Як зупинити Путіна? Politico аналізує ситуацію з безпековими гарантіями для України, яка опинилася в глухому куті.
Незважаючи на численні обговорення, конкретні деталі гарантій безпеки залишаються розмитими, і ця невизначеність викликає непорозуміння серед союзників України.
Незважаючи на тиск з боку президента США Дональда Трампа, Володимир Зеленський, президент України, ясно заявив, що його країна готова розглянути можливість мирної угоди з Росією тільки в разі отримання надійних гарантій безпеки. Київські союзники активно працюють над тим, щоб визначити способи захисту України від потенційних нових атак з боку Росії, якщо мирна угода все ж буде укладена, але до знаходження оптимального рішення ще належить пройти чималий шлях, повідомляє видання Politico.
Трамп заявив Зеленському та європейським лідерам під час зустрічі в понеділок, 18 серпня, що Україна отримає захист "на кшталт статті 5" НАТО, але не надав жодних конкретних деталей.
У вівторок, 19 серпня, "коаліція партнерів" України приступила до обговорення цього завдання, а держсекретар США Марко Рубіо веде робочу групу, до складу якої входять українські та європейські посадовці, що займаються створенням проєкту гарантій безпеки.
Це серйозна проблема, яку союзники України піднімали багато разів за останні три роки, проте так і не змогли знайти ефективного вирішення. Найбільш очевидним варіантом, до якого прагне Київ, є можливість приєднання України до НАТО, що дало б країні захист в рамках колективного оборонного договору Альянсу. Проте Сполучені Штати, за мовчазної підтримки деяких європейських країн, відмовилися від цієї ідеї.
Організація спеціальної місії стикається з численними викликами. Яка нація наважиться відправити свої війська? Які умови будуть визначені для розміщення цих контингентів? Яким чином вони реагуватимуть у разі агресії? Хто нестиме фінансові витрати?
У вівторок стало ясно, що Штати не будуть розгортати війська в Україні.
"Я можу сказати вам, що він остаточно виключив можливість розгортання військ", -- заявила журналістам прессекретар Білого дому Керолайн Левітт.
Трамп прямо висловив свою думку щодо того, хто має нести відповідальність.
"У нас є європейські країни, і вони візьмуть на себе основний тягар. Франція і Німеччина, кілька з них, Велика Британія. Вони хочуть, знаєте, наземні війська", -- сказав президент США в ефірі Fox News.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на важливості цієї концепції, заявивши в інтерв'ю французьким ЗМІ, що Європа готова активувати "сили стримування", до яких увійдуть війська Великобританії, Франції, Німеччини, Туреччини та інших країн, для виконання операцій "в повітряному просторі, на воді та на землі".
Проте за яскравими висловлюваннями криється безладна дійсність. Незважаючи на всі дискусії щодо "сухопутних військових сил", чітке визначення безпекових гарантій для України залишається неясним — і ця невизначеність викликає замішання серед партнерів Києва.
Європейський представник у сфері безпеки висловив застереження, що для будь-яких збройних сил буде необхідно отримати принаймні "мандат на ведення бойових дій", щоб мати змогу захистити себе у випадку агресії з боку Росії. Він також підкреслив, що така операція не нестиме відповідальності за підтримання миру. Як зазначив посадовець, це залишиться виключно в компетенції українських збройних сил.
Відсутність чіткої дефініції також виявляє вразливі місця тих, хто найбільше бажає очолити цей процес. Макрон і Стармер, лідери ядерних держав, що мають посади в Раді Безпеки ООН, намагаються продемонструвати, що вони все ще мають вагу на міжнародній арені. Проте обидва зіштовхуються з політичними та економічними викликами, які підсилюють сумніви щодо здатності їхніх країн відправити війська до України.
"Враховуючи політичну слабкість Макрона та Стармера, важко уявити, як можна буде втілити цей план в життя. Економічна ситуація наразі досить складна," – зазначив один з дипломатів Європейського Союзу.
Німеччина продовжує бути на чеку. Андреас Шварц, депутат від соціал-демократичної партії, який займається контролем оборонного бюджету в парламенті, акцентував увагу на існуючих обмеженнях.
"Цю постанову повинен затвердити парламент," -- зазначив він, підкресливши, що розміщення військових сил не є компетенцією виконавчої гілки влади.
Також варто зазначити, що німецькі збройні сили недостатньо численні, а відновлення бюджету на оборону сталося лише нещодавно, що ускладнює можливість значного розгортання військових на сході. Навіть направлення 5000 солдатів на постійну місію в Литві є серйозним випробуванням для Бундесверу.
"У нас просто недостатньо людей для роботи з великою кількістю. Навіть невелике розгортання військових сил стане досить серйозним викликом", -- зазначив Шварц.
Туреччина -- з її великою армією та досвідом у Чорному морі, могла б відігравати ключову роль. Але це також політично складно -- Греція та Кіпр не хочуть, щоб Анкара отримувала доступ до будь-яких коштів ЄС для її збройних сил.
"Занадто поспішно оцінювати можливі наслідки таких подій", -- зазначив екс-посол Туреччини в ЄС Селім Єнель, підкресливши, що Анкара вимагатиме взаємності.
"Щодо компенсацій, залишається складним завданням подолати бар'єри, які встановив ЄС для фінансування оборонних проектів. Я переконаний, що Європейський Союз знайде спосіб не дозволити Туреччині отримати доступ до цих ресурсів," – підкреслив він.
Польща, яка зараз має найбільшу армію в ЄС, виключає можливість відправки військ до України, але заявляє, що допоможе з логістикою для будь-якої місії на сході.
"Польща стикається зі своєю стратегічною проблемою, оскільки межує з Росією та Білоруссю, що унеможливлює ослаблення військових сил, необхідних для захисту від можливих загроз," -- зазначив анонімний високопосадовець у коментарі для видання.
Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні проявляє обережність щодо ідеї відправлення військових до України, вступаючи в дискусію з Макроном. Вона акцентує увагу на тому, що доцільніше було б запропонувати Україні оборонний союз, аніж надіслати війська, які можуть бути залучені у конфлікт з Росією.
"Якщо один із наших військових загине, чи будемо ми ігнорувати ситуацію, чи все ж повинні відреагувати? Адже, якщо ми вирішимо діяти, це, без сумніву, стане обов'язком НАТО. І в такому випадку нам, можливо, доведеться активувати [статтю 5]," -- наводять в ЗМІ висловлювання Мелоні.
Є підстави для обережності. Попри "теплу атмосферу" саміту російського диктатора Владіміра Путіна з Трампом на Алясці, Москва категорично проти будь-якого розгортання військ НАТО в Україні.
"Ми повторюємо нашу стійку позицію про категоричне неприйняття будь-яких варіантів, які передбачають розміщення військових сил НАТО на території України, оскільки це може призвести до некерованої ескалації з непередбачуваними наслідками," — зазначила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.
Проте Україна вже неодноразово стикалася з проблемами через декларації, які не мали реальної військової підтримки. У 1994 році, в рамках Будапештського меморандуму, Сполучені Штати та Велика Британія гарантували "безпекові зобов'язання" в обмін на відмову України від ядерних арсеналів. Згодом були підписані угоди з Росією, які в підсумку виявилися порушеними.
Для столиці України Київ питання гарантій безпеки звучать вже досить знайомо. У 2023 році, перед самітом НАТО у Вільнюсі, знову розглядалися аналогічні аргументи, і ті ж самі питання залишалися без вирішення.
"Інколи буває складно усвідомити, про що йдеться в нашій розмові," -- зауважив високопрофільний дипломат із Східної Європи.
Значний польський посадовець висловився ще більш чітко, охарактеризувавши всі ці обговорення як передчасні.
"Нічого не зміниться, оскільки бойові дії тривають. Здається, американці не прагнуть наближатися до Росії, тоді як європейські країни продовжують надавати підтримку Україні. Отже, ми опинилися в безвиході," -- зазначив він в інтерв'ю Politico.
Раніше президент Зеленський підкреслював, що Сполучені Штати стануть однією з країн, які забезпечать Україні гарантії безпеки та активно долучаться до координації цього процесу. Він також зазначив, що деталі цих безпекових гарантій будуть розроблені протягом наступних десяти днів.
