Військові об'єкти, спільна оборона та інші переваги: які вигоди приносить Україні Сторічна угода з Великою Британією.

Володимир Зеленський висловив задоволення угодою, укладеною британським лідером Кіром Стармером.

16 січня Україна підписала з Великою Британією безпрецедентну Угоду про сторічне партнерство, укладену на основі безпекової угоди, підписаної рік тому - 12 січня 2024 року. Фактично нова угода розширює співпрацю Києва і Лондона у сфері безпеки та продовжує її з десятирічного на сторічний термін.

Сфери, охоплені новим документом, дуже подібні до тих, що були визначені рік тому - це співпраця у питаннях безпеки та оборони, морській сфері, економіці, енергетиці, правосудді (включаючи міжнародне), протидії дезінформації тощо.

Основні аспекти Сторічної угоди в контексті безпеки можна узагальнити в п'яти ключових напрямках: постачання Україні військової техніки та озброєння; співпраця в рамках оборонно-промислового комплексу; прагнення до інтеграції України в НАТО; взаємодія в морській сфері; створення ефективних механізмів для швидкого реагування.

Проте слід підкреслити, що більшість деталей цього питання було вирішено виключити з основного тексту угоди і оформити в окремому документі.

Ці конкретні положення, включаючи зобов'язання щодо безпеки з боку Великої Британії, закріплені в окремому двосторонньому документі під назвою "Декларація про сторічне партнерство". Цей документ має політичне значення як частина основної угоди, проте юридично він не є її складовою і не підлягає ратифікації разом із нею. Швидше за все, це не міжнародна угода, а лише політична декларація, що виходить від лідерів.

А отже, цей документ простіше змінити - що, ймовірно, і було метою його укладачів. Сама угода, як стверджує дипрадник президента Ігор Жовква, підлягає ратифікації.

Давайте знову зосередимося на зобов'язаннях, як політичних, так і юридичних, які встановлює українсько-британська Сторічна угода в цілому.

Сполучене Королівство взяло на себе зобов'язання щорічно надавати Україні військову підтримку в розмірі не менше 3 мільярдів фунтів стерлінгів до 2030-31 фінансового року, який у Великій Британії завершується 31 березня.

Британія також планує зміцнити коаліцію винищувачів. Лондон обіцяє вкласти більше зусиль у мовну підготовку українських спеціалістів та "підтримати партнерів у збільшенні кількості F-16 для України" (проте не уточнюється, в якій формі буде ця підтримка, адже у британських ВПС немає цих літаків). Крім того, уряд Великої Британії заявляє про "вивчення можливості постачання Україні інших винищувачів, які використовуються в НАТО", але без конкретизації деталей.

Окрім цього, Україна та Велика Британія уклали угоду про "посилення співпраці" в галузі далекобійної артилерії, систем протиповітряної оборони та інших аспектів.

Найбільш інтригуючою ситуацією, яка могла б спричинити особливі реакції з боку держави-агресора, є те, що Британія не відкидає можливість розміщення військових баз в Україні. Хоча це виглядає як виключно теоретичний сценарій, сам формат цього питання залишається незрозумілим.

Учасники обговорять можливості створення та підтримки оборонної інфраструктури в Україні, що охоплює військові бази, склади матеріально-технічного забезпечення, резервні сховища техніки та запаси військових ресурсів. Ці об'єкти можуть слугувати для підвищення оборонних спроможностей обох країн у випадку серйозної військової загрози, - йдеться в спільній декларації лідерів.

Як цей намір стикується з нині чинним положенням ст. 17 Конституції України, яка каже, що "на території України не допускається розташування іноземних військових баз"? Це питання лишається відкритим.

Крім того, Угода про столітнє партнерство передбачає розвиток більш тісної співпраці в галузі оборонно-промислового комплексу.

Пріоритети включають не лише спільну розробку зброї та боєприпасів, але й формування спільних оборонних підприємств та інновацій, а також розширення виробничих можливостей оборонно-промислового комплексу в Україні.

В рамках коаліції морських можливостей Великобританія також взяла на себе зобов'язання підтримати Україну у створенні збалансованих морських сил.

Угода встановлює взаємні зобов'язання щодо забезпечення безпеки.

Якщо Україна чи Британія стануть жертвами агресії з боку третьої держави, заплановано термінові консультації протягом 24 годин "для обговорення заходів, необхідних для протидії або стримування агресії". Ця норма також містилася у безпековій угоді, укладеній рік тому, але тоді вона діяла односторонньо і активувалася лише у випадку повторного нападу Росії на Україну.

Метою цих консультацій є встановлення обсягів та механізмів надання підтримки, що включає можливість постачання "сучасного військового обладнання за потреби". Хоча в даний момент основна увага приділяється британській допомозі у випадку нової агресії проти України, угода, яка проголошена як розрахована на століття, повинна враховувати різні сценарії.

Примітно, що навіть це положення було перенесено з основного тексту угоди в політичну декларацію, яка не підлягає ратифікації.

У самій угоді також згадується НАТО, тоді як у декларації ця тема розкривається більш детально.

Таким чином, Великобританія однозначно підтверджує в угоді, що найбільш ефективною гарантією безпеки для України є її вступ до НАТО. Лондон висловлює підтримку безумовному прагненню України стати частиною Альянсу і зазначає в назві однієї зі статей про намір досягти консенсусу щодо цього членства.

З метою посилення оперативної інтеграції України з НАТО, Великобританія зобов'язалася надати підтримку Україні у вдосконаленні її національної безпекової архітектури, наближаючи її до найкращих практик євроатлантичного співтовариства. Крім того, Сполучене Королівство активно сприятиме зміцненню співпраці України з НАТО в морській галузі, зокрема, допомагаючи у розвитку військово-морських баз України.

Однією з найважливіших нових ініціатив, зафіксованих у спільній декларації, є створення гнучких механізмів швидкого реагування. Ця ініціатива включає створення і спільне використання військових формувань та інших спеціалізованих структур для взаємної оборони. "Ці спільні військові формування мають забезпечити швидке реагування на виклики, які можуть виникнути на території кожної з держав чи союзних держав", - йдеться у документі.

Рік тому Україна підписала угоду про безпеку зі Сполученим Королівством, що стала першою двосторонньою угодою в рамках реалізації важливої домовленості між президентом Володимиром Зеленським та лідерами G7 на саміті НАТО у Вільнюсі. Ця угода про співробітництво в сфері безпеки відкрила нові горизонти в двосторонніх відносинах.

Основою Угоди про сторічне партнерство стали положення безпекової угоди, укладеної в 2024 році. Всі сфери співпраці, визначені минулого року, були інтегровані в нову угоду, хоча й перенесені з основного тексту в політичну декларацію. Крім того, обидва документи підтверджують підтримку Великої Британії щодо членства України в НАТО, проте сторічна угода містить більш детальний план дій, який покликаний сприяти наближенню України до альянсу.

Головною різницею між цими двома угодами є ступінь деталізації їхніх умов.

Якщо провести порівняння текстів двох угод, можна помітити, що безпекова угода 2024 року містить значно більше деталей та комплексності щодо майбутньої співпраці між країнами. Проте, цей недолік конкретизації компенсується двосторонньою політичною декларацією, яка була підписана разом із Угодою про столітнє партнерство. Саме ця декларація визначає всі нюанси та аспекти широкого співробітництва між Україною та Великою Британією в галузях безпеки, оборони, економіки та інших сферах.

Окрім цього, Володимир Зеленський зазначив, що угода має й конфіденційну складову, деталі якої не будуть оприлюднені (аналогічно, таємні додатки присутні були і в угоді на 2024 рік).

Також нова угода додала конкретних зобов'язань Британії.

Рік тому уряд Великої Британії пообіцяв виділити 2,5 мільярда фунтів стерлінгів на військову підтримку України у 2024 році, що означає, що фінансові зобов'язання були підтверджені лише на один рік. Тепер же мова йде про зобов'язання у розмірі 3 мільярдів фунтів щорічно протягом наступних п'яти років.

Натомість текст Декларації про сторічне партнерство значно поглиблює та деталізує положення про безпекову взаємодію України і Великої Британії, запровадивши, зокрема, вже згадані механізми, деталізоване співробітництво ВМС України і ВМС Великої Британії, розвиток військово-морських баз на території України тощо

Отже, угоду про столітнє партнерство між Україною та Сполученим Королівством можна розглядати як розширення та уточнення двосторонньої безпекової угоди, умови якої вже протягом року активно реалізуються.

Однак тепер ця формалізована співпраця повинна стати по-справжньому тривалою – ста років як термін угоди є надзвичайно незвичайним у контексті міжнародних відносин, що свідчить про дійсно стратегічний характер партнерства.

Создатели:

Дарія Чернявська, спеціалістка з аналітики в Центрі Дністрянського,

Дмитро Шеренговський, керівник програм Центру Дністрянського,