Усі виступають проти Санду. Які перспективи виборів у Молдові та чи варто чекати на російське відновлення впливу?
У цю неділю, 20 жовтня, у Молдові відбудуться президентські вибори та референдум про вступ до ЄС. Які є шанси у кандидатів та чим загрожує можливий реванш проросійських сил - читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
ЗМІСТ може бути перефразовано як "СОДЕРЖАНИЕ" або "ВМІСТ". Якщо вам потрібен більш детальний варіант, ви можете розглянути такі варіанти, як "ОГЛЯД" або "СТРУКТУРА".
20 вересня в Молдові пройдуть президентські вибори, які цього разу мають особливе значення. Від результатів голосування залежатиме відповідь на ключове питання: чи зможе Кремль здобути ще одну політичну перемогу на південних рубежах України.
Для України можливість програшу нинішньої проєвропейської президентки Маї Санду безсумнівно призведе до виникнення нових труднощів з південного напрямку.
"Це значно ускладнить співпрацю з сусідньою країною. Можливо, це негативно вплине на двосторонні відносини та досягнуті угоди щодо транспортування українських товарів, зокрема залізничним сполученням через Придністров'я до південних портів України, що використовуються для експорту. Також виникнуть труднощі з постачанням озброєння на територію України", - зазначає політичний аналітик та управляючий партнер PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов в коментарі для РБК-Україна.
У той же час, Україна отримує від Молдови дуже незначну гуманітарну допомогу, а військової допомоги взагалі немає. Навіть питання, що є делікатним для Києва, а саме самопроголошене Придністров'я, яке фактично є російським сателітом, більшість молдовських політиків намагаються уникати. Хоча президент Мая Санду регулярно публічно демонструє підтримку Україні.
Однією з причин такої виразної нейтральної позиції є політична розділеність Молдови. У державі продовжують відігравати значну роль як відверті проросійські групи, так і приховані представники Кремля.
Загалом ситуацію навколо виборів у Молдові можна охарактеризувати як "пробіг Маї Санду до другого терміну з труднощами". Це справжнє випробування для довіри до проєвропейського курсу країни, оскільки Мая Санду займає президентську посаду з 2020 року. І дійсно, її рейтинги свідчать про значні шанси на успіх у виборчій гонці.
Підтримка Александра Стояногло (джерело: Getty Images)
Згідно з опитуванням Aspen Institute/Watchdog Moldova від 7 жовтня, Санду має рейтинг 36,1%. На другому місці - висуванець Партії соціалістів, колишній генеральний прокурор Александр Стояногло з 10,1%, за ним - популіст Ренато Усатий із 7,5%. Незалежна кандидатка, колишній башкан Гагаузії (автономний регіон на півдні Молдови - ред.) Ірина Влах отримала 4,1%.
Всі троє суперників Санду раніше були пов'язані з Росією, але зараз не роблять на цьому акцент.
"У цій кампанії відсутній чіткий прокремлівський наратив, хоча з коментарів кандидатів, їх обіцянок та основних гасел можна зрозуміти, які цінності вони підтримують. Наприклад, лише Маї Санду і Октавіан Цику висловлюють свої думки щодо подій в Україні. Це дозволяє нам віднести інших кандидатів до категорії тих, хто підтримує Путіна," - зазначив політичний аналітик та колишній представник Молдови в Раді Європи і ООН Олексій Тулбуре в інтерв'ю Youtube-каналу РБК-Україна.
Термін "Putinversteher" походить з німецької мови і означає "ті, хто розуміє Путіна". Він застосовується для позначення проросійських сил у Європі, охоплюючи такі партії, як "Альтернатива для Німеччини" та "Національне об'єднання" Марін Ле Пен у Франції, а також інші крайні праві й ліві рухи. Кандидати від цих політичних угруповань виступають за безумовний мир і припинення вогню, що насправді призводить до капітуляції України та встановлення миру на умовах Російської Федерації.
Та, як видно з опитувань, Мая Санду не набирає понад 50% голосів, потрібних для перемоги у першому турі. І саме на це робить ставку опозиція. Проросійські сили обрали стратегію - йти на вибори різними колонами, знаючи політичні реалії Молдови, коли кандидата можуть досить просто зняти з виборів.
Приміром, так сталося у листопаді 2023 року, за два дні до місцевих виборів. Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан підписав рішення про те, щоби зняти партію "Шанс" з виборів та скасувати реєстрацію усіх її кандидатів. Ця політсила належить Ілану Шору - одіозному олігарху-втікачу, який засуджений у Молдові за участь у крадіжці 1 млрд євро з банківської системи та зараз переховується у Москві.
Раніше політик очолював партію, названу на його честь – "Шор". Проте навесні минулого року Конституційний суд Молдови визнав її "неконституційною". У відповідь на це Шор заздалегідь придбав альтернативну партію "Шанс", яка має таку ж символіку, як і "Шор". Навіть після ліквідації другої партії не можна стверджувати, що Шор зазнав остаточної поразки. Він підготував резервних кандидатів. Таким чином, в умовах Молдови така політична гнучкість, незалежно від оцінок, стала одним із небагатьох способів стримати відкрито проросійські сили.
Під президентські вибори Шор намагався просунути нового кандидата Василе Боля, а також створити вже третій блок партій - "Перемога". Однак, і кандидату, і блоку партій відмовили у реєстрації.
Ілан Шор під час презентації політичного блоку "Перемога" у Москві (фото: росЗМІ)
"Якби існував єдиний кандидат від Кремля, чинна влада Республіки Молдова, безсумнівно, усунула б його з виборів. Це сталося, наприклад, з Василе Болем, який мав чіткі зв'язки з партійною групою під керівництвом Ілана Шора," - зазначає Рохов.
За його твердженням, Ілан Шор продовжує бути ключовою фігурою у фінансуванні політичного відновлення Росії в Молдові. Зокрема, він виконує роль координатора в структурі, яка займається організацією виборчих схем для маніпуляцій з голосами виборців.
"В його мережі налічується більше 130 тисяч громадян Республіки Молдова, які щомісяця отримують фінансову підтримку на загальну суму близько 15 мільйонів доларів. І це ще не враховує витрати на медіа, контрольовані телеграм-канали, діяльність пропагандистів та штабів," - зазначає експерт.
У день голосування всі 130 тисяч осіб повинні підтримати кандидата, якого визначать координатори Шора.
Усі ці обставини були виявлені завдяки робочим зусиллям журналістів та органів влади Молдови.
Таким чином, Маї Санду протистоїть ціла низка кандидатів, які підтримують проросійські погляди і представляють більшість виборчого спектру. У разі проведення другого туру виборів, усі ці кандидати повинні згуртуватися навколо одного, хто продовжить боротьбу. Найімовірніше, цим кандидатом стане Александр Стояногло, колишній генеральний прокурор Молдови. Його висунула партія соціалістів під керівництвом проросійського екс-президента Ігоря Додона.
Незважаючи на те, що його рейтинг становить трохи більше 10%, у нього є цілком обґрунтовані шанси на успіх. У другому турі важливу роль відіграють антирейтинги, оскільки виборці часто голосують не стільки "за", скільки "проти". Крім того, електоральна база в 130 тисяч голосів є значною навіть для такої великої країни, як Україна. А в значно меншій Молдові йдеться про лише 10% виборців.
Аби оминути таку пастку, в команді Маї Санду роблять ставку на перемогу в першому турі. "Чисті" рейтинги їй цього зробити не дозволяють. Тож один з виходів - привести на дільниці якомога більше "своїх" виборців. Це суттєвий чинник, адже як правило, на президентських виборах у Молдові явка складає близько 50%. Це означає, що майже половина прихильників того чи іншого кандидата залишається вдома. Аби мобілізувати цей резерв, у команді Маї Санду оголосили референдум про вступ до Європейського Союзу, який пройде одночасно з першим туром виборів.
"Можна зазначити, що проведення референдуму одночасно з президентськими виборами є політичною стратегією, що має на меті з'єднати європейський вибір із успіхом певного кандидата на президентську посаду. Це робиться для підвищення шансів на перемогу в першому турі", - зазначає Рохов.
За опитуванням CBS-Axa, європейський вектор Республіки Молдова підтримують 63% населення. Проти - 32%. Не визначилися 3,2%. При цьому, частка тих, то планує проголосувати на референдумі складає 68,3%. Однак, чи вистачить цих голосів для перемоги у першому турі - залишиться інтригою до самого дня голосування.
Хоча референдум і є лише консультативним, його проведення все ж матиме значне символічне значення.
"У разі невдачі референдуму, противники євроінтеграції та Кремль отримають можливість посилити свою пропагандистську кампанію проти Молдови, стверджуючи, що уряд веде країну в напрямку, який не підтримує народ. Натомість, якщо референдум відбудеться, це зміцнить проєвропейський курс і надасть нові можливості для проєвропейських політичних сил", - зазначає Тулбуре.
Опозиція намагається зірвати референдум, застосовуючи ті ж методи, що й раніше, такі як виборчі мережі та активну пропаганду. Проте, в їхніх рядах немає згоди. Як зазначає Тулбуре, одна частина проросійських сил закликає людей прийти та проголосувати, тоді як інша радить ігнорувати голосування та не отримувати бюлетені на дільницях.
Протест проти проєвропейського напрямку Молдови, організований політичною силою "Шор" (фото: Getty Images)
У зв'язку з референдумом активізувалася ситуація навколо Придністров'я. Перша спроба дестабілізувати ситуацію в Молдові через цю невизнану республіку сталася в березні поточного року. Тоді "з'їзд місцевих депутатів" Придністров'я звернувся до Росії та інших країн і організацій з проханням про підтримку, посилаючись на нібито економічну блокаду з боку Молдови. Проте це звернення залишилося без реакції. Однією з причин цього була небажання місцевих еліт у Придністров'ї втягуватися в конфлікт за вказівкою Кремля.
Наразі Придністров'я висловило обвинувачення на адресу Молдови в тому, що вона не бажає враховувати думки жителів невизнаної республіки під час референдуму. Крім того, у повідомленні Міністерства закордонних справ Придністров'я зазначається про можливість організації власного референдуму.
Офіційна влада Молдови заявила, що "це маніпуляція, найімовірніше, виконана за вказівкою зовнішніх сил". Разом з тим, поблизу Придністров'я у так званій зоні безпеки буде відкрито три десятки дільниць для придністровців.
На президентських виборах "карту Придністров'я" активно не розігрували, але цього не можна виключати у майбутньому.
Хто б не виграв президентські вибори, для Молдови політична турбулентність ще триватиме принаймні протягом наступного року. Услід за президентськими відбудуться і парламентські вибори. Формально це має статися до осені, однак співрозмовники РБК-Україна не виключають, що вибори відбудуться раніше.
"Парламент відіграє ключову роль у формуванні уряду, визначаючи офіційну політику Молдови з усіх внутрішніх питань. У цьому контексті ми можемо спостерігати значно серйозніші виклики, ніж під час президентських виборів. Якщо у виборах президента шанси Санду оцінюються як 50 на 50, то ймовірність того, що її партія зможе отримати монобільшість, подібно до існуючого складу парламенту, є майже нульовою," - стверджує Рохов.
Наразі партія Маї Санду PAS досягла своєї електоральної стелі у 30-33%, тож для формування коаліції їй будуть потрібні союзники. Проблема в тому, проєвропейських партій, які б змогли подолати прохідний бар'єр поки що немає.
Одночасно опозиційні партії, які проявили себе під час виборів президента, мають суттєві шанси на потрапляння до парламенту. Крім того, мережі Шора надають йому можливість просувати своїх кандидатів під різними брендами.
Таким чином, наразі для України важливо, щоб в Молдові виникли нові політичні партії, які зможуть зайняти свою позицію в парламенті. Це створить можливість для формування проєвропейської більшості разом з PAS, - підкреслив Рохов.
Сьогодні в Молдові на карту поставлено чимало. Тому вже найближчим часом можна очікувати нові захоплюючі зміни, на які Київ буде змушений реагувати.
