"Я залишу вас". Найпоширеніші маніпуляції дітей та способи реагування батьків.
Які тактики маніпуляції найчастіше застосовують діти, і яким чином батькам уникнути їх впливу, пояснює РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Nasha mama.
Не важливо, чи йдеться про гру, перегляд аніме чи читання книги - ці "5 хвилин" перетворюються на півгодини, години або навіть дві.
Для того, щоб подолати цю ситуацію, необхідно проявити рішучість. Сконцентрувати всю свою силу волі та сказати малюкові "ні". Важливо дотримуватися встановленого розпорядку дня. Можна також налаштувати будильник, який точно відмірює ці 5 хвилин.
Чудовий спосіб обдурити бабусю, няню чи одного з батьків. Це особливо зручно, коли мама або тато відсутні. Завдяки таким хитрощам, малеча ласує морозивом понад норму та займається багатьма іншими забороненими справами.
Не забувайте, що перш ніж ласувати цукерками, варто уточнити в мами, чи дозволила вона їх з'їсти. Будьте обережні, коли ваша дитина ставить запитання, особливо коли ви зайняті іншими справами. Ці кмітливі малюки часто користуються нагодою, щоб отримати відповідь "так", а ви можете навіть не усвідомлювати цього.
Несподівані болі в животі, вусі, горлі, голові або в інших частинах тіла раптом починають турбувати вас у моменти підготовки до виховної години. Або ж коли ви не встигли вивчити вірш чи вас чекає контрольна з математики. Звичайно, жодна мама не може залишитися байдужою — вона готова все пробачити, все дозволити, щоб приділити вам максимальну увагу.
У таких випадках можна хіба сподіватися, що тривога хибна. Але стан здоров'я дитини варто перевірити завжди. Бо правду вони говорять з таким самим виразом обличчя, як й брешуть.
Звичайно, це станеться. Пізніше, з новими людьми та в інших обставинах, але обов'язково відбудеться. Вам лише треба навчитися прощати і пам'ятати, що в нашому житті також було чимало моментів, коли здавалося, що "ніколи" не станеться.
Чашки самостійно стрибають на підлогу і розбиваються, штани задерикувато піднімаються на дерева і рвуться, а сердечко на спині кота з'явилося без будь-якої допомоги.
Основне правило полягає в тому, щоб навчити дитину говорити правду і усвідомлювати свою відповідальність за вчинки. Нехай вона самостійно займається прибиранням, зашиванням та доглядом за котом.
Відчуваючи провину. Дитина повинна навчитися визнати свої помилки і нести відповідальність за свої дії. Обговоріть цю тему та заспокойте, що покарання за це буде м'якшим.
А ще - давай ти полежиш зі мною (полежимо вдвох), мені сумно, страшно ну або - щось сон мені не йде. Це низка прохань дітей, які активно не хочуть лягати спати. Але режим потрібно зберігати.
Можете обмежити час одною оповідкою або кількома хвилинами розмови на довільну тему. Час вийшов, казка скінчилася, вода випита - пора спати й ніяких "але".
Нічого більше не попрошу ніколи, завжди буду гарно вчитися, прибиратиму, буду виносити сміття, в космос полечу. Запам'ятайте, в дітей поняття "ніколи" та "завжди" можуть тривати один день. Тож не вірте цим обіцянкам та провокаціям.
Порівняння, яке миттєво викликає реакцію у батьків. По-перше, чим ваша дитина поступається Павлу? По-друге, якщо вони це придбали, то, напевно, це справді корисно. По-третє, можна ж якось підбадьорити свою дитину.
І все, кілька хвилин і у вас в кошику купа непотрібних іграшок (канцтоварів). Що з тим робити? Ігноруйте і не забувайте, що у вас є своя голова не плечах. Тому не варто рівнятися на когось чи коритися моді, думайте про користь для своєї дитини.
Ну звісно. Це можливо з одного уроку, або двох. Довіряти дитині - це добре. Але перевірте щоденник, напишіть в батьківський чат, спитайте однокласників, подзвоніть вчителю. Дітям потрібен контроль.
Висловлювання, яке може з легкістю зворушити серце будь-якої матері. Крім того, це відмінний шанс отримати від батьків додаткову іграшку, смачні ласощі або ж кишенькові гроші.
Безсумнівно, ці слова надзвичайно приємні. Зберіть свої емоції, обійміть свого малюка і скажіть йому, як ви щасливі, що він такий чуйний... і на цьому все.
Часто можна почути від дітей, які відчувають образу, як вони в своїй уяві малюють сцену з пакуванням речей і втечею через вікно. Звичайно, вони нікуди не вирушають. Але це ще не остаточний фінал.
Батькам варто спробувати зрозуміти ситуацію з точки зору своєї дитини, якій, ймовірно, не вистачає уваги. Проведіть з нею розмову, щоб дізнатися, що насправді її турбує.
Ці крики можна задовільнити, лише давши дитині те, чого вона хоче. І так думає значна частина батьків.
На справді існує можливість відволікти дитину на інші заняття, залучивши її до чогось нового. Адже, погодьтеся, цей метод може стати улюбленим на тривалий час.