Встигнути за Трампом: як невпевнений Захід намагається забезпечити Україні необхідний запас сил.
Після того, як Дональд Трамп отримав перемогу на президентських виборах у США, країни Західної Європи почали активніше працювати над наданням військової підтримки Україні, прагнучи зробити це до того, як нова адміністрація візьме на себе управління. Це було обумовлено усвідомленням того, що її підхід до українського питання може суттєво відрізнятися.
У більшості європейських столиць відчувається певна невизначеність, проте залишається чітке офіційне повідомлення: Європа продовжить підтримувати Україну, поки це буде потрібно. Цю позицію особливо виразно висловлюють у Польщі, країнах Балтії та Скандинавії.
Для вирішення питань очільники МЗС та оборони країн ЄС обговорюють 18-19 листопада допомогу Україні "за будь-якого сценарію" з урахуванням перемоги Трампа та перспективу відносин із США за нової адміністрації. Голова дипслужби ЄС Жозеп Боррель, який іде 1 грудня зі своєї посади, закликав Євросоюз показати, що він не наляканий і не паралізований, "як заєць у світлі фар", перемогою Трампа. Чи вийде це в європейців, поки що сказати важко.
Дослідження OBOZ.UA висвітлює зусилля Європейського Союзу та Сполучених Штатів щодо зменшення впливу Трампа на ситуацію в Україні.
Байден спішить.
У момент, коли більшість людей, здається, забули про його існування, президент США Джо Байден, хоч і із запізненням, все ж рішуче перейшов через останню "червону лінію" російського лідера Володимира Путіна. Після тривалих місяців наполегливих переговорів США нарешті дозволили Україні використовувати американські ракети для атак у глибині Росії. Мова йде про балістичні ракети ATACMS, які мають дальність до 300 кілометрів. Проте, ймовірно, дозвіл надано лише для їхнього використання в Курській області, де розміщені північнокорейські війська. Таким чином, українські сили, очевидно, спочатку застосують цю зброю проти російських та північнокорейських військ для захисту своїх позицій саме в Курській області, що знижує ефективність дозволу. Іншими словами, Байден не стільки перетнув "червону лінію" Путіна, скільки лише спробував обережно її перевірити. Це цілком відповідає стилю президента, який до цього часу проявляв значну обережність у взаєминах з Кремлем.
Удари ATACMS у Курській області навряд змінять перебіг війни, але якщо Україні зрештою дозволять використовувати ці ракети ширше, то, можливо, вона зможе хоча б стримувати удари Росії по своїй енергетичній інфраструктурі, погрожуючи "ударами відплати" по аналогічних цілях у глибині РФ.
Рішення президента Байдена, оголошене всього за два місяці до завершення його терміну та передачі влади Дональду Трампу, стало суттєвим зсувом у зовнішній політиці Сполучених Штатів. Раніше адміністрація Вашингтона накладала обмеження на удари по російських тилових позиціях, боячись, що це може спровокувати небезпечну ескалацію конфлікту не лише в регіоні, а й загалом у Європі. Сьогодні деякі представники американського уряду все ще висловлюють занепокоєння, що використання українською стороною американських ракет на російській території може змусити Путіна вжити агресивних заходів проти США та їхніх союзників у НАТО.
Путіну, так чи інакше, доведеться реагувати на кроки Байдена. Раніше в Кремлі висловлювали думку, що дозвіл на удари західними ракетами по російській території стане свідченням втручання цих країн у конфлікт. Однак, схоже, Кремль має все менше можливостей для адекватної відповіді на нові "червоні лінії". Єдиним серйозним аргументом, що ще не був застосований Росією проти України, залишається ядерна зброя. Проте Китай та інші союзники Росії з Глобального Півдня чітко дали зрозуміти, що вдаватися до цього не можна за жодних обставин.
Після перемоги Трампа США зосередилися на швидкому наданні військової підтримки Україні до приходу нової адміністрації, усвідомлюючи, що її підхід може суттєво змінитися. Для цього держсекретар США Блінкен здійснив термінову поїздку до Брюсселя, де провів переговори з керівниками НАТО, ЄС та України для розробки стратегії на майбутнє та координування посилення допомоги Україні. Результати вже помітні: Блінкен заявив, що "НАТО готове забезпечити військову підтримку Україні в обсягах, які дозволять їй продовжувати бойові дії в 2025 році".
Німеччина поки що не готова.
Рішення адміністрації Байдена дозволити Україні використовувати американські ракети далекого радіуса дії для завдання ударів по цілях на території Росії, найімовірніше, підштовхне Францію та Британію зробити те саме щодо своїх ракет, тоді як "не вплинуло" на відмову канцлера Німеччини Шольца надати Україні ракети далекого радіуса дії Taurus.
"Він не хоче, щоб ця зброя була поставлена. Ця позиція не зміниться. Для канцлера існують певні межі", - зазначив представник уряду Німеччини.
США та Німеччина - два найбільші постачальники військової допомоги Україні - від моменту початку бойових дій у 2022 році тісно координували свою підтримку, причому Шольц часто чекав, доки США зроблять перший крок, а потім слідував за ним. Але цього разу канцлер, який неодноразово відмовлявся відправити ракети Taurus, посилаючись на ризик ескалації конфлікту, навряд чи поступиться. Напередодні виборів до Бундестагу 23 лютого наступного року він робить ставку на свої невеликі шанси на переобрання, заявляючи, що він - "безпечний вибір", коли йдеться про запобігання виходу війни з-під контролю.
Що ж, українцям доведеться почекати кінця лютого 2025 року, коли у Німеччині відбудуться вибори. Імовірний наступний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який очолює правоцентристський Християнсько-демократичний союз, що критикував Шольца за відмову поставити ракети Україні, заявив про готовність зробити це, якщо обійме посаду.
Фінансування України без підтримки Сполучених Штатів.
Імовірність того, що новий президент США може вивести країну з коаліції, яка підтримує Україну, спонукала європейські держави почати формувати власну стратегію для продовження допомоги їй.
"Я думаю, ми сьогодні маємо дати чіткий сигнал Сполученим Штатам та новій адміністрації, що ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки потрібно", - заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петері Орпо. Для цього глави МЗС та оборони країн ЄС 18-19 листопада обговорюють допомогу Україні "за будь-якого сценарію" з урахуванням перемоги Трампа на виборах у США. Лідери країн Балтії та деяких скандинавських країн заявили, що Європа має бути готова за необхідності збільшити підтримку України.
Також цього тижня Рада Європейського Союзу із закордонних справ обговорить передачу Україні заморожених російських активів, повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. При цьому, за словами польського посадовця, легких рішень у цьому напрямі не очікується.
"Необхідно прийняти важливі рішення щодо того, чи готові ми виділити реальні фінансові ресурси, такі як заморожені російські активи, для підтримки України, або ж надати їй, наприклад, один рік для зміцнення своєї переговорної позиції", - зазначив Сікорський.
Європі необхідні зміни.
Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що Європа не може залишатися "травоїдною" після можливого повторного обрання Дональда Трампа. На його думку, континент повинен перейти до статусу "всеїдного". Макрон виступає за те, щоб Європейський Союз став більш самостійним у своїх економічних та оборонних аспектах, зменшуючи залежність від таких торгових суперників, як Китай і США, в усіх сферах, від безпеки до інноваційних технологій.
"Для мене все просто. Якщо ми вирішимо залишитися травоїдними, то хижаки переможуть, а ми станемо для них ринком збуту", - зазначив Макрон.
Лідерство Макрона в Євросоюзі похитнулося після позачергових виборів у Франції, на яких його партія зазнала поразки, а ультраправі на чолі з Ле Пен - перемогли. Обрання Трампа може дати французькому лідерові новий подих у просуванні своєї ідеї - сміливішого й незалежного ЄС, зокрема у питаннях торгівлі та безпеки.
Польща активно закликає до порятунку України
Перед тим, як Дональд Трамп займе свою позицію в Білому домі наступного року, Польща прагне укласти союз з європейськими країнами, щоб запобігти поразці України. Ця ідея стала однією з ключових тем, що активно просувається урядом сусідньої держави. Прем'єр-міністр Польщі, Дональд Туск, підкреслює, що найближчі тижні мають вирішальне значення не лише для конфлікту, але й для спільного майбутнього регіону. Виглядає так, що "тінь" Росії, якщо Україна зазнає поразки, чинить серйозний тиск на наших сусідів.
Лідер Польщі, який спілкувався з Трампом як голова Європейської ради з 2016-го по 2019 рік, не дуже хорошої думки щодо новообраного американського президента. Так, одного разу він заявив на зустрічі лідерів ЄС, що американець "дурний" і "виконує місію, спрямовану проти того, за що ми виступаємо у Європі".
Саме через ці тривоги Дональд Туск проводить зустрічі з прем'єр-міністром Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він прагне отримати підтримку Заходу для України, формуючи європейський альянс, що включатиме країни Північної Європи та Балтії. Ця ініціатива Туска щодо створення внутрішнього альянсу на підтримку України підкреслює глибоке занепокоєння Європи стосовно політики Трампа та його переговорів із російським лідером Путіним.
"Ми активно будемо налагоджувати співпрацю з державами, які поділяють наші погляди на ситуацію в Україні. Ніхто не бажає, щоб Україна втратила свою силу чи навіть здалася. Це створило б серйозну загрозу для Польщі та її інтересів", - підкреслив прем'єр-міністр Польщі.
19 листопада у Варшаві відбудеться зібрання міністрів закордонних справ Польщі, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та України. Основною темою зустрічі стане обговорення України та політичної ситуації в Європі в контексті обрання Дональда Трампа президентом США. Як зазначив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, "критично важливі переговори щодо конфлікту в Україні пройдуть у Варшаві в рамках формату 'Веймарського трикутника плюс'".
Трамп буде чинити тиск на Україну.
Щодо дозволу на проведення ударів, наразі ситуація виглядає як "напівзаходи" з боку адміністрації Байдена, що залишаються актуальними. Швидше за все, мова йде про можливі удари по території Росії в Курській області. Інше питання стосується наявності французьких і британських далекобійних ракет. На даний момент це залишається невідомим. Ще однією проблемою є те, наскільки наші союзники зможуть забезпечити Україну цими ракетами, адже зрозуміло, що їх наразі недостатньо для суттєвих змін у ході війни. Таку думку висловив в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
Олександр Хара висловлює думку, що реакція Росії на рішення західних країн навряд чи проявиться у формі відкритої агресії. На його погляд, це, скоріше, будуть кібератаки, підривні дії та навіть вбивства. Він зазначає, що можливі атаки на критично важливу інфраструктуру, яка має велике значення як для обороноздатності, так і для цивільної економіки західних держав. За словами Хари, Путін, ймовірно, не прагне до ядерного конфлікту, оскільки Росія вже вичерпала більшість своїх можливостей, включаючи ракетні удари та використання дронів. Він вважає, що Росія не здатна на суттєву ескалацію ситуації і навряд чи зможе здійснити щось більше, ніж те, що робить наразі.
Експерт вважає, що адміністрація Байдена заздалегідь готувалася до ймовірного повернення Трампа, зокрема шляхом перетворення роботи "Рамштайн" та створення спеціалізованої структури в Німеччині для координації зусиль союзників по НАТО в підтримці України.
Олександр Хара вважає, що для України на сьогодні актуальні кілька напрямів. Наприклад, в останні тижні каденції Байдена хотілося б, щоб американці розблокували доступ до 50 мільярдів доларів заморожених російських активів на території США. Також українці чекають і на розблокування майже 300 мільярдів євро заморожених активів РФ, які є в Європі. Бо якщо Трамп вирішить почати вирішення російсько-української війни з тиску на Україну та припинення допомоги, то, звичайно, Україні потрібні будуть ці гроші для того, щоб купувати зброю в тих самих американців, якщо вони не будуть це забороняти, чи в когось іншого. На жаль, поки що таких намірів не проглядається ані у Вашингтона щодо 50 мільярдів, і тим паче в європейців щодо 300 млрд російських заморожених коштів.
"Щодо припинення допомоги з боку США за Трампа, то, безумовно, загроза така є. Я так розумію, команда Байдена дуже сподівалася, що Камала Гарріс переможе на цих виборах, і тому вони не поспішали витрачати виділені Конгресом гроші. А зараз намагаються в швидкому режимі по максимуму надати Україні все, що необхідно. Звичайно, для чинного президента цей конфлікт є певною мірою навіть особистим. Для нього з моральної і зі стратегічної точки зору дуже важливо було допомогти Україні в перші епізоди війни. Звичайно, він не хоче, щоб усі його внески були змарновані. Він дуже добре розуміє: для того, щоб швидко завершити війну, Трамп вдасться перед усім до тиску на Україну, якій буде надзвичайно складно без американської допомоги далі себе боронити", - вважає Олександр Хара.
На думку фахівця, Україні слід заздалегідь підготуватися до кількамісячного періоду, що знадобиться для формування нової адміністрації. Після цього почнуться перші спроби налагодження діалогу з російською стороною, аби виявити можливі спільні інтереси. Крім того, в цей час надзвичайно важливо, щоб європейські країни не лише збільшили свою підтримку Україні, а й виконали раніше дані обіцянки.
