Василь Боднар, український посол у Туреччині.

Анкара чітко зберігає позицію щодо завершення війни на основі територіальної цілісності України

Офіційні зв'язки між Україною та Туреччиною мають глибоке коріння, що сягає часів козацької епохи, Османської імперії та Української Народної Республіки. Ці відносини підтверджують свою значущість і ефективність, продовжуючи активно розвиватися в сучасності. За цими досягненнями стоїть злагоджена робота не лише керівництва держави та Міністерства закордонних справ, а й дипломатів, представників бізнес-середовища та місцевих громад.

Значущість турецького напрямку в зовнішній політиці України підкреслюється кадровими змінами. Протягом останніх трьох років посольство України в Анкарі очолював Василь Боднар, який раніше займав посаду заступника міністра закордонних справ України. Його попередник, Андрій Сибіга, нещодавно отримав призначення на посаду міністра закордонних справ і одним із перших кроків у новій ролі став візит до Туреччини. Незабаром українське посольство в Туреччині очолить новий посол, адже Василя Боднара вже призначено на посаду посла України в Польщі.

Перед своїм від'їздом до Варшави, посол Василь Боднар поділився з Укрінформом підсумками трирічної роботи в Анкарі, а також обговорив важливі питання українсько-турецьких відносин, роль Туреччини у зміцненні оборонних спроможностей та відновленні України.

ЗАКРИТТЯ ПРОТОК НЕ ДАЛО ЗМОГИ РОСІЇ ЗАХОПИТИ ОДЕСУ ТА МИКОЛАЇВ

- Пане посол, ваша каденція в Туреччині добігає кінця. Ці роки були наповнені важливими подіями як для двосторонніх відносин, так і для України, українського народу, української громади в Туреччині. Розкажіть, будь ласка, що є приводом гордості для вас за підсумками трирічної роботи в Анкарі?

- Почну з найголовнішого - це внесок в активний політичний діалог наших президентів і керівників державних органів, це високий рівень стратегічного партнерства, з якого походять усі решта домовленостей.

На початку лютого 2022 року відбувся офіційний візит президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана до Києва, під час якого було укладено Угоду про вільну торгівлю. На даний момент цю угоду вже ратифікувала турецька сторона, і ми очікуємо на схвалення з боку українського парламенту. Тоді ж було досягнуто домовленості про створення заводу Baykar в Україні. Цей проєкт реалізується, і він передбачає інвестиції в розмірі 100 мільйонів доларів, що додаються до ще 110 мільйонів доларів, інвестованих компанією Baykar. Крім того, Туреччина надає Україні сотні броньованих автомобілів, безпілотники, боєприпаси та іншу військову допомогу для боротьби з російською агресією, а також сотні вантажівок з гуманітарною допомогою.

До війни постачання українських двигунів серйозно розвинуло турецьку промисловість з виробництва БПЛА, отже, нам також є чим пишатися на презентаціях моделей Kızılelma, Anka 3, Akıncı.

Одним з важливих етапів оборони України стало перекриття Туреччиною проток Босфор і Дарданелли. Ми змогли знищити один російський крейсер, а ще два залишалися в очікуванні у Середземному морі. Закриття проток Туреччиною, на мою думку, значно ускладнило Росії можливість використовувати свої морські сили для захоплення Одеси, Миколаєва та інших регіонів, які, згідно з планами Москви, повинні були бути окуповані в результаті морських операцій.

Туреччина перетворилася на важливий транспортний центр. Раніше, коли судна з товарами для України зупинялися в турецьких портах, українським перевізникам не дозволялося здійснювати перевезення через обмеження нормативної бази. Зараз же ситуація змінилася: триває безвізовий режим для транспорту. Наші компанії тепер можуть без жодних ліцензій і дозволів організовувати перевезення критично важливих вантажів з турецьких та інших портів через територію Туреччини.

Ключовим фактором стабільності України стало укладення угоди щодо "зернового коридору". Туреччина активно брала участь у цьому процесі, і експорт 33 мільйонів тонн зерна з України не лише зміцнив нашу позицію на міжнародній арені, але й надав українському бізнесу можливість планувати майбутнє, здійснювати посівну кампанію та збирати врожай.

Ось ще один надзвичайно важливий успішний проєкт — евакуація дітей-сиріт з України. У рамках ініціативи "Дитинство без війни" вдалося вивезти понад 3,5 тисячі дітей-сиріт разом з їхніми супроводжуючими особами з небезпечних зон, де тривають бойові дії або існує загроза.

Згадаю і про потужну мобілізацію української громади в Туреччині, і про створення сильного українського голосу в турецькому медіапросторі. Особливо у перший рік війни (завдяки нашим зусиллям і допомозі з Києва) тут не було вагомого інформаційного впливу Росії. Це дало можливість інформаційно тримати турецьке суспільство в українському треку - доносити правду про те, що відбувається в Україні.

Ще одне досягнення – це будівництво нової будівлі посольства, ініційоване попереднім послом, а зараз міністром Андрієм Сибігою. Проект вдалося реалізувати навіть у часи війни. Це складний шлях, але з успішним фіналом.

Можу назвати ще багато менш помітних, та не менш важливих справ, але головним є те, що Туреччина чітко зберігає свої позиції стратегічного партнера, політичну позицію щодо необхідності завершення війни між Україною і Росією на основі територіальної цілісності України. І те, що, незважаючи на всі перипетії війни і спроби медіації, Туреччина дотримується позиції про недопустимість перебування Криму під окупацією Росії.