На рахунок бідних. Які причини того, що прокурори отримують пенсію в розмірі 200 тисяч гривень, і які дії планує вжити уряд у зв'язку з цим?
Пенсії прокурорів у кілька сотень разів перевищують мінімальний розмір, і вони мають право на вихід на пенсію вже з 40 років. Які кроки вживає держава для виправлення цієї ситуації?
Згідно з інформацією Пенсійного фонду, мінімальна пенсія у країні становить 2 310 гривень на місяць, а близько 400 тисяч українських пенсіонерів отримують не більше 3 тисяч гривень. Водночас, пенсіонер, який отримує найбільшу виплату, отримує 390 тисяч гривень — це в 160 разів перевищує мінімальний розмір та в 16 разів більше, ніж максимально дозволена сума відповідно до законодавства.
Ця форма несправедливості викликає розчарування в пенсійній системі та призводить до небажання людей долучатися до неї: виконувати офіційну роботу та сплачувати внески до соціальних фондів. В результаті, держава щорічно втрачає близько 230 млрд грн податків через те, що значна кількість українців працює в неформальному секторі.
Влада нарешті звернула на це увагу і вирішила переглянути деякі спеціальні пенсійні режими. Першими на цьому шляху стали привілеї для прокурорів, скандал про зловживання з пенсіями за інвалідністю яких досі на вустах. Проте, схоже, навіть публічного резонансу недостатньо, аби втілити ці зміни в життя.
Яким чином влада має намір обмежити спеціальні пенсії для прокурорів, хто виступає проти цих змін і чому це лише початок, а також найменш складний етап у масштабній реформі пенсійної системи?
У жовтні 2024 року в Україні розгорівся скандал навколо очільниці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Хмельниччини Тетяни Крупи та обласної прокуратури. Виявилося, що 49 прокурорів області мали оформлену інвалідність та отримували відповідні пенсійні виплати.
Насправді, питання пенсій прокурорів є значно складнішим, ніж просто фіктивні інвалідності. Отримувати великі державні виплати та продовжувати працювати на своїх посадах можна без офіційного підтвердження інвалідності, і це абсолютно законно згідно з чинними нормами. Більше того, самі прокурори активно використовують цю можливість, отримуючи щомісяця значні суми пенсійних виплат.
Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики, найбільша пенсія прокурора в Україні у 2024 році досягала 251 тисячі гривень на місяць. На початку 2025 року уряд запровадив спеціальні коефіцієнти для значних виплат, в результаті чого сума найвищих прокурорських пенсій знизилася до "лише" 51,5 тисячі гривень.
Найбільша пенсія в державі становить 390,2 тисячі гривень, і її отримує екс-суддя. Офіційно ця сума кваліфікується як довічне грошове утримання судді, однак на практиці її можна розглядати як аналог пенсійних виплат.
Як можуть бути настільки високими пенсії в державі, де виплати 3,7 мільйона людей навіть не досягають 4 тисяч гривень? Відповідь полягає в особливих умовах виходу на пенсію, які держава встановила для певних категорій громадян у галузевих законах. Наприклад, закон "Про прокуратуру" надає працівникам цього органу ряд значних переваг.
По-перше - пільговий вік виходу на пенсію. Прокурори мають право на пенсію після того, як отримають 25 років трудового стажу (з яких 15 років - на посадах у прокуратурі). Для звичайних українців право на пенсію настає в разі наявності 35 років трудового стажу та не раніше 60 років (у деяких випадках - у 63 чи 65 років).
Ця перевага надає прокурорам можливість виходити на пенсію раніше, ніж багато інших професій. За інформацією Міністерства соціальної політики, середній вік виходу прокурорів на пенсію становить 47 років. В Україні налічується шість прокурорів, які вже отримують пенсію за вислугу років, незважаючи на те, що їм ще не виповнилося 40 років.
Зазвичай такі молоді пенсіонери продовжують працювати в органах прокуратури і разом з пенсією отримують зарплату. Наразі налічується 5 739 прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років. З них майже половина - 2 262 - працюють. З них 1 150-м не виповнилося 50 років, ще 815 особам наразі від 50 до 60 років.
По-друге, розмір пенсії прокурора закріплений на рівні 60% від його зарплати. Водночас на прокурорів поширюється спільне для всіх обмеження максимального розміру пенсії: десять прожиткових мінімумів (наразі 23 100 грн). Прокурори обходять цю норму і через суди добиваються виплат на сотні тисяч гривень.
Для інших груп населення пенсійні виплати визначаються за спеціальною формулою, яка враховує середній рівень зарплати на всіх роботах та тривалість трудового стажу. Зазвичай, розмір солідарної пенсії коливається в межах 30-40% від доходу особи.
Третій аспект - особливі умови для перегляду пенсійних виплат. Пенсії прокурорів складають не лише 60% від їхнього середнього заробітку за останні два роки, а й залежать від заробітної плати прокурора, який обіймає ту ж посаду, що й пенсіонер. Це означає, що з підвищенням зарплат у прокуратурі автоматично збільшуються і пенсійні виплати прокурорів.
Окрім цього, пенсіонери, які працювали прокурорами, мають можливість на щорічну індексацію своїх пенсій, що здійснюється для всіх пенсіонерів. Це означає, що їхні виплати зростають частіше і в більших обсягах, ніж у інших громадян. Проте навіть ці переваги для прокурорів виявляються недостатніми. Вони активно борються за пенсійні виплати на значні суми, які сягають сотень тисяч гривень.
Прокурори через суд скасовують обмеження максимального розміру пенсії (десять прожиткових мінімумів) і просять призначити їм пенсію за законодавством, яке втратило чинність. За даними Мінсоцполітики, в Україні є 1 200 таких прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір їх виплат становить 50 600 грн на місяць.
В уряді вважають пільгові умови виходу на пенсію прокурорів надмірними.
"Ми провели аналіз міжнародної практики щодо спеціальних пенсійних систем і з'ясували, що такі пільги надаються державою особам, чиє життя піддається ризику в процесі виконання професійних обов'язків, зокрема пожежникам, поліцейським та військовим. Варто зазначити, що в жодній європейській країні не існує аналогічних пенсійних пільг, які б регулювали як методику розрахунку виплат, так і вік виходу на пенсію", - підкреслила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.
Днями Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який переглядає пенсійні привілеї прокурорів. Подальший розгляд документа наштовхнувся на спротив працівників прокуратури, інших спецпенсіонерів та деяких депутатів.
Після гучного скандалу, пов'язаного з пенсіями для осіб з інвалідністю, відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, в результаті якого було ухвалено рішення про перегляд механізму нарахування пенсій для державних службовців. Незабаром з'явився законопроєкт, що скасовує певні пільги в пенсійному забезпеченні для цієї категорії громадян. У документі зазначено наступні основні зміни:
При цьому спеціальної формули розрахунку розміру пенсії законопроєкт не змінює: прокурори, як і раніше, отримуватимуть 60% від своєї зарплати. Проте такий "компроміс" не влаштовує представників прокуратури.
В Офісі генерального прокурора (ОГП) висловили свою незгоду з запропонованими змінами. Цю інформацію офіс передав парламентському комітету, що займається соціальною політикою, під час підготовки законопроєкту до другого читання.
В Офісі Генерального прокурора вважають, що цей документ обмежує гарантії соціального захисту прокурорів і порушує "принцип юридичної визначеності". За словами представників ОГП, люди, які обирають кар'єру в прокуратурі, роблять це також через сподівання на пенсійні пільги. Однак парламент вирішив скасувати ці пільги, що, на їхню думку, порушує права прокурорів.
Цю позицію підтримують депутати з правоохоронного комітету Верховної Ради.
"Не можна сказати, що молодий співробітник приходить у прокуратуру і він не сформував свого погляду (очікувань щодо майбутньої пенсії - ЕП). Чого ж він тоді туди прийшов? Не можна змінювати умови (роботи) без погодження сторін", - заявив заступник голови правоохоронного комітету Григорій Мамка.
"Прокурор має право на пенсійні умови, які були узгоджені під час його прийняття на посаду. Якщо дану ініціативу приймуть у запропонованому вигляді, це призведе до судових позовів, зокрема до Конституційного суду. Я переконаний, що рішення буде ухвалено на захист прокурорів," - зазначив представник Офісу Генерального прокурора Антон Войтенко.
Його слова не безпідставні. Конституційний суд не раз ставав на бік пенсіонерів у справах, що стосуються спецпенсіонерів. Часто такі рішення суду призводили до правової невизначеності та "лавини" судових рішень про перерахунок пенсій.
Зазвичай під час слухань про законність перегляду пенсійних норм Конституційний суд не враховує думки авторів таких ініціатив - представників уряду та народних депутатів, каже голова соціального комітету Верховної Ради Галина Третьякова.
Чому Конституційний суд запровадив термін "легітимні очікування" і застосовує його лише щодо прокурорів? Чому це поняття не поширюється на жінок, яким з 2011 року підвищили пенсійний вік, а тепер планують знову його знизити? Можливо, причина в тому, що жінки усвідомлюють, що в нашій країні стало менше дітей, і ми не можемо навантажувати їх, щоб вони утримували більшу кількість пенсіонерів, - запитує вона.
Прокурори ж переконані, що перегляд їх пенсійних прав призведе до кадрової кризи в "органах". "Представники ОГП повідомляли про ризики запровадження нових підходів у пенсійному забезпеченні прокурорів для системи органів прокуратури загалом: відплив професійних кадрів, що неприпустимо в умовах воєнного стану, відшкодування за рішеннями судів про поновлення порушених пенсійних прав тощо", - додали в Офісі генпрокурора у відповідь на запит ЕП.
Крім того, ті, хто виступає проти змін у пенсійних пільгах для прокурорів, вважають, що несправедливо починати з цієї групи спеціальних пенсіонерів, залишаючи при цьому привілеї та пільги для представників правоохоронних органів.
"Правоохоронна система організована так, що всі обов'язки Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України перебувають під контролем прокурора у вигляді процесуального керівництва. Чому ж ми не вносимо жодних змін для органів, які мають менше навантаження, тоді як прокурорів вже починаємо обмежувати?" - риторично висловився Мамка.
За його словами, якщо держава вже почала переглядати спеціальні пенсійні режими, то має це робити для всіх: і прокурорів, і правоохоронців, і суддів.
Можливо, без усвідомлення цього, депутат відкрив наміри чиновників. Як стало відомо з джерел у Міністерстві соціальної політики та соціальному комітеті, планується перегляд більшості спеціальних пенсійних систем і встановлення обмежень на рівень пільг.
"Будь-який роботодавець, у тому числі державний орган, має право пропонувати додаткове пенсійне забезпечення для співробітників, але правила такого забезпечення мають бути прозорі та справедливі. Як свідчить міжнародна практика, такі розширені права мають бути забезпечені додатковими внесками.
Депутати ухвалили рішення розпочати з коригування спеціальних пенсійних прав прокурорів, проте одночасно ми також працюємо над пропозицією нових умов для усіх роботодавців, а не лише для прокуратури, - підкреслює Марчак.
Пенсійна система в Україні є несправедливою не лише через те, що деякі отримують пенсії на рівні 4 тисяч гривень, тоді як інші мають понад 200 тисяч гривень. Основна проблема полягає в тому, що великі пенсійні виплати для спеціальних пенсіонерів покриваються внесками тих, хто в майбутньому отримає набагато менші суми.
Протягом своєї трудової кар'єри особа, яка виходить на пенсію за загальними нормами, зазвичай сплачує внески до Пенсійного фонду на приблизно пів мільйона гривень більше, ніж отримує пізніше у вигляді пенсійних виплат. Щодо спеціальних пенсіонерів, ситуація виглядає ще гірше. Наприклад, співробітники правоохоронних органів або прокуратури, в середньому, сплачують на 3,1-3,8 мільйона гривень менше, ніж держава їм виплачує у вигляді пенсії, - зазначає Марчак.
У своєму нинішньому форматі пенсійна система передбачає, що значна частина населення, яка в підсумку отримуватиме вкрай незначні пенсії, насправді фінансує великі виплати для невеликої групи "привілейованих" пенсіонерів. Ці особи, які роблять мінімальний внесок у загальну систему, користуються численними пільгами, зокрема й щодо віку виходу на пенсію.
Раніше ця система працювала дещо інакше. Фінансування виплати спеціальних пенсій відбувалося не з Пенсійного фонду, а за кошти міністерств і відомств, працівникам яких держава й обіцяла такі спецпенсії. Наприклад, виплати прокурорам здійснювалися з бюджету Генеральної прокуратури (наразі - ОГП), колишнім військовослужбовцям - з бюджету Міноборони.
"Коли пенсійне забезпечення було вилучено з бюджетів відомств, вони перестали усвідомлювати його масштаб та наслідки, пов'язані з прив'язкою розміру пенсії до фінансового забезпечення працюючих. У результаті виникла ситуація, в якій пенсія стала перевищувати зарплату, яку людина отримувала під час своєї трудової діяльності. Це призвело до того, що коефіцієнт заміщення для спеціальних пенсіонерів перевищив 100%, тоді як для більшості українців він складає лише близько 30-40%", - зазначає Третьякова.
Чиновники та парламентарії мають намір відновити спеціальне пенсійне забезпечення в межах відповідальності та фінансування тих відомств, які реалізують ці пільги. Прокурори стали піонерами в цьому процесі, зокрема завдяки ухвалі РНБО.
Проте це лише одна з найменш численних категорій спецпенсіонерів, унормувати виплати яким буде відносно просто. Набагато складнішим викликом стане внормування спеціальних пенсійних режимів для колишніх військовослужбовців та правоохоронців (Національна поліція, ДБР, НАБУ, БЕБ та інші).
Діюче законодавство щодо спеціальних пенсій для військовослужбовців та співробітників силових структур було ухвалено ще до початку великої війни. Це законодавство передбачає ряд пільг, зокрема, спеціальну формулу для розрахунку пенсійних виплат, згідно з якою розмір пенсії може досягати 70% від поточного грошового забезпечення осіб, які виконують аналогічні обов’язки. Крім того, закон надає можливість дострокового виходу на пенсію: кадрові військові та працівники силових відомств можуть виходити на відпочинок вже в 45 років, якщо мають 25 років стажу.
За даними Мінсоцполітики, в Україні налічується 635,8 тис. колишніх військових та силовиків, що отримують пенсію за вислугу років. Середній вік виходу - 51 рік. Серед таких спецпенсіонерів є близько 145,2 тис. чоловіків призовного віку (до 60 років), які не працюють, не мають інвалідності та не служать у війську.
Закон про пенсії військових та правоохоронців писався задовго до великої війни, тому він передбачає надання пільги за професійною ознакою, а не за фактом участі чи неучасті в боях. Як наслідок, він не передбачає жодних пільг для мобілізованих українців, які, як і кадрові військові, захищають державу.
Єдина пільга, на яку може претендувати мобілізований, - пʼятирічна "знижка" щодо віку виходу на пенсію. Її отримують учасники бойових дій (УБД). Проте ця знижка може зіграти проти такого військового. Якщо він вийде на пенсію раніше, то матиме менше років трудового стажу й отримуватиме менший розмір пенсії.
У владних колах вважають, що статус учасника бойових дій повинен забезпечувати право на пенсійні привілеї, і мають намір розпочати процедуру перегляду законодавства. Такі зміни можуть викликати ще більший опір не лише з боку правоохоронних органів і ветеранів, а й серед суспільства, для якого питання пенсій військових є надзвичайно важливим і чутливим.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Україна не має змоги підтримувати пенсійну систему, що передбачена законодавчими нормами. Після завершення війни країна тривалий час відчуватиме її наслідки, зокрема у вигляді зруйнованої інфраструктури, знижених податкових надходжень та значного боргу, який був узятий для забезпечення життєдіяльності держави. У зв'язку з нинішньою демографічною кризою, навіть виплата найнижчих пенсій стане серйозним викликом для бюджету.
Урядовий проект реформування пенсійної системи передбачає поетапне скасування спеціальних пенсій, фінансованих з державного бюджету, та їх заміну на додаткові внески до накопичувальних пенсійних фондів. Однак перспективи цієї реформи виглядають невизначеними, оскільки навіть у разі позитивного голосування за законопроект у парламенті, його, ймовірно, можуть скасувати судові органи.
Якщо ж нічого не змінювати, то пенсійна система нагадуватиме анти-Робін Гуда: вона забиратиме гроші в більшості бідних і віддаватиме їх меншості найбагатших.
