учнів?

- Так.

Яка ж тоді мотивація у депутатів приймати непопулярні рішення, що стосуються закриття шкіл, якщо це не викликає підтримки у населення?

- Про потребу в більшій кількості учнів для якісного навчання ми вже говорили. Й управлінці в громаді та депутати як ніхто інший знають про це. А є ще й питання фінансування освіти. Школи фінансують засновник і держава. Держава виділяє кошти на заробітну плату педагогічним працівникам. Це досить суттєва частка коштів для громади. От держава і спонукає громади закривати неефективні школи, відмовивши у фінансуванні тих, де кількість учнів менша за 45. Це такий "м'який примус" до ухвалення рішень на місцях.

А як держава зможе відмовити у виділенні коштів?

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, що регулює порядок і умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, з 1 вересня 2025 року фінансування закладів загальної середньої освіти (за винятком початкових шкіл) за рахунок цієї субвенції буде припинене, якщо в таких закладах навчається менше 45 учнів.

Як можна трактувати фразу "окрім початкових шкіл"?

Ми часто вживаємо термін "школа" для позначення всіх навчальних закладів загальної середньої освіти. Проте, ці установи можна класифікувати на три категорії:

Так от, початкові школи продовжуватимуть фінансувати незалежно від кількості учнів.

А що щодо інших навчальних закладів? Чи існують ще школи, які будуть продовжувати фінансування, незважаючи на кількість учнів?

- Так, є. Але для цього треба зрозуміти, що школи (як приміщення з вчителями) можуть бути окремими юридичними особами, і тоді ними повністю керує директор цієї школи. А можуть бути структурними підрозділами інших шкіл (філіями), і тоді ними керує директор школи, до якої приєднана ця філія. На ті початкові школи та гімназії, що є філіями інших гімназій чи ліцеїв, обмеження фінансування також не поширюється.

Отже, чи правильно я розумію, що субвенція для вчителів гімназії, яка є філією і матиме менше 45 учнів, також буде враховуватися?

Отже, тепер ці викладачі стануть працівниками тієї установи, до якої приєднана філія, а учні отримають статус учнів саме цієї школи. Насправді, для школярів і їхніх батьків ситуація залишиться без змін.

Але як же тоді стоїть справа з якістю освіти, про яку ми згадували на початку нашої бесіди, і яка, як ми визначили, може бути досягнута лише при наявності певної кількості учнів?

- У складних питань немає простих рішень. Важливим є розуміння, що наповнюваність класів має бути достатньою, але за певних умов доводиться свідомо обирати "менше зло".

Читайте також інтервʼю із Сергієм Дятленком, де він розповів про відставання сільських учнів, роль майбутніх ліцеїв і те, для чого вчити таблицю множення.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про дев'ять ключових документів, що вплинуть на систему шкільної освіти в навчальному році 2024/2025.