"Інфекція передається через орально-фекальний шлях". Яка хвороба спіткала депутатів у Верховній Раді?

Головною версією захворювання вважають обід у їдальні парламенту. Однак у соцмережах активно обговорюють можливий зв'язок з "привітом з Буковелю", де нещодавно було зафіксовано спалах вірусної інфекції.

У Верховній Раді одразу кілька народних депутатів відчули нездужання, яке виявилось схожим на отруєння. Зібрання 12 лютого не відбулося, оскільки у залі не було достатньої кількості голосів для ухвалення рішень. У соціальних мережах ширяться чутки, що їхнє захворювання могло статися після можливого візиту до Буковелю, проте самі депутати стверджують, що нездужання виникло після їжі в парламентській їдальні.

"Телеграф" провів розслідування серед медичних фахівців, щоб дізнатися, які можливі обставини могли виникнути з представниками народу та чи є це небезпечним для простих киян.

Ранок 12 лютого у Верховній Раді розпочався з неспокійних бесід. Депутати по черзі розповідали про свої нічні страждання: нудота, пронос, загальна слабкість. Усі ці симптоми, за їх словами, виникли після вечері в парламентській їдальні 11 лютого.

Під час спроби організувати голосування з сигналами в залі вдалося отримати максимум 204 голоси.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що через нестачу голосів парламент не зміг розглянути жодне питання і завершив свою роботу достроково. "До 24 лютого не буде жодних голосувань. Частково це пов'язано з отруєнням депутатів (як повідомляли вчора в їдальні), а також багато хто перебуває у відрядженнях", — зазначає нардеп.

Лікар-інфекціоніст Федір Лапій зазначає, що, найімовірніше, депутати заразилися ротавірусом. Цей вірус проявляє свою активність у певні сезони, а найбільша кількість випадків захворювання спостерігається саме в лютому.

"Хоча вірус передається через фекально-оральний шлях, що зумовлено 'брудними руками', запобігти зараженню досить важко — його розповсюдження не є залежним від санітарно-господарських умов. Люди хворіють як в країнах з низьким рівнем доходів, так і в розвинених державах. Це стосується як поганих, так і добрих санітарних умов," — зазначає лікар.

Лапій підкреслює, що ротавірус представлений численними різновидами та генотипами, тому навіть якщо особа вже перенесла цю хворобу, вона не отримує стійкого імунітету. Кожен новий контакт із вірусом може викликати захворювання, хоча у дорослих симптоми зазвичай протікають легше, ніж у дітей.

У різних куточках світу вже активно реалізують програми вакцинації проти ротавірусної інфекції у дітей. Це призвело до значного зменшення кількості госпіталізацій, як у малечі, так і серед дорослих.

Наталія Тимко-Іванченко, інфекціоніст і керівник Львівського центру з контролю за захворюваннями, розповіла про паралельний випадок масового отруєння.

"У мене немає даних про причини недомагання депутатів. На Львівщині 29 осіб були госпіталізовані після відпочинку в Буковелі. У зразках, взятих у хворих, виявили норовірус, який може передаватися через брудні руки, забруднені поверхні, їжу та воду. Інфікована особа може виділяти вірус протягом максимум 40 днів. Саме тому дотримання загальних норм гігієни є надзвичайно важливим. Що саме спричинило зараження, наразі залишається невідомим", -- зазначає лікар.

Про спалах на Буковелі стало відомо наприкінці січня. Враховуючи, що інфікована людина може виділяти вірус до 40 днів, інфекція може поширюватися ще два-три тижні. Чи є зв'язок між буковельським спалахом і парламентським отруєнням -- поки невідомо.

"Главком" з посиланням на пресслужбу Верховної Ради України повідомляє, що депутатам слід буде здати аналізи, аби фахівці змогли визначити, про який вид вірусу чи бактерії йдеться.

Федір Лапій зазначив, що наявність кількох десятків депутатів, які хворіють, не становить небезпеки для Києва.

"Власне, вони є лише незначною часткою в загальному контексті ротавірусної інфекції. Навіть без їх участі ротавірус залишається в обігу. Його концентрація не зазнає значних змін, якщо захворіє лише кілька десятків парламентаріїв. Вони взаємодіють між собою, утворюючи окрему групу ризику. Таким чином, можливість заразитися від них не є істотною," -- коментує лікар.

Інакше кажучи, парламентарі опинилися в своєму закритому світі — їдальня, сесійні зали та кабінети. Звичайні мешканці Києва майже не спілкуються з ними, що зменшує ймовірність широкого поширення інфекцій. Ротавірус уже існує в столиці, як і в будь-якому іншому великому місті в лютому.