Вершина цинізму Пінчука та олігархічної системи.
Весь український бізнес має висловити вдячність Пінчуку за встановлені тарифи на електроенергію та за те, що він жертвує своїм здоров'ям заради отримання надприбутків.
Це справжній приклад цинізму: рішення НКРЕКП від 23 квітня 2026 року остаточно закриває пастку, в якій Пінчук виступає одночасно як "бідний" споживач та "надмірно заможний" постачальник.
Він набуває товари за смішні ціни, а реалізує їх за неймовірно високі кошти, і все це в рамках державної системи, яку сам же й створив.
Ось яким чином виглядає ця "двоступенева" енергетична мародерка:
Рівень перший: Придбає практично безкоштовно (Екологічна металургія)
Завдяки закону, що регулює "зелену металургію" і був розроблений лобістами EastOne для підприємств Віктора Пінчука (Interpipe Steel, Ніко Тьюб), він отримав спеціальний тариф на енергопостачання.
* Для стандартного бізнесу: З квітня тариф становитиме 786 грн за МВт-год.
Для Пінчука: Вартість становить 428 гривень за мегават-годину.
Він використовує величезні обсяги електроенергії з державної мережі, сплачуючи при цьому майже у два рази менше, ніж звичайний хлібозавод. Таким чином, за можливість Пінчука отримувати дешеву електрику фактично розраховуються всі українські підприємці через свої рахунки.
Рівень другий: Продає втридорога (Сьогоднішні прайс-кепи)
Сьогоднішнє ухвалення НКРЕКП, яке передбачає підвищення максимальних цін (прайс-кепів) до 15 000 - 17 000 грн/МВт-год, стало справжнім виграшем для компанії "Дніпросталь-Енерго".
Коли в системі спостерігається нестача (а це нині стало регулярним явищем), Пінчук активує свої газопоршневі установки для когенерації.
* Тепер він може продавати цю енергію в мережу по 15-17 тис. грн.
Це і є верх цинізму: він економить на тарифі як "зелений", а заробляє на дефіциті як "газовик", викачуючи гроші з енергосистеми, яку сам же і знекровлює пільгами.
Рівень три. Швейцарська "платформа" для отримання прибутку.
Щоб ці кошти не залишилися в Україні, діє швейцарська компанія Interpipe Central Trade GmbH, розташована в Лугано.
* Ситуація: Заводи Пінчука в Україні виготовляють труби, застосовуючи таку ж "пільгову" електроенергію. В результаті, собівартість їх продукції є досить низькою.
Далі швейцарська компанія придбає ці труби за внутрішньою вартістю та реалізує їх міжнародним нафтовим та енергетичним компаніям за ринковою ціною.
* Висновок: Основний прибуток концентрується в Швейцарії та на Кіпрі (Interpipe Holdings PLC), де за 2025 рік вже зафіксовано понад 150 мільйонів доларів чистого доходу.
Це не бізнес, це паразитство на державному рівні. Поки країна збирає копійки на відновлення енергетики, одна людина через свої фірми у Лугано та Лімасолі вибудувала систему, де дефіцит енергії це не біда, а прямий шлях до надприбутку.
Чи міг би бути тариф нижчим, якщо прибрати знижки для Пінчука? Однозначно!! Бо хтось повинен їх покривати. Дякуйте!!
Олег БЕЛІНСЬКИЙ can be rephrased as: Олег, носій прізвища БЕЛІНСЬКИЙ.
