Яким чином атаки на "Дружбу" пов'язані з євроінтеграційними прагненнями України та яку роль у цьому відіграє Орбан?

Удари по нафтопроводу "Дружба", що зупиняють його роботу. Дзвінок Дональда Трампа угорському прем'єру Віктору Орбану. Переговори Володимира Зеленського з європейськими лідерами.

Про те, яким чином пов'язані ці, здавалося б, зовсім різні події, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Удар по "Дружбі" та дзвінок Трампа: все про загрозу розділення Молдови і України на шляху до ЄС. Далі - стислий її виклад.

Перетин цих подій стосується переговорів України щодо приєднання до Європейського Союзу, а також Молдови.

У Європейському Союзі активно обговорюють можливість надати Молдові перевагу, дозволивши їй пройти на один етап вперед у порівнянні з Україною, відкривши для молдован лише один переговорний кластер. Аргументують це тим, що до моменту вступу ще залишилося багато часу, і незабаром Київ зможе наздогнати своїх сусідів.

Реально ж загрози значно більші.

Ціллю деяких учасників Європейського Союзу, не лише Угорщини, є здійснення повного "перепакування". Це може включати приєднання Молдови до списку "швидких кандидатів", тоді як Україні пропонується статус "заморожених кандидатів", подібно до Сербії.

Додатково, якщо розділ відбудеться в цей момент, це може стати одним з найзначніших засобів Росії для впливу на українське суспільство, а також для сприяння зневірі та втраті надії на краще майбутнє.

Для Брюсселя, включаючи особисто президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, Україна є важливою країною в контексті розширення. Будь-які кроки, які можуть завдати шкоди Україні, не користуються підтримкою.

Проте, якщо не розпочати діалог з Молдовою, це може суттєво вплинути на результати проєвропейських сил на парламентських виборах восени 2025 року, призводячи до їх можливої поразки.

Бо заблокований вступний процес руйнує основу передвиборчої кампанії PAS, і для частини виборців може стати підставою для зневіри.

Тому зараз європейці шукають вихід з непростої ситуації, що склалася.

Існує кілька сценаріїв розвитку подій: перший - ситуація залишається незмінною (Європейський Союз не відокремлює процес вступу Молдови від України); другий - обхід угорського вето для забезпечення відкриття першого кластера для Молдови та України; третій - Молдова та Україна отримують різні статуси, але це робиться "за лаштунками"; четвертий - переговори відкриваються частково, одночасно для обох країн.

Утім, для повноти картини не вистачає згадки про варіант 5, за якого Угорщину вдасться "зламати".

Для України цей варіант є найкращим.

Головна його вада - украй низька ймовірність.

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан зробив питання відкриття переговорів критично вагомим та політично чутливим. Саме на його опорі руху України до вступу побудована його передвиборча кампанія. Чи стане він цим ризикувати?

Україна зараз намагається зламати цю матрицю і змушена йти на крайні заходи.

За даними "ЄП", Зеленський двічі (у Гаазі та у Вашингтоні) піднімав тему угорського вето у розмові з Трампом; також до цього долучилися європейські лідери. І це мало ефект: Трамп зрештою дзвонив Орбану із запитанням, навіщо він це робить.

Це вірний підхід, який весною підтримувала "ЄвроПравда". Однак існує думка, що обставини зайшли занадто далеко, і Орбан вже не зможе змінити свій курс.

Це не єдиний чинник впливу.

Цілком ймовірно, що українські Сили безпілотних систем на чолі з "Мадяром" Робертом Бровді мають значний вплив на Віктора Орбана в даний момент. Ці сили нещодавно вдруге за короткий проміжок часу атакували перекачувальну станцію нафтопроводу "Дружба", що продовжує постачати російську нафту до нафтопереробних заводів в Угорщині та Словаччині. Цей "символічний збіг" підкреслює актуальність ситуації.

Досі Київ утримувався від ударів по "Дружбі" - насамперед для того, щоб не псувати остаточно відносини з Угорщиною. Але новий курс Орбана не залишив нам вибору. Навіть попри те, що це рикошетом вдарить по українсько-словацьких відносинах.