Дослідники знайшли нові свідчення про ймовірність існування життя на Марсі: несподівані результати їхніх досліджень.

Якщо в глибинах Червоної планети існує рідка вода, це може свідчити про можливість виникнення життя.

Останнє дослідження даних про сейсмічну активність Марса, отриманих від зонда NASA InSight протягом кількох років спостережень, виявило, що під поверхнею червоної планети можуть існувати "осередки" рідкої води, де теоретично могла б зародитися форма життя.

Журнал "Geology" оприлюднив результати досліджень, проведених японськими науковцями.

"Автори дослідження, Ікуо Катаяма з Університету Хіросіми та Юею Акамацу з НДІ морської геодинаміки, припускають, що якщо на Марсі є рідка вода, тоді існує ймовірність мікробної активності."

Посадковий апарат NASA InSight використав свою роботизовану маніпулятор для встановлення спеціального сейсмометра на поверхні червоної планети. Цей пристрій фіксував сейсмічні хвилі, викликані як "марсотрясіннями", так і ударами метеоритів. Це забезпечило отримання безцінної інформації про внутрішню будову Марса.

Коли на Марсі трапляються марсотрясіння або ураження метеоритами, сейсмометри здатні уловлювати енергію, що виходить у вигляді різноманітних хвиль, для формування зображення внутрішньої структури планети. Досліджуючи ці хвилі, науковці можуть з'ясувати, з яких матеріалів складаються кора та мантія Марса, їхню щільність, а також можливі зміни в їхньому складі.

Наприклад, так звані S-хвилі не можуть проходити через воду і рухаються з меншою швидкістю, ніж P-хвилі. Тому наявність, відсутність та час прибуття S-хвиль дозволяють визначити, що заховано під поверхнею планети.

P-хвилі, у свою чергу, швидше долають щільні породи, тоді як їхнє просування значно сповільнюється при зустрічі з пористими матеріалами, порожнечами або водою.

Дослідження сейсмічних даних, проведене вченими, виявило, що на глибинах 10 та 20 км існує межа, де відзначається зміна швидкості проходження хвиль. Раніше вважалося, що ця межа свідчить про різкі зміни в пористості або хімічному складі марсіанських глибин. Проте, вчені Катаяма та Акамацу трактували ці зміни як можливий доказ наявності води в надрах Марса.

Щоб перевірити свою гіпотезу, вони виміряли сейсмічну швидкість хвиль, що проходять через породи, схожі за складом та структурою на марсіанську кору, на вологих, сухих та заморожених зразках.

Дослідження продемонстрували, що сейсмічні швидкості у сухих, вологих та заморожених зразках мають значні відмінності, що підтримує теорію науковців про існування рідкої води на глибинах від 10 до 20 км під поверхнею Марса.

"Численні дослідження свідчать про те, що на стародавньому Марсі могла існувати вода мільярди років тому. Проте наша модель демонструє наявність рідкої води на Марсі в сьогоденні", -- зазначили вчені, підкреслюючи значення отриманих відкриттів.

Нагадаємо, Марс, відомий своїм іржаво-червоним кольором, часто називають "червоною планетою". Однак нові дослідження виявляють, що цей колір має набагато більше значення, ніж просто естетичний вигляд. Він свідчить, що на поверхні планети була вода.