Відповідно до всього сказаного, Сполучені Штати не заперечують проти реалізації бажань Путіна. Інтерв'ю з Огризком.

Держсекретар США Марко Рубіо разом із спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом прибули до Парижа, де відбулися їхні переговори з французьким лідером Емманюелем Макроном. Українська делегація, очолювана головою офісу президента Андрієм Єрмаком, також брала участь у цих зустрічах у французькій столиці.

Згідно з інформацією, отриманою з європейських медіа, зустріч була ініційована за запитом адміністрації США, яка прагне досягти повного припинення бойових дій в Україні протягом найближчих кількох тижнів. Вона намагається з'ясувати позиції всіх зацікавлених сторін щодо цього питання. Російська позиція на даний момент є чіткою; після свого спілкування з російським президентом Путіним, Віткофф повідомив, що "США активно працюють над укладенням угоди з Росією стосовно України, яка передбачатиме врегулювання питання п'яти територій".

Європейці та українці сподівалися, що американська сторона представить аргументи, які підтверджують, що Путін дійсно зацікавлений у переговорах щодо безумовного припинення вогню. Крім того, їх цікавило, які кроки планує адміністрація Трампа, якщо Росія не проявить прогресу у цьому напрямку.

Вже після зустрічі в Парижі та розмови з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, який знову бормотів "про усунення першопричин", Марко Рубіо заявив, що "США вийдуть із переговорів про мир між Росією та Україною, якщо не побачать прогресу найближчими днями". Судячи з заяв держсекретаря адміністрація Трампа зіткнулася з неможливістю примирити позиції України, Європи з поглядами Москви, що не дивно. Здається, остаточну відповідь щодо цього ми отримаємо вже наступного тижня в Лондоні, де переговорники знову зберуться, щоб продовжити діалог, розпочатий у французькій столиці.

В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко висловив свої погляди на ці та інші важливі теми.

В Парижі проходять важливі переговори, де основна увага зосереджена на тому, що адміністрація Трампа продовжує прагнути швидкого припинення вогню за будь-яких обставин. Вони шукають інформацію про те, на які поступки готові піти Україна та європейські країни для досягнення цієї мети. Учасники зустрічі з українського та європейського боку намагалися переконати США в необхідності жорсткішого підходу до Росії і висловлювали зацікавленість в тому, які кроки планує зробити адміністрація, якщо не побачить прогресу з боку Путіна. Враховуючи різкий коментар Марко Рубіо, зроблений після зустрічі в Парижі, ситуація виглядає досить похмуро.

У світлі останніх подій, на мою думку, ситуація є досить складною. Ми неодноразово підкреслювали, що важливо, щоб Україна, Європа та США об'єдналися за одним столом у рамках переговорів. Зараз це стало реальністю, але Сполучені Штати не займають таку ж позицію, як Україна та Європа, і це викликає гіркоту. Виходить, що один із провідних союзників демократії у світі — США, потрапили в незвичну ситуацію. Нещодавно американська сторона знову не підтримала резолюцію в Генеральній Асамблеї ООН, яка засуджує Росію за її дії в Україні, таким чином опинившись на одній стороні з такими ізгоями, як Росія, Північна Корея та Куба. Навіть Китай утримався, а США проголосували проти. Це справжнє приниження для американської дипломатії та зовнішньої політики, адже таке не повинно відбуватися, але, на жаль, сталося. Таким чином, важко назвати позицію США щодо України та Європи конструктивною.

Головна причина такого сценарію полягає у прагненні Трампа будь-якою ціною завершити конфлікт. Через це він готовий йти на компроміси, які, по суті, не повинні бути прийнятними, намагаючись задовольнити Росію в усіх можливих аспектах. В результаті, Москва продовжує свої агресивні дії і не планує зупинятися, поки не отримає належної відповіді, чого, на жаль, Трамп не бажає робити.

У Парижі ми спостерігаємо цікаву ситуацію. Американці заявляють, що намагатимуться зупинити війну, але для цього Україні, на їхню думку, слід погодитися на територіальні поступки, про які вже не раз говорив Віткофф з Путіним. Здається, США готові, щоб їхні ідеї щодо "вирішення питання п’яти українських територій" стали реальністю. Проте для нас це є явними червоними лініями, які ми не можемо перетнути. Європейські партнери також почули цю інформацію і, вважаю, зроблять висновки, що можуть бути лише одними: об’єднатися з Україною, оскільки від США навряд чи варто очікувати якихось конструктивних кроків.

В цілому, підсумки на сьогодні, на мою думку, є досить зрозумілими для всіх учасників. Американці розуміють, що європейці не планують йти на поступки Росії щодо України, тоді як європейці та українці усвідомлюють необхідність спільно працювати над заходами, які допоможуть протистояти агресії Росії. Запланована зустріч у Лондоні через тиждень також виглядає позитивно, оскільки це свідчить про можливість досягнення спільного розуміння. Проте, немає жодних сумнівів, що Росія продовжуватиме експлуатувати позицію США для своїх цілей.

- Марко Рубіо вже після Парижу заявив, що "США припинять робити посередницькі зусилля щодо мирної угоди між Росією та Україною, якщо протягом кількох днів не з'являться явні ознаки того, що домовленості із цього приводу можуть бути досягнуті". Мовляв, якщо "обидві сторони серйозно ставляться до миру, ми хочемо допомогти, інакше підемо геть, адже Америка має багато інших пріоритетів у світі, і Трамп готовий рухатися далі, якщо не буде ознак прогресу. США три роки підтримували Україну, але тепер вони досягли точки, коли потрібно сфокусуватись на іншому ", - заначив держсекретар США.

Ця стратегія виглядає як своєрідний тактичний відступ. Трамп, з одного боку, вимагає від Росії дати відповідь щодо мирного врегулювання до кінця цього тижня, тобто до Великодня. Він чекає на цю реакцію. Проте, після заяв Рубіо стає очевидним, що вони вже готують свою позицію на випадок, якщо доведеться пояснювати, що вони намагалися досягти миру, але ці країни не виявляють бажання зупинити конфлікт і продовжують війну. У нас є ще одна причина для занепокоєння – Китай. Тому всі наші зусилля будуть зосереджені на цій країні, а ви вже розбирайтеся зі своїми справами.

Звісно, це негативно позначається на нас, адже свідчить про те, що чинна адміністрація не має наміру карати Росію за її злочини. Вона не бажає усвідомлювати реальні обставини і не хоче бачити, хто насправді є джерелом цієї війни, піддаючись маніпуляціям Віткоффа та тим діям, які вчиняє Кремль. Безумовно, Путін буде задоволений цим. Однак, вважаю, що це буде передчасне задоволення, адже така позиція Сполучених Штатів лише зміцнить єдність між Європою та Україною, а також ширше коло країн. Зверніть увагу на Канаду, яка щиро заявляє, що в умовах таких "чудових" російсько-американських відносин ми будемо співпрацювати з Європою та зміцнювати наші економічні, політичні та військові зв’язки. Погляньте на Тихоокеанський регіон, на Австралію, Нову Зеландію, Японію та інші країни. Вони також усвідомлюють, що США вийшли за межі розумного. Тому, хоча це й неприємний розвиток подій, він не є безнадійним.

Однак у Європі існує безліч власних викликів. Вона не є однорідною. Зокрема, є Угорщина і Словаччина, а також в інших державам діють проросійські політичні сили, які виступають проти України. Чи готова Європа сьогодні діяти рішуче проти Росії і робити це оперативно?

Ви абсолютно праві, Європа має свої особливості, і нам не потрібна ця так звана псевдоєдність, яка насправді є її слабкістю. Подивіться на ситуацію в ЄС: через позиції прем'єр-міністрів Угорщини та Словаччини — Орбана та Фіцо — блок не може ухвалювати необхідні рішення. Це свідчить про те, що варто робити певні висновки, які, на мою думку, будуть зроблені досить швидко. Вже зараз шукають способи обійти вето цих двох країн, переважно Угорщини, через формування нових коаліцій, які діють не в рамках Євросоюзу, а на базі індивідуальних зобов'язань. Яскравий приклад — "коаліція охочих". Це не є спільна позиція всіх країн ЄС, а лише більшості. Тож нічого не заважає нам ставити питання так, що ми прагнемо об'єднати ті країни, які мають спільну мету — зупинити Росію. І зовсім не обов'язково, щоб Угорщина була у цій коаліції, особливо з теперішньою владою.

В Європі є країни, які хочуть і можуть допомагати. Тому давайте не будемо в цьому плані песимістичними, а навпаки посилимо роботу з тими, хто хоче та може. І це не тільки Франція чи Британія, і навіть Німеччина. В цьому ряду і Північна Європа і країни і Балтії. Так, невеликі за розмірами, за кількістю населенням, але наскільки вони, так би мовити, заточені на те, щоб допомагати Україні. Я переконався у цьому завдяки недавній розмові з норвежцями. Подивіться, Норвегія передала Україні 4,5 мільярди доларів допомоги. Якщо так будуть діяти інші, то повірте, у нас знайдуться можливості для того, щоб шукати необхідну зброю. Якщо американці будуть проти, то це буде складніше, але є в Європі зброя, є у світу загалом. Отже, тут не треба опускати руки, хоча ситуація змінилася, але ми повинні так само змінити свої підходи до того, що нам потрібно.

Ви стверджували, що зброю можна придбати в будь-якій точці світу, однак президент України Володимир Зеленський висловив готовність купити 10 комплексів ППО Patriot у США за підтримки європейських партнерів. Проте, Трамп фактично відмовив Україні в цій пропозиції. Експерти зауважують, що його нинішні інтереси більше спрямовані на ведення переговорів із Путіним, ніж на отримання прибутку від постачання зброї для України.

Необхідно вести переговори не з Трампом, а з виробниками озброєння та систем протиповітряної оборони. Якщо ми зможемо знайти відповідні можливості, а такі канали, безумовно, існують, варто звернутися до них з пропозицією: "Ви хочете заробити ще кілька десятків мільярдів доларів? Поясніть Трампу, що це вигідно для американської економіки та народу в цілому". Важливо знати, які двері відчиняти та про що спілкуватися з тими, хто стоїть за цими дверима. Якщо військово-промисловий комплекс США, що має значний вплив в країні, почне тиснути на Трампа, він не матиме іншого виходу. У нього виникнуть серйозні внутрішні проблеми, які його суперники зможуть використати на свою користь. Тому ключовим є правильний підхід у нашій стратегії. Сподіваюся, що українська влада це добре усвідомлює.

Щодо необхідності відкриття певних можливостей, Україна та США підписали меморандум стосовно співпраці у сфері корисних копалин. Дональд Трамп повідомив, що основна угода буде укладена 24 квітня. Проте, згідно з останніми даними, опублікованими в ЗМІ, американська сторона не пропонує жодних гарантій безпеки. Вони продовжують сприймати угоду як форму погашення боргів з боку України, хоча й знизили оцінку фінансової допомоги до приблизно 100 мільярдів доларів з попередніх 300 мільярдів. У нинішніх умовах, коли США демонструють байдужість до України, її безпеки та майбутнього, чи варто нам укладати цю угоду?

- Те, що підписали меморандум, це правильно, але коментувати власне саму угоду, зміст якої ми все ще не знаємо, важко. Поки що це лише, так би мовити, наші уявлення. Я не думаю, що ті розмови про 100 мільярдів, вони є реалістичними, тому що це справді чергова червона лінія, через яку ми переступити не можемо. Не може бути, на мою думку, навіть одного долара, як нашого боргу, адже створить прецедент, яким можуть скористатися інші країни.

Сама ідея угоди, мені здається, є цілком нормальною. Якщо нам потрібно розробляти, а це справді нам потрібно в тому числі, наші корисні копалини, і ми шукаємо інвестора, то ось інвестор в принципі є. Тепер треба подумати над тим, які умови роботи для цього інвестора. Це вже питання переговорів. Але якщо щонайменше 50 на 50, мені здається, в цьому немає нічого поганого. Тим більше, що ми самі, за теперішніх обставин, давайте будемо відвертими, не потягнемо розробку таких корисних копалин. Це складно, дорого, довго у часі.

Основне питання полягає в тому, які саме умови співпраці з США будуть встановлені. Доки ми не ознайомимося з текстом угоди, будь-які розмови про неї виглядають дещо передчасними. Наприклад, є відомості про те, що цю угоду має затвердити Верховна Рада, але чомусь не згадується, що аналогічний процес має відбутися і в Конгресі США. Тому давайте дочекаємося, коли з'явиться хоча б попередня версія цього документа. Я вважаю, що ризикувати з підписанням без обговорення навряд чи хтось наважиться.

Проте основною причиною виникнення цієї угоди була, безумовно, геополітика, а не економіка. Іншими словами, це були гарантії безпеки від США, які, на жаль, відсутні. Саме з цього і розпочалася вся ця ситуація.

- Так, ви праві, це була частина загальної концепції. Американці з цієї загальної концепції максимально витягли те, що їм може бути вигідно, і почали це просувати. Так, на сьогодні це не є тим, як ми собі бачили і розраховували. І тому тим більше треба бути обережними і пов'язувати ці речі з іншими. Якщо цього не станеться, тоді ми питання безпеки будемо вирішувати іншим чином.