Витрати на військові потреби в Росії перевищують можливості її бюджету, що може призвести до економічного краху, зауважує експерт.
Загальні військові витрати Росії значно перевищують фінансові можливості країни, що може спричинити колапс корпорацій і банків, а також негативно позначитися на переговорних позиціях Москви.
Цю інформацію наводить стаття в виданні Navigating Russia, написана Крейгом Кеннеді, який є співробітником американського Центру російських і євразійських досліджень Гарвардського університету та колишнім банкіром.
"Автор зазначає, що Москва таємно покриває приблизно половину цих витрат, залучаючи великі борги і примушуючи банки надавати кредити підприємствам, що постачають товари та послуги для потреб війни, на умовах, які не відповідають ринковим."
Як зазначив він, Москва фінансує військові дії, по-перше, використовуючи оборонний бюджет, який аналітики зазвичай характеризують як "дуже стабільний". По-друге, кошти надходять через позабюджетні механізми, які за обсягом співрозмірні з оборонним бюджетом.
Кремль зобов'язує російські банки видавати пільгові кредити компаніям, що мають зв'язок з військовими діями, відповідно до умов, визначених урядом.
З початку другої половини 2022 року ця система позабюджетного фінансування стала причиною рекордного зростання сумарних корпоративних запозичень, які збільшилися на $415 млрд.
З цієї суми від 210 до 250 мільярдів доларів складають примусові пільгові кредити, видані банками оборонним підрядникам, багато з яких мають низьку кредитоспроможність. Ці кошти використовуються для розрахунків за товарами та послугами, пов'язаними з військовими потребами.
На початку схема позабюджетного фінансування оборони виявилася вигідною для Москви, оскільки дозволила Кремлю підтримувати офіційний оборонний бюджет на прийнятному рівні. Це створило ілюзію для спостерігачів, які помилково вважали, що Москва не зіштовхується з суттєвими загрозами, продовжуючи фінансувати військові дії.
Однак останнім часом надмірна залежність від механізму примусового кредитування почала викликати суттєві негативні наслідки, зазначає Кеннеді.
Вона виступила ключовим фактором, що призвів до зростання інфляції та підвищення відсоткових ставок, а також закладає основи для потенційної системної кризи в кредитуванні.
Для Москви це матиме набагато гірші наслідки, ніж падіння ВВП, вважає автор. Нині Москва стоїть перед дилемою: чим довше вона відкладає припинення вогню, тим більшим є ризик неконтрольованої ситуації, коли необхідно буде рятувати корпорації та банки, що послабить переговорні позиції Москви.
Згідно з думкою Кеннеді, це створить для України та її партнерів несподівані можливості впливати на потенційні перемовини.
Згідно з повідомленням Укрінформу, економічні та військові ресурси Російської Федерації опиняються під зростаючим тиском, що викликає сумніви щодо можливості Володимира Путіна вести війну в тривалій перспективі.
