Як радянська система знищувала українську мову: 10 слів, які були витіснені з вжитку.

Які терміни потрапили до заборонених списків до 1980-х років, ті списки радянська влада надсилала всім українським редакціям і видавництвам.

Досліджуємо, яким чином розвиток лінгвістики в Україні зазнавав перешкод, а також які терміни потрапляли під заборону, спираючись на матеріали Liga.net.

З 1920 року радянська влада розпочала етап українізації, який мав на меті послабити національно-визвольні прагнення українського народу та укріпити контроль більшовиків. Проте, до завершення цього періоду у 1929 році в Україні з'явився новий правопис, відомий як "скрипниківка". Було також видано численні публікації з новою українською термінологією, а також Російсько-український академічний словник, створений А. Кримським і С. Єфремовим. Ці автори прагнули систематизувати українську мову, використовуючи різноманітні авторські твори та фольклорні джерела. Тому їхні роботи були досить якісними та відповідали актуальним нормам українського правопису.

У 1930 році процес українізації було припинено, новий правопис і українські словники були скасовані, а розвиток мовознавства в Україні зазнав значного уповільнення. У 1933 році запровадили новий правопис, який містив чимало відмінностей від правил, що діяли під час українізації. Крім того, до 1980 року в українській мові існували списки неприйнятних слів, які радянська влада надсилала до редакцій і видавництв. Ці лексеми також були виключені зі словників.

Радянська влада забороняла слова, які були не схожі на російські відповідники. До того ж, ці лексеми мали словотворчі частки - суфікси, яких не було у російській мові. Наприклад, суфікс -арня/-ярня у словах - кав'ярня, броварня, книгарня.

Читайте такж:

Чому така популярна фраза "все зрозуміло": як коректно висловитися українською?

Перевірте свою українську: чи зможете ви перекласти ці 5 російських слів