Владимир Парасюк: Мой выживание – это не самая радостная новость для определённых людей.
Володимира Парасюка важко впізнати. З моменту початку повномасштабного вторгнення він став частиною Сил оборони. Протягом останніх трьох років колишній сотник Майдану пройшов вражаючий шлях від рядового до звання лейтенанта Збройних сил України.
Це наче не той Парасюк, який за часів депутатства без зайвих роздумів устрявав у бійки з колишніми регіоналами, СБУшниками, УДОшниками та правоохоронцями.
Тепер він став набагато більш врівноваженим, зосередженим і поглинутим військовими справами.
З 2022 року екснардеп брав участь у бойових діях на Херсонському, Харківському та Донецькому напрямках.
Такий досвід серйозно вплинув на Парасюка, і це відчувається під час нашого інтерв'ю. Наша розмова - це вражаюча історія завдовжки в 11 років.
Парасюк – це особа, яка 21 лютого 2014 року вийшла на сцену Майдану, закликаючи політиків не порушувати угоди з Януковичем.
Лише через кілька місяців після подій Євромайдану він брав участь у боях за Маріуполь та Іловайськ, де навіть опинився в полоні у бойовиків "ДНР". Завдяки щасливому збігу обставин і вдачі, йому вдалося повернутися додому живим та здоровим всього через кілька днів.
Пізніше він став депутатом Верховної Ради, де залишався до 2019 року. Його діяльність там не так багато запам'яталася законодавчими ініціативами, як яскравим характером і численними скандалами.
У великому інтерв'ю УП Володимир Парасюк розповідає про побратимство, втрату друзів, відчуття провини та власне бачення політики в Україні.
Він аналізує, як змінився за останні роки, ділиться інформацією про особисте життя та говорить про безмежну любов до сина.
Спілкуючись, ми поверталися до минулого: до часів Євромайдану, війни 2014 року, досвіду полону, поведінки екснардепа у Верховній Раді і уроків, які він вивчив, попрацювавши в парламенті.
Обговорювали також Валерія Залужного, Олександра Сирського, Володимира Зеленського й Петра Порошенка.
Перегляньте повну відеоверсію інтерв'ю з Володимиром Парасюком для проєкту "ДИВИСЬ".
