Відкриття "стандартної свічки": століття тому дослідники виявили, що Всесвіт має зовсім інший вигляд (фото)
102 роки тому Едвін Габбл відкрив нову зірку і довів, що Всесвіт має безмежні розміри.
У ніч з 5 на 6 жовтня 1923 року астроном Едвін Габбл зафіксував незвичайну зірку, чия яскравість коливалася з періодичністю. Цю зірку, відому як M31-V1, було визнано важливим доказом того, що Всесвіт не обмежується лише нашою галактикою Чумацький Шлях, згідно з інформацією від Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Едвін Габбл досліджував всесвіт через 100-дюймовий телескоп Хукера в обсерваторії Маунт-Вілсон, розташованій у Каліфорнії, коли помітив слабке світіння. Це нечітке зображення об'єкта згодом змінило наші уявлення про космічний простір.
Спочатку Габбл вважав, що спостерігає вибух нової зірки, тобто тип зоряного вибуху, але згодом зрозумів, що світло зірки коливалося, ставало спочатку яскравішим, а потім тьмянішим із певними інтервалами. У результаті астроном дійшов висновку, що це змінна зірка.
Ця змінна зірка, відома під назвою M31-V1, виявилася цефеїдою. Ці зірки характеризуються вражаючою регулярністю зміни своєї яскравості. Їх також називають "стандартними свічками" Всесвіту. Проте Габбл був не першим астрономом, який виявив ці зірки.
У 1912 році американська астрономка Генрієтта Суон Лівітт провела дослідження яскравості та її коливань у 25 цефеїд, що знаходяться в сусідній карликовій галактиці Мала Магелланова Хмара. В результаті своїх спостережень вона з'ясувала, що яскравіші цефеїди мають повільніший темп мерехтіння.
Спостереження, здійснені Габблом, стали вирішальними у наукових дебатах того періоду. Астроном Харлоу Шеплі дотримувався думки, що Чумацький Шлях є всім Всесвітом, тоді як його колега Хебер Кертіс провів вимірювання відстані до галактики Андромеда, що дозволило зробити висновок про існування безлічі галактик у нашому Всесвіті.
Андромеда протягом багатьох років викликала суперечки серед астрономів щодо того, чи є вона іншою галактикою, туманністю або сузір'ям у Чумацькому Шляху.
Коли Габбл виявив цефеїду, то це зміцнило аргументи Кертіса щодо того, що Андромеда не є частиною Чумацького Шляху. Габбл вивчав цефеїду протягом року, що дало змогу астроному обчислити, що галактика Андромеди розташована на відстані 900 000 світлових років від нас.
Дослідження цефеїд, проведене Лівітт, стало ключовим моментом для важливого відкриття Габбла, яке стосується розширення Всесвіту. Хоча деякі науковці висували припущення про те, що Всесвіт розширюється, спираючись на загальну теорію відносності Ейнштейна, саме Габбл зміг підтвердити ці здогадки через точні обчислення.
Астроном об'єднав дані Лівітт про відстань до цефеїд з даними інших астрономів, які показали червоне зміщення галактик. Це зміщення довжини хвиль світла до червоного кінця електромагнітного спектра через ефект Доплера в міру того, як галактики віддаляються від нас. Більш далекі галактики мали більший червоний зсув. Це показало, що вони віддаляються швидше від нас, ніж ближчі об'єкти.
Швидкість, з якою розширюється Всесвіт, відома як постійна Габбла. Починаючи з 1923 року, численні дослідження підтвердили, що Всесвіт дійсно збільшує свої розміри. В кінці 90-х років XX століття виявилося, що це розширення відбувається з прискоренням, яке спричинює темна енергія.
Але сучасні вимірювання швидкості розширення Всесвіту показують різні значення. Поки що вчені точно не знають, чому так відбувається. Це називається проблема Габбла, і як уже писав Фокус, вона є однією з головних загадок Всесвіту, над вирішенням якої працюють вчені.
Також видання Фокус повідомляло, що американський науковець припускає, що астронавти можуть натрапити на залишки людської цивілізації, що існувала на Місяці близько 50 000 років тому. Дослідник впевнений, що на супутнику Землі колись мешкали представники давно забутої цивілізації. Він стверджує, що існування цих слідів на Місяці було приховане протягом багатьох років.
