На межі катастрофи: чи здатен Іран розробити ядерну арсенал, і які заходи можуть цьому завадити?
Західні політики висловлюють тривогу з приводу того, що Іран знаходиться на межі створення ядерної зброї. Які наслідки це може мати, які технології є в арсеналі Тегерана, яку роль відіграє Росія у цій ситуації, а також чому іранське керівництво досі не здійснило цей крок - у статті журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Вчорашня потужна атака на Ізраїль з боку Ірану підвищила напругу на Близькому Сході до нових висот. Наразі Іран обмежується використанням традиційної зброї, але можливість того, що Тегеран може розпочати розробку ядерних озброєнь, викликає серйозне занепокоєння.
Іран давно закріпив за собою репутацію однієї з найагресивніших країн Близького Сходу. Він і раніше через клієнтські організації регулярно атакував Ізраїль, втручається у внутрішню політику Іраку, Лівану та Ємену, не кажучи вже про постачання Росії дронів та балістичних ракет для обстрілів України. Та від Ірану може бути і куди більше проблем, адже це країна, яка має ядерні технології.
Високопосадовці Сполучених Штатів і Великої Британії висловили занепокоєння щодо можливого обміну секретними ядерними технологіями між Росією та Іраном в обмін на військову продукцію. Це може призвести до запуску ядерного виробництва в Тегерані, повідомляє агентство Bloomberg 15 вересня. Адміністрація президента США Джо Байдена продовжує уважно стежити за ядерними програмами Ірану, відзначаючи їхню потенційну небезпеку.
20 серпня Держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що Тегеран здатен розпочати виготовлення ядерної зброї вже протягом одного-двох тижнів.
Тиждень чи два на створення ядерної зброї - це надто оптимістичні терміни. Більш реалістично, що Іран може створити ядерні боєголовки за півроку, зазначає в коментарі РБК-Україна аналітикиня Одеського центру нерозповсюдження та роззброєння Валерія Гергієва. Такі висновки можна зробити з даних, які є в розпорядженні МАГАТЕ. Ця міжнародна організація, попри певні обмеження, має частковий доступ до іранських ядерних об'єктів.
Іран, хоч і з певними зауваженнями, продовжує бути учасником угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. У той же час, значна частина інформації про ядерні можливості країни стала доступною завдяки "ядерній угоді".
Запуск ракетоносія з Ірану (джерело: CSIS)
Нагадаємо, що в 2015 році Тегеран уклав Спільний всеосяжний план дій, відомий також як "ядерна угода", з п'ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН та Німеччиною. Ця угода передбачала часткове зняття економічних санкцій із Ірану в обмін на обмеження його ядерних програм. Однак у 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп прийняв рішення вийти з угоди та відновити фінансові санкції проти Ірану.
"У 2015 році, коли було підписано Спільний всеосяжний план дій, МАГАТЕ отримало доступ до всіх ядерних об'єктів Ірану. Однак у 2018 році ці перевірки були частково призупинені, хоча не зовсім. Наразі МАГАТЕ має обмежений доступ до ядерних установок", - зазначає Валерія Гергієва.
Час від часу Іран обмежує доступ до своїх ядерних об'єктів та демонтує камери спостереження, встановлені МАГАТЕ. Проте, у більшості випадків, експертам вдається зрештою отримати доступ до необхідних об'єктів. Потужності іранських ядерних установок добре вивчені, а кількість збагаченого урану можна точно визначити. Тому, якщо б Іран вирішив приховати частину матеріалів для виробництва ядерних боєголовок, це не залишилося б непоміченим.
Згідно з даними МАГАТЕ, на серпень цього року Іран володів 5,7 тонни урану-235. Серед них, збагачений до 20% складає 813,9 кг, а до 60% – 164,7 кг.
Слід підкреслити, що для створення ядерної зброї уран необхідно підвищити рівень збагачення до щонайменше 90%. Для виробництва однієї тактичної ядерної боєголовки потрібно близько 25 кілограмів урану-235.
Проте існує проблема: досягнення збагачення до 90% може відбуватися не лише на великих об'єктах, які відомі МАГАТЕ, а й на менших, що залишаються в тіні. До того ж, важко визначити, коли саме цей процес може стартувати.
На даний момент, згідно з інформацією, отриманою від західних і ізраїльських розвідок, Іран не приступив до процесу створення ядерної зброї. Крім того, під час засідання Генеральної асамблеї ООН президент Ірану Масуд Пезешкіан висловив готовність іранської сторони до діалогу та переговорів з представниками Європи та США. Він також зазначив, що Іран ніколи не підтримував агресивні дії Росії щодо України.
Оцінки ефективності стримування ядерних прагнень Ірану варіюються. Деякі фахівці вважають, що загрози запровадження нових санкцій та інші обмежувальні заходи демонструють значний вплив.
"Іран вирішив продовжувати свою ядерну програму всупереч своїм міжнародним зобов'язанням за Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Спільного всеосяжного плану дій. Поки що він не прийняв рішення про створення чи випробування зброї, тому стримування є певною мірою ефективним", - сказав РБК-Україна Джон Ерат, старший політичний директор Центру контролю над озброєннями та нерозповсюдження (США).
Президент Ірану Масуд Пезешкіян виступив на Генеральній асамблеї ООН (фото: Getty Images).
Одночасно представники Єврейського інституту національної безпеки Америки, Джонатан Руе та Йоні Тобін, у своїй статті для The Cipher Brief підкреслюють: "Спостерігаючи за стриманістю США та Європейського Союзу, іранські чиновники починають робити все більш відкриті вказівки на свою можливість, у разі провокації, швидко розробити ядерну зброю".
Наприклад, у квітні поточного року командувач Корпусу охорони та безпеки ядерних установок Ірану, Сардар Хак Талаб, висловив думку, що у випадку атаки Ізраїлю на іранські ядерні об'єкти, країна може змінити свою ядерну доктрину та політику щодо ядерної зброї. Однак, це більше нагадує дипломатичні маневри.
"Іран дотримувався цієї доктрини протягом певного періоду. Сучасне переформулювання має на меті підкреслити серйозність, з якою Тегеран ставиться до ядерного питання, одночасно відкриваючи можливості для відновлення діалогу", - зазначає Джон Ерат у коментарі для РБК-Україна.
За словами Валерії Гергієвої, Ірану наразі вигідно виступати в ролі "порогової" держави, тобто країни, яка має можливість у будь-який момент розпочати виробництво ядерних боєприпасів, але поки що утримується від цього кроку. Це також пов'язано з висловлюваннями Пезешкяна щодо намірів відновити діалог.
А перед тим Іран погрожував Ізраїлю розплатою за вбивство у своїй столиці лідера Хамас Ісмаїла Ханії, але так і не здійснив пряму атаку.
"Їм (іранцям - ред.) потрібне лідерство в регіоні. Ірану якщо і сісти за стіл перемовин зі США, то тільки на рівних умовах. І якраз ядерна зброя могла би дати оцю рівність, так ось цей пороговий статус, він вже дає Тегерану трішки більше норовистості і впевненості", - пояснює Валерія Гергієва.
Водночас існує інша думка. Іранський опозиціонер Вахід Бехешті, який зараз мешкає в Лондоні, переконаний, що Іран не може зробити останній крок до ядерної зброї через протидію Ізраїлю.
"Вони хотіли б зробити останній крок, але цього не відбулося досі через те, що ізраїльтяни, Моссад, здійснюють постійні точкові операції в Ірані. У них чудові агенти, які добре виконують свою роботу", - сказав РБК-Україна Бехешті.
Оформлення союзу з Росією, а також менш публічно - з Китаєм, тільки зміцнює позиції Ірану та дає ресурси для ядерної програми, аби таки переступити поріг, коли це буде потрібно. За словами Гергієвої, Іран має всі необхідні для цього технології, але потребує ресурсів, тож отримує їх саме за рахунок співпраці з Росією.
"Це забезпечує Ірану, насамперед, фінансові ресурси, які дозволяють йому підтримувати свою економіку та інвестувати в ядерні й ракетні програми. Раніше санкції ефективно стримували розвиток ядерної програми Ірану, що давало можливість США контролювати економічну ситуацію, не допускаючи активного прогресу в цих сферах. Проте зараз ситуація змінюється дуже швидко. Не лише Росія, а й Китай почали активно співпрацювати з Іраном в економічних інтересах. Це надає Тегерану відчуття впевненості в собі", - зазначає Валерія Гергієва.
Обидва уряди суттєво активізували свою співпрацю після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Незабаром ця співпраця має отримати офіційний статус — планується підписання угоди про всебічне стратегічне партнерство між країнами. Це подія, ймовірно, відбудеться під час саміту БРІКС, який проходитиме в казанському заході з 22 по 24 жовтня.
Існує ще один важливий аспект, пов'язаний із Росією, який може стати джерелом загрози. Як зазначає Гергієва, одним із ключових показників того, що Іран наближається до завершення розробки ядерної зброї, стане успішне тестування міжконтинентальної балістичної ракети. Наразі Тегеран має в своєму арсеналі лише ракети середньої дальності, які здатні досягати цілей як в Ізраїлі, так і в Європі.
"Якщо виникне ядерна зброя, це матиме негативні наслідки, проте наразі Іран не здатний завдати удару по США. Однак наявність ракетоносіїв створює нову загрозу. Іран отримає можливість використовувати ядерну зброю як засіб стримування від агресії з боку США. Тому для нього доцільніше спочатку розробити систему доставки, а пізніше займатися створенням самих ядерних боєголовок," - зазначає Гергієва, пояснюючи цю логіку.
В цій сфері Іран також має успіхи. Зокрема, під прикриттям розвитку космічної програми. Іран почав розвивати власну космічну програму ще в часи шаха, до ісламської революції 1979 року. Попри санкції, починаючи з 2009 року країна успішно виводить на орбіту власні супутники і подумує запустити у космос навіть людину.
Найбільш обнадійливою в цьому контексті виглядає двоступенева ракета на рідкому паливі Simorgh, яку іранські спеціалісти характеризують як засіб для виведення супутників на низьку навколоземну орбіту.
Публічний показ ракетоносія Simorgh у Тегерані (зображення: Getty Images)
Згідно з лютневим звітом розвідувального співтовариства США за 2024 рік, прогрес Ірану в галузі космічних ракеток значно скоротить час на виробництво міжконтинентальних балістичних ракет, завдяки спільному використанню технологій. Це пов’язано з тим, що в обох випадках застосовуються подібні технологічні рішення. Крім того, Росія активно розширює співпрацю з Іраном у космічній сфері. Відомо про їх спільні проекти, пов’язані зі створенням супутників та їх запуском з російських майданчиків, але можливі й інші напрямки співробітництва.
Наявність ядерної зброї в Ірані може призвести до руйнівних наслідків для міжнародного режиму нерозповсюдження та підштовхнути інші країни Близького Сходу до прагнення здобути власну "ядерну захист".
"Іран поки що не має ядерної зброї, і важко здогадуватися, що може статися, якщо він піде на такий крок. Як мінімум, багато країн переглянуть свою безпеку, якщо держава, яка підтримує тероризм, почне розміщувати зброю масового знищення", - зазначає Джон Ерат.
Водночас Ізраїль не підтверджує і не спростовує, що має ядерну зброю. Ядерний Іран для нього поставить нові виклики, тож імовірно, в Єрусалимі переглянуть свою позицію. Також про ядерні амбіції заявляла Саудівська Аравія, давній антагоніст Ірану. Це може створити ситуацію на зразок ядерного стримування часів Холодної війни між США та СРСР. Схожим чином ядерна зброя дещо зменшила напругу між Індією та Пакистаном, чи навколо Північної Кореї вже в ХХІ столітті.
Але опозиціонер Вахід Бехешті впевнений, що в руках іранського керівництва ядерна зброя навпаки стане дестабілізуючим чинником.
"Це велика помилка порівнювати Іран з Північною Кореєю. Ідеологія та система Північної Кореї повністю відрізняються від іранського режиму. У Північної Кореї є ядерна зброя, щоб захистити себе. Але ідеологія іранського режиму в тому, щоб весь світ навернути в іслам. Якщо вони отримають доступ навіть до кількох перших боєголовок, я не маю сумніву, що негайно ними скористаються. І першою державою, проти якої вони їх використають, буде Ізраїль", - сказав Бехешті.
А наразі, згідно з думкою Джона Ерата, необхідно показати іранському уряду, що ядерна зброя принесе йому значно більше труднощів, ніж переваг.
"Ірану варто ретельно оцінити можливі наслідки, такі як зростаюча міжнародна ізоляція, нові санкції та ймовірність регіональної гонки озброєнь, в порівнянні з ілюзорними перевагами, які він міг би отримати від володіння ядерною зброєю. Держави, що підтримують Іран, зокрема Росія та Китай, повинні чітко заявити, що наявність ядерної зброї є неприйнятною," - зазначив фахівець.
