Великодній кролик: які зв'язки існують між Воскресінням і цим милим звірятком?

Поганські витоки: заєць та богиня весняного пробудження

Однією з найдавніших легенд про великоднього зайця є оповідь про богиню весни на ім'я Еостра (Остара). Вважалося, що вона була покровителькою відродження природи та початку нового циклу життя. За переказами, одного разу вона перетворила звичайного звіра на зайця, який став її вірним супутником.

Цей заєць, згідно з легендами, нібито почав нести яйця різних кольорів — як символ весняного відродження. Завдяки своїй неймовірній здатності до розмноження, він став символом родючості, достатку та багатої землі. Тому його часто можна було зустріти в обрядах, пов'язаних із весняним рівноденням і святами, що відзначають життя.

У християнській культурі заєць набув особливого символічного значення завдяки своїй здатності до змін. Святий Амвросій бачив у ньому уособлення воскресіння, адже хутро цього звіра змінює колір залежно від пори року. Ця образна асоціація відображає перехід від смерті до нового життя, від зимового холоду до весняного тепла, від темряви до світла.

Таким чином, заєць став символом відродження, внаслідок чого його образ нерозривно пов'язується з Великоднем. Його природні здатності відповідати на зміни в природі чудово узгоджуються з християнською концепцією тріумфу життя над смертю. Завдяки цьому стародавні вірування були органічно вплетені в нову релігійні традиції.

Великоднім символом може бути як заєць, так і кролик (фото: Pixabay.com)

У XV столітті в Німеччині заєць набув популярності як символ Великодня. У цей період почали виготовляти печиво, цукерки та різноманітні прикраси у вигляді зайців, що символізували прихід весни та відновлення життя. Ці традиції згодом були перенесені німецькими емігрантами до США та інших країн.

У певних місцевостях існує міф про "Пасхального Зайця", що приносить малечі розфарбовані яйця. Діти з радістю займаються "полюванням на яйця", шукаючи ці сюрпризи. Ці традиції зробили зайця популярним персонажем, який подобається як дітям, так і дорослим у західній культурі.

Хоча в православній традиції основна увага приділяється символіці Воскресіння, зокрема хресту та пасхальному Євангелію, образ зайця все частіше знаходить своє місце в українських домівках. Його можна зустріти на великодніх серветках, у кошиках, шоколадних виробах, а також у святковому декорі. Цей персонаж вносить в атмосферу легкість, весняний настрій і позитивні емоції.

Усе більше українських сімей оздоблюють свої домівки великодніми зайцями, прагнучи внести у святкову атмосферу яскравість і радість. Хоча заєць не має офіційного релігійного значення в православному християнстві, він гармонійно вписується у концепцію Великодня як символу надії, відновлення та щастя.