Вадим Денисенко: Итоги переговоров. Когда же можно ожидать одобрения закона о 500% пошлине на товары из России? -- Блоги | OBOZ.UA

Основной итог переговоров заключается в том, что Путин смог отложить важные решения. При этом, похоже, что дальнейшие планы всех участников останутся прежними.

Далее текст на языке оригинала

1. Все, що відбувалося останні тижні, було театром для одного глядача. Путін робив все від себе залежне, щоб не викликати вибух гніву Трампа. Європейці "заганяли" Трампа в кут, щоб той нарешті вибухнув. Частина республіканців також, схоже підтримали європейців. Але Трамп не вибухнув. А відтак починається другий акт цієї пʼєси для одного глядача.

2. Яким буде цей акт? Путін знову спробує зіграти в гру під назвою "переговори зриває Україна та ЄС". Одночасно, через Дмітрієва, Росія продовжить висувати привабливі економічні пропозиції. Якщо відкинути теорії змов, складається враження, що саме ці пропозиції, які обіцяють мільярдні прибутки вже сьогодні, є основною перешкодою для "вибуху" Трампа.

Європейські країни, здається, планують продовжувати свою стратегію щодо Трампа, намагаючись завадити його діям. Варто ще раз підкреслити: всі ініціативи Дмітрієва не можуть бути реалізовані без згоди ЄС. А Європа не розгляне жодних поступок для Росії, поки не будуть врегульовані питання американських мит, безпеки (позиція НАТО в Європі) та ситуація в Україні. Єдина відмінність у підходах європейців між першим і другим етапом полягає в можливому прагненні Ватикану займати більш активну роль у цій грі. Це може призвести до активізації контактів із США в цьому контексті.

4. Закон Ліндсі Грема, який, схоже, має шанси на запуск, як паралельний трек до мейнстріму Білого дому має дві суттєві проблеми. Прийняття цього закону, без попередніх домовленостей на Близькому Сході означатиме зупинку переговорів з Китаєм і сварку з Індією, які є головними покупцями російської нафти. Тому, варто дивитися за тим, як будуть (чи будуть) відбуватися переговори США-Індія, США-Саудівська Аравія, США-ОАЕ, США-Ізраіль (особливо в контексті ядерної угоди з Іраном. Але навіть, якщо все піде за найпозитивнішим для нас сценарієм, мінімальний часовий лаг для реалізації цього закону - кінець 2025 року. Але паралельно з цим треба дивитися на рейтинги Трампа і їхню кореляцію зі ставленням до РФ та Путіна. Погіршення рейтингів змушуватиме Білий дім бути більш рішучими.

5. Окремо хочу зупинитися на "сенсаційній" новині Bloomberg про те, що Путін хворий літнім наступом і вважає, що саме цього літа йому вдасться зробити прориви, хоча військові аналітики не розуміють на чому базується цей оптимізм. Я про це говорю вже пару місяців, але Західні аналітики не помічають ще три вагомі причини, чому він хоче продовження війни.

А) Режим Путіна спирається на активну меншість (приблизно третина населення), яка прагне до повного знищення України. Якщо війна зупиниться, значна частина цих людей може стати реальною опозицією. Кремль наразі не має чіткого плану дій у цій ситуації.

Б) Внутрішньополітичний блок Кремля лише починає розробку системи, в якій ветерани, що повертаються з фронту, будуть під контролем не лише ФСБ та МВД, а й самих ветеранів. Восени відбудеться єдиний день голосування, на якому буде випробувана концепція "кожен десятий депутат – ветеран". Після цього цю систему потрібно буде вдосконалити та адаптувати. Навряд чи Кірієнко та його команда зможуть оголосити про готовність до повернення людей раніше весни 2026 року. І це лише один з аспектів підготовки до миру;

В) в Росії розгорнулася найбільша в історії (після 1917 року) компанія по націоналізації і реприватизації. Головних бенефіціарів - 6 (Чемезов, Кірієнко, Ковальчуки, Ротенберги, Сєчін, Патрушев), ще приблизно 10 сімей є в другому ешелоні всієї цієї історії. Зупинка війни означає, як мінімум, сповільнення націоналізації. І я впевнений, що ці люди з найближчого кола Путіна роблять все, щоб війна не мала шансів на зупинку.

Тепер щодо перспектив: я продовжую вважати, що наступне переговорне вікно можливостей відкриється не раніше кінця 2025 року. При цьому, я не виключаю, що до переговорів, можливо, буде підключено Китай в рамках переговорів у трикутнику США-ЄС-Китай.