"З тривогою спостерігаємо". Зеркаль поділилася, що відбувалося за сценою "альтруїстичного вчинку" Сполучених Штатів.
Зараз вже зрозуміло, що угода зі США щодо рідкісноземельних металів -- це не рекет, а PR з обох сторін. А от чи може ця угода стати своєрідним планом Маршалла, ше не відомо.
Про це як йдеться в колонці NV пише надзвичайна і повноважна амбасадорка Лана Зеркаль. "І ми, і решта Європи прокидаємося після гіпнозу, праведно обурюємося від усвідомлення брутальності, прагматизму та егоцентризму США Так, США -- наш союзник, але треба прийняти реальність та усвідомити свій інтерес та їхній", -- наголосила Зеркаль.
Вона також підкреслила: "Альтруїзм і безкорислива підтримка ніколи не були характерними для США. Мені незрозуміло, чому ми, українці, вирішили вірити в міф про чудовий план Маршалла, який був впроваджений в Європі, але тепер це має для нас негативні наслідки. На емоційному рівні ми відчуваємо себе зрадженими та приниженими. Це результат наших завищених сподівань на США".
Наше сприйняття Сполучених Штатів завжди мало певний ідеалістичний відтінок, сформоване міфами Голлівуду про героїчних захисників демократії та основоположних цінностей. Чи дійсно це відповідало реальності — ми не задумувалися, адже картина виглядала занадто привабливою... Сьогодні, спостерігаючи за потоком новин, ми намагаємося зрозуміти, до чого все це призведе і яке наслідки матиме для нас. Чи є наша угода зі США прикладом рекету та приниження, чи, можливо, це просто угода без суті? Чи обидві сторони лише обмінюються ударами в інформаційному просторі перед своїми виборцями заради PR-успіху, чи тут криється щось більше, схоже на план Маршалла?
Вже можна з упевненістю стверджувати, що це не є рекетом і ми не передаємо наші природні ресурси Сполученим Штатам. Це, безумовно, піар-акція з обох сторін. Але чи зможе ця угода стати каталізатором для нашого розвитку та змін, щось на кшталт плану Маршалла, -- це більше залежить від нас", -- підкреслила Зеркаль.
Вона також додала: "Це у нас має бути розуміння, що ми хочемо розвивати за допомогою американських технологій, капіталу та експертизи. Це у нас має бути стратегія, як використовувати запропонований формат -- передусім у наших інтересах. І так, на нашому можливому успіху заробляти будуть і американці. Вони завжди на всіх заробляють. Це їхня фішка".
Обговорюючи план Маршалла, Зеркаль підкреслила: "Протягом чотирьох років реалізації цього плану США інвестували в відновлення Європи 13 мільярдів доларів. З урахуванням інфляційних процесів і коливань валют, ця сума сьогодні становить приблизно 175 мільярдів доларів. При цьому лише 1,5 мільярда доларів (сучасні 20 мільярдів) були надані у вигляді пільгових кредитів, а решта – це безповоротна допомога. Вінстон Черчіль охарактеризував план Маршалла як "найбільш безкорисливий вчинок в історії".
Що ж ховається за кулісами цього "альтруїстичного вчинку" США?
Усі гранти, які були виділені для Європи, мали чітке призначення: 70% з цих "подарованих" коштів європейські нації витратили на американські товари, послуги, обладнання, зброю, технології та ресурси. Європейцям не дозволили вкладати американські гроші у розвиток власних нафтопереробних потужностей, натомість їм було запропоновано купувати готову продукцію від американських нафтових компаній.
План Маршалла на довгі роки запобіг створенню власної європейської фінансової системи, встановивши панування американського долара як нової світової валюти. CША надавали кредити європейським країнам на ті економічні проєкти, які відповідали інтересам США. Ці кредити європейці отримували зі спецфондів, які вони співфінансували. Борги європейці повертали Америці з відсотками впродовж 20 років -- аж до початку 1970-х.
У період з 1948 по 1952 роки валовий внутрішній продукт США зріс на 50% завдяки експорту сільськогосподарської продукції до Європи, продажу машинобудівних товарів, енергетичних ресурсів і технологічних інновацій. Якщо перевести це в "сучасні гроші", Америка не лише повернула $20 мільярдів, які були надані європейським країнам у кредит, а також отримала близько $10 мільярдів у вигляді процентних виплат. Крім того, це зміцнило військову, економічну та безпекову присутність США в Європі. Додатково, Америка також отримала назад $108 мільярдів, які Європа отримала у вигляді грантової допомоги.
Згідно з попередніми повідомленнями, 3 лютого 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виявив інтерес до здобуття українських рідкісноземельних металів в обмін на американську допомогу.
Президент України Володимир Зеленський додав до своєї стратегії перемоги аспект, що стосується рідкісноземельних матеріалів, сподіваючись на підтримку Сполучених Штатів у цій сфері.
Після цього Зеленський заявив, що Київ відкритий до того, щоб видобувати корисні копалини разом із партнерами.
7 лютого 2025 року президент Зеленський оголосив, що в рамках можливої угоди з адміністрацією Дональда Трампа Україна та США можуть співпрацювати в розробці природних ресурсів на території України.
У той же день президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про свої наміри зустрітися з українським лідером Володимиром Зеленським. Головною темою переговорів стане обговорення питання обміну рідкісноземельних мінералів в рамках підтримки США.
11 лютого президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Україна "фактично погодилася" передати рідкісноземельні мінерали США в якості компенсації за військову підтримку, яку Вашингтон надав Києву.
За інформацією The Washington Post, глава Мінфіну США зажадав, щоб Зеленський негайно підписав угоду про контроль над видобутком рідкісноземельних металів. Як сказав виданню один із людей, знайомий із перебігом обговорень, у президента Зеленського було всього кілька хвилин, щоб ознайомитися з пропозицією США перед зустріччю з Бессентом.
Згідно з пропозицією Трампа, яку відхилив Зеленський, американці претендували на контроль видобутку половини рідкісних мінералів в Україні - зокрема, літію, графіту та урану.
При цьому, у Білому домі заявили, що відмова Зеленського підписати угоду про корисні копалини була "недалекоглядною". А ось інвестбанкір Сергій Фурса назвав запропонований США драфт "дуже дивною угодою" і в деталях розповів, що з ним не так.
Зеленський висловив свою позицію щодо ситуації з представленим проектом.
А ось The Telegraph пише про те, що США хотіли контролювати ресурси України від портів до мінералів і нафти. При цьому експертка з питань енергетики Лана Зеркаль заявила, що ситуація нагадує рекет.
Сам Зеленський підкреслив, що угоди зі Сполученими Штатами повинні бути ретельно підготовлені.
За інформацією Financial Times, Зеленський "міг припуститися стратегічної помилки", не уточнивши загальної вартості українських ресурсів або інших конкретних деталей, перш ніж обговорювати ідею угоди зі США про рідкоземельні метали.
Секретар з національної безпеки Дональда Трампа Майк Волц повідомив, що президент США "глибоко засмучений" рішенням Володимира Зеленського не підписувати угоду по рідкісноземельним металам.
Згідно з даними Axios, Сполучені Штати надали Україні оновлену угоду стосовно рідкоземельних металів. Крім того, повідомляється, що Трамп був настільки розгніваний на Зеленського, що міг зупинити військову підтримку.
Радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц зазначив, що Україні слід "знизити градус" і розглянути можливість укладення угоди щодо корисних копалин.
Bloomberg пише про те, що США і Україна активізували переговори щодо угоди з видобутку корисних копалин на тлі візиту Келлога.
