Його висловлювання підірвали основи Німеччини та привернули увагу світової спільноти: хто ж насправді Роман Шварцман?

29 січня цього року в Бундестазі під час заходу "Час пам'яті", присвяченого 80-річчю звільнення Освенцима — символу Голокосту, виступив одесит Роман Шварцман.

"Путін прагне знищити українців як націю, подібно до того, як Гітлер намагався винищити єврейський народ у часи Другої світової війни. Тоді Гітлер хотів позбавити мене життя через мою єврейську ідентичність. Сьогодні ж Путін намагається позбавити мене життя через те, що я українець."

Ці його слова сколихнули Німеччину, Україну та всю міжнародну спільноту.

Роман Шварцман пережив Голокост і нацистський концтабір. В Одесі його добре знають. У Німеччині також: він - кавалер ордена "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина". А в жовтні 2022 року Німецький Бундестаг вшанував його вставанням з оваціями.

В офіційних документах його ім'я зафіксовано як Рувін. Проте в усіх медіа його згадують як Романа, і саме під цим іменем він відомий в Одесі. Він адаптувався до цього, оскільки жити в СРСР з біблійським іменем було справжнім випробуванням. Також варто відзначити, що його прізвище по батькові не є Маркович, а Мордкович. Зміна імені батька була зроблена з тих самих причин.

Хоч у медіа згадується, що цьогоріч Роману Шварцману виповниться 89 років (у його паспорті стоїть дата народження 10.09.1936), його справжній вік невідомий. Оригінальні документи згоріли під час обстрілу евакуаційної колони в липні 1941 року. У тій колоні гинули люди - після кожного авіанальоту на узбіччях залишалися десятки тіл. Тим, хто їхав у колоні не пощастило: після двох тижнів виснажливої дороги колону розвернули, бо попереду вже були німецькі танки. Тож мати Романа з 8 дітьми (старший брат разом з батьком служив і загинув у перший же рік Другої світової війни), втративши надію врятуватися, змушена була повертатися в Бершадь, що на Вінниччині.

Так почалися три з половиною роки виживання в гетто. У той час в місті німці створили два гетто, де загинули близько 25 000 євреїв, яких зганяли з Бессарабії та Буковини.

Вони намагалися вижити будь-якими способами. Діти благали солдатів не виливати воду, в якій митили м’ясо, і не позбуватися овочевих обрубків — саме це було їхнім харчуванням. Брат Романа отримав травми ребер за крихітну порцію вівса. Іншого брата застрелили, коли він послизнувся на ремонтуваному мосту. А сестра, яка працювала в румунських казармах, стала жертвою насильства і зрештою народила дитину...

Роман Шварцман багаторазово ділився своєю історією. Він усвідомлює, як важливо, щоб людство пам'ятало і залишалося уважним. Він зміг пробачити Німеччину, але Росії – ні за що.

Він мав можливість виїхати в Ізраїль або в іншу країну, але вирішив залишитися вдома. З лютого 2022 року під час кожної повітряної тривоги він спускався з десятого поверху до укриття. Це врятувало йому життя: 29 грудня 2023 року російська ракета знищила його квартиру.

Пан Роман не в змозі спостерігати за відеозаписами російських звірств. Він переконаний, що українці ніколи не зможуть простити своїм катам.

Незважаючи на свій поважний вік, Роман залишається активним і продуктивним. Усе своє трудове життя він віддав Одеському заводу "Поліграфмаш", а протягом останніх десятиліть зосередився на збереженні пам'яті про жертви Голокосту та підтримці єврейської громади. Його стараннями в Одеській та Миколаївській областях було встановлено більше 40 пам'ятників, присвячених пам'яті жертв Голокосту. Він також відіграв важливу роль у створенні Музею Голокосту в Одесі, який був відкритий у 2009 році.

Роман Шварцман обіймає посаду віце-президента Всеукраїнської асоціації євреїв, які пережили гетто та концтабори, а також виконує роль заступника голови Ради Одеського товариства єврейської культури. Його виступи на міжнародних конференціях викликають широкий резонанс у суспільстві, викликаючи глибокі емоції та спонукаючи до активних дій. Шварцман постійно підкреслює, що Росія насправді має намір знищити український народ і підірвати незалежність України, прагнучи стати жандармом для Європи.

Це виглядає як важливе відкриття. Особливо в цей час, коли ми відзначаємо третю річницю російської агресії, і тема можливих мирних переговорів з Росією стала такою актуальною.

Светлана Бондар из Одессы.