Від "тарифу Клюєва" до "облігацій Кудрицького": "Укренерго" наблизилось до дефолту через проблеми у "зеленій" енергетиці.

Період розрахунків за "зеленими облігаціями" Укренерго підкрадається непомітно. Це ставить нас у складну ситуацію, адже для забезпечення безпеки українських енергетичних об'єктів критично важливі навіть найменші суми.

Незабаром, 9 листопада, "Укренерго" зобов'язане виплатити 5 мільярдів гривень за "зеленими облігаціями", які були випущені у 2021 році для погашення боргів перед ринком відновлювальної енергетики (ВДЕ). Ця заборгованість виникла через завищений "тариф Клюєва". У 2022 році власники облігацій погодилися на реструктуризацію, але наразі навряд чи вони погодяться відмовитися від отримання відсотків. Це підвищує ризики того, що для знаходження коштів можуть бути скорочені витрати на будівництво захисних споруд та відновлення пошкоджених мереж. Але давайте розглянемо все детальніше.

10 червня 2020 року було укладено Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та представниками асоціацій виробників електроенергії з відновлювальних джерел (ВДЕ). Основною метою цього документа стало вирішення питання погашення всіх історичних боргів державного підприємства "Гарантований покупець" перед виробниками "зеленої" енергії. На момент підписання Меморандуму загальний борг ДП перед ВДЕ сягав 14 мільярдів гривень (при курсі гривні 28 грн за долар).

В рамках реалізації цього рішення, у листопаді 2021 року компанія "Укренерго" випустила облігаційний випуск на загальну суму 825 мільйонів доларів із процентною ставкою 6,875%, що пов'язане зі сталим розвитком та під гарантію Міністерства фінансів України. За курсом на той момент, це становило близько 23 мільярдів гривень. Наразі ця сума досягла 34 мільярдів гривень, без урахування процентних виплат.

Для того, щоб зрозуміти, звідки взялась та заборгованість і чому виникла потреба в емісії облігацій, треба зануритись в історію часів Януковича. У 2020 році колеги з NV дослідили національні особливості українського "зеленого тарифу" (спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах відновлюваних джерел енергії, - ред.), який з'явився в Україні у 2008 році.

Згідно з повідомленнями, основним адвокатом "зеленого тарифу" став Андрій Клюєв, який був близьким до колишнього президента України Віктора Януковича, і який поєднував у своїй діяльності функції чиновника та бізнесмена. Зелений тариф в Україні був прив'язаний до євро і значно перевищував тарифи звичайної енергетики. Перші вітрові електростанції почали з'являтися на території країни вже в 2009 році, а з 2011 року розвивались сонячні електростанції. До 2014 року більшість сонячних електростанцій належали юридичним особам, що були об'єднані під компанією Activ Solar, в структурі якої були номінальні власники з Австрії. Проте ринок та ЗМІ вважали, що реальними власниками цієї компанії є брати Андрій і Сергій Клюєви, які, хоч і ненадовго, до свого втечі з України, стали основними вигодонабувачами від зеленого тарифу.

Згідно з даними Forbes, реалізація найвищого в Європі тарифу на відновлювальну енергію, ініційованого Клюєвим, виявилася непосильним завданням для держави. Потужності альтернативної енергетики та обсяги виплат за "зеленою" тарифною системою стрімко зростали. З 2015 року, після девальвації гривні, встановлена потужність сонячних електростанцій збільшилася майже в 15 разів, досягнувши 6381 МВт у 2021 році.

Сьогодні виникає питання, чи справді "зелений тариф" у своїй поточній формі був необхідний. Як підкреслило дослідження NV, незважаючи на те, що його ставки стали одними з найвищих у світі, великих інвестицій у відновлювані джерела енергії не було. Закон, прийнятий у 2012 році, штучно звузив коло потенційних інвесторів, вимагаючи значної локалізації виробництва обладнання для нових станцій. Проте єдине українське підприємство, здатне виробляти фотоелементи, які є ключовим елементом сонячних електростанцій, належало родині Клюєвих.

Сьогодні, коли розвиток відновлювальної енергетики відбувається в рекордні терміни, інвестори почали добровільно відмовлятися від встановленого тарифу, хоча його дія за законом триває до 2030 року. Виявилося, що сподіватися на своєчасні виплати від "Гарантованого покупця", який під час війни в 2022-2023 роках зміг виконати лише 33-55% фінансових зобов'язань перед виробниками ВДЕ, не має сенсу. Натомість співпраця з трейдерами, які працюють за ринковими цінами, забезпечує 100% розрахунків. Однак існує й інша проблема: не всі трейдери готові купувати енергію з відновлювальних джерел. Це питання потребує окремого обговорення та вирішення.

Нас цікавить інше -- облігації на 825 млн дол і їхня реструктуризація. Випуск облігацій у 2021 році, тодішній керівник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький назвав "знаковою трансакцією, яка також стає вагомим орієнтиром для інших українських емітентів".

"Особливо важливо, що ця угода є значним кроком у напрямку усунення дисбалансів на українському ринку електроенергії, відповідно до зобов'язань України щодо підтримки виробників електроенергії з відновлювальних джерел", - зазначив він у коментарі, оприлюдненому прес-службою компанії.

Однак, за словами окремих закордонних експертів, це не зовсім відповідає дійсності. Професор Колумбійського університету Віллям Буітер у грудні 2021 року підкреслив, що "зелені облігації" компанії "Укренерго" насправді являють собою досить дорогий борговий інструмент.

"Прибутковість 5-річних 'зелених облігацій' досягла 6,875%. У той же день доходність 5-річних казначейських зобов'язань США становила 1,19%", - зазначив дослідник, чию інформацію навела консалтингова фірма ExPro Consulting.

Він також підкреслив, що борг "Гарантованого покупця" перед виробниками відновлювальних джерел енергії виник через те, що щедрі ціни на електроенергію, гарантовані за встановленими у 2008 році пільговими тарифами, були значно вищими за надзвичайно низькі ціни на електроенергію для населення.

Згідно з інформацією, наданою Віллямом Буітера, вартість "зелених облігацій" в національному еквіваленті становила приблизно 21,6 млрд грн. У той же час, загальний борг перед виробниками відновлювальної енергії на початку листопада 2021 року оцінювався в 28 млрд грн. Відповідно до встановлених норм, всім виробникам ВДЕ повинні були виплатити однакову частку заборгованості. Проте цього не сталося.

З цього можна зробити висновок, що облігації та "зелений тариф" не стали ідеальними інструментами ринку. Нині ми спостерігаємо наслідки обох рішень. З ростом частки "зеленої" енергії фінансування, закладене в тариф HKPEKП, вже не покриває повних виплат ДП "Гарантований покупець", що призводить до нового збільшення боргів перед учасниками ринку ВДЕ. За перші шість місяців 2024 року ця сума приблизно дорівнювала тій, яку "Укренерго" перерахувало "Гарантованому покупцеві", а саме близько 20 млрд грн. Єдиним реалістичним, хоча й неприйнятним з огляду на суспільну реакцію, способом вирішення цієї проблеми залишається підвищення тарифів для кінцевих споживачів, як юридичних, так і фізичних осіб.

Щоб закрити зобов'язання за облігаціями, які мали компенсувати недоплати приватному сектору за одним із найвищих у світі тарифів на відновлювальну енергетику, "Укренерго" стоїть перед складним вибором: витратити 119 мільйонів доларів (близько 5 мільярдів гривень) і залишитися без коштів напередодні зимового сезону, або спрямувати ці фінанси на відновлення розбитих інфраструктурних об'єктів і будівництво захисних споруд для підстанцій, що піддаються атакам з боку Росії.

Інтереси власників облігацій цілком зрозумілі. У 2022 році вони погодилися перенести термін погашення з 2026 року на 2028 рік, а також надали "Укренерго" дворічну відстрочку виплати відсотків, яка сплине наступного місяця. Проте, з іншого боку, шановні кредитори, серед яких є відома європейська фінансова установа, усвідомлювали, на які умови вони йдуть під час переговорів з наполегливими представниками сектору альтернативної енергетики. А саме, вони погоджувалися на надання фінансування (зрозуміло, під гарантії уряду України) для подальшого розподілу цих коштів приватним компаніям. Адже 99,9% відновлювальної енергетики складається з приватного бізнесу.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) роз'яснив свої мотиви участі у викупі зелених облігацій "Укренерго" на суму 75 мільйонів доларів. Він вказав на зобов'язання уряду використати ці кошти для погашення боргів перед виробниками відновлювальної енергії, а також надав гарантії виплат через тариф, встановлений системним оператором.

У цьому контексті не було жодних ілюзій щодо основних вигодонабувачів проєкту. Це не просто малий бізнес із кількома вітровими електростанціями або сонячними панелями. У 2020 році, під час дискусій про погашення державних боргів перед енергетичним сектором, журналісти виділили п'ять ключових учасників ринку "зеленої енергетики": ДТЕК; шведсько-українську компанію "Віндкрафт Україна", засновану бізнесменом Карлом Стуреном; китайську корпорацію CNBM, яка, за інформацією ЗМІ, пов'язана з Activ Solar Клюєва; VR Capital Group Річарда Дейтса, партнера Макара Пасенюка з ICU, а також депутата Максима Єфімова, відомого завдяки купівлі КВЦ "Парковий", що отримав прізвисько "гелікоптерний майданчик Януковича".

Крім того, коли кошти, які були запозичені під державні гарантії України, надавались приватним підприємствам навіть після початку повномасштабної агресії, це не викликало жодних заперечень (хоча, звісно, метою було погашення боргів, які виникли внаслідок особливостей "тарифної політики по-клюєвськи"). Принаймні, на публіці ніхто цього не оскаржував.

Всі були задоволені тим, що "облігації Кудрицького" перетворюють кошти кредиторів на фактичні інвестиції в приватні підприємства не найбідніших громадян України. Проте тепер "Укренерго" зобов'язане виплатити 5 мільярдів гривень — це включає чотири відстрочені купони та відсотки на ці суми, що є майже удвічі більше, ніж витрачено (2,9 мільярда гривень) на спорудження захисних конструкцій на підстанціях. Звідки ж тоді взяти ресурси для встановлення цього захисту, якщо врахувати, що зима вже близько, а атаки ворога на нашу інфраструктуру, ймовірно, стануть більш інтенсивними?

Ці питання залишаються без відповіді.