Забруднення річок Сейм і Десна: хто відповідальний та які наслідки це може мати для Києва.
Річки Сейм та Десна оговтуються від забруднення, а його джерело достеменно невідоме. Існує версія, що це - промислові стоки з російських підприємств. УНІАН дізнавався про ситуацію, чи дійде брудна вода до Києва та що робить влада.
Інформація про забруднення річки Сейм на російській території з'явилася ще в середині серпня. Відзначалося, що забруднена вода, вбиваючи все живе на своєму шляху, рухається вниз за течією — в бік України. Однак, у відповідь на запит УНІАН до кількох відомих екологічних організацій України, всі вони в один голос заявили: забруднити річки неможливо, тому не слід розпалювати паніку.
Проте всього через кілька днів після цих подій річка Сейм, що протікає через Сумщину та Чернігівщину і є однією з приток Десни, перетворилася на мертве русло. Вода в її водах набрала чорного кольору і почала виділяти неприємний запах, що призвело до масового загибелі риби. З часом це забруднення поширилося й на Десну та Чернігів.
29 серпня Міністерство екології оприлюднило інформацію, що якість води у ріках Сейм і Десна є під контролем, і ситуація з питним водопостачанням не викликає занепокоєння.
"Попередня експертиза якості води показала, що в річках Сейм та Десна не зафіксовано жодних перевищень рівнів хімічних і високотоксичних речовин. Натомість спостерігається забруднення органічними сполуками", - зазначив у програмі одного з телеканалів заступник відповідного міністра Олександр Краснолуцький.
Він зазначив, що жителям узбережжя заборонено використовувати воду з річок для технічних цілей, займатися риболовлею та купатися.
"Ми віримо, що за кілька днів якість води в ріках Сейм і Десна стане кращою," - зазначив він.
Час минав, а небезпека поступово зростала. Зрештою, розмова дійшла до Києва, де частина водозабору здійснюється з річки Десни. Володимир Костюк, заступник директора "Київводоканалу", підкреслив, що через забруднення Десни столиця може опинитися без основного джерела чистої питної води. За словами Костюка, важко передбачити, якою буде вода, що надійде на водозабір через кілька днів. Якщо існуючі методи очищення не впораються, можливо, доведеться шукати альтернативні джерела, такі як Дніпровська водозабірна станція та артезіанські свердловини.
"Проте ця альтернативна система не зможе повністю забезпечити водою все місто Київ," - зазначив він.
"Забруднена вода містить речовини, які знищують все живе – риб різних розмірів і видів, раків, молюсків. Десна гине," – ділиться своїми спостереженнями Олександр Ісаченко, досвідчений рибалка з Менської громади Чернігівської області.
Згідно з його спостереженнями, риба завжди гине, коли забруднена вода потрапляє в її середовище. Тому, на його думку, необхідно врятувати залишки живої риби, переміщуючи їх у незабруднені водойми.
"Риба проникає в усі затони та заплави, намагаючись вибратися з Десни", - зазначив пан Олександр, підкресливши, що потрібно діяти заздалегідь для порятунку риби, особливо в селах, що знаходяться нижче Чернігова вздовж течії Десни.
Місцевий репортер Віталій Назаренко підтримує цю ініціативу і ділиться історією про те, як небайдужі жителі Чернігова виловлюють рибу з річки Десна та випускають її у заплавні території навколо озера.
"Вечірній час приніс з собою відсутність риби, зате раків було вдосталь. Десна видавала неприємний запах, схожий на сморід стічних вод. Аераційних систем не спостерігалося ніде. У чиновників все йде за запланованим сценарієм — спостереження та контроль... У підсумку, річка опинилася на межі загибелі. Весь живий світ під загрозою," — зазначив він у одному з постів у соціальних мережах.
На рівні державних установ ситуація виглядає зовсім інакше. У громадах мертву рибу просто збирають і утилізують. За словами секретаря Менської міської ради Юрія Стальниченка, найбільше роботи проведено в селі Макошине.
"На цих вихідних зібрали десь по півтори тонни", - зазначив він.
Начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Сергій Жук підкреслює, що переміщення риби в інші водойми не є оптимальним рішенням: "Лише частина риби виживе, тоді як інша загине і може отруїти нове середовище. Це рішення викликає сумніви й несе в собі ризики. Воно може спричинити подальше поширення забруднення, і, повірте, здоров'я та безпека людей мають бути для нас пріоритетом, а не риба".
Дійсно, голова Куликівської громади Юлія Постернак зазначає, що екологічне лихо у річці - це ще один виклик для придеснянських сіл під час війни, адже люди бояться, що це зашкодить їх здоров'ю: "Дехто із старожилів памʼятає великий мор риби кілька десятків років тому і каже, що тоді були технічні причини. Однак нині ми не знаємо достеменно, що за речовини потрапили в річку і чим вони небезпечні".
Державне агентство, що відповідає за розвиток меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, охарактеризувало ситуацію з забрудненням річки Сейм як екологічний злочин з боку Росії. Відзначається, що з 14 серпня, ймовірно, через скидання відходів невідомого походження, країна-агресор викликала значне забруднення даної водойми.
Відповідно до результатів гідрохімічного дослідження проб поверхневих вод, виявлено істотне перевищення допустимих норм для амонію та завислих часток. Це призвело до масової загибелі риби через катастрофічно низький рівень розчиненого в воді кисню.
Директор Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв в рамках телемарафону зазначив, що однією з основних причин загибелі річкових мешканців в Україні є надходження забруднених промислових стічних вод з російських цукрових виробництв у Сейм.
"Після проведення початкових аналізів стало очевидно, що це відходи з цукрових заводів, які знаходяться у Тьоткіно (Курська область)", - підкреслив він.
У Державній екологічній інспекції Сумщини повідомляють, що, згідно з їхніми даними, внаслідок військових дій у Курській області, а саме в смт Тьоткіно, зазнали руйнувань або пошкоджень цукровий і спиртовий заводи. Крім того, вони зазначають наявність шкіряного виробництва в цьому регіоні.
"Точно визначити джерело забруднення неможливо. Адже для цього необхідно мати доступ до річки Сейм для відбору проб та обстеження території вище за течією. А ці території розташовані або у прикордонній зоні з обмеженим доступом та особливим режимом, або на території країни-агресора", - пояснили в інспекції.
"На мою думку, версія про скидання води з очисних споруд є цілком обґрунтованою. У Тьоткіно, що в Курській області, розташований цукровий завод, який функціонує ще з кінця 1800-х років. Тому викид його відходів цілком ймовірний", - зазначає Сергій Жук, керівник Державної екологічної інспекції Чернігівської області.
Як рятують ситуацію
На сьогодні у Чернігівській, Сумській та Київській областях заборонено купання, вилов та продаж будь-якого виду риби, використання річкової води для господарських потреб на річці Сейм та Десна. Посилений моніторинг якості води. Також продовжується збір та захоронення загиблої риби.
Крім того, на річці Десна використовують аераційні установки, що забезпечують насичення верхнього шару води киснем. Сергій Жук, керівник Держекоінспекції Чернігівщини, зазначає, що це сприяє виживанню риби, порівнюючи цю процедуру з кисневою терапією для пацієнтів під час пандемії COVID-19.
"На ділянках, де функціонують аераційні станції, спостерігається значне скупчення риби, яка прагне отримати доступ до кисню", - зазначає експерт.
За його спостереженнями, на Десні поблизу Чернігова мор риби дещо менший, аніж у селах, розташованих вище за течією - Максаки, Мокошине та інших. Але останніми днями мор риби сповільнився і там.
Щодо токсичних речовин у забрудненій воді, Жук зазначає, що їхній вплив на живі організми є миттєвим. Коли забруднена вода потрапляла в регіон з високою концентрацією забруднень, загибель риби спостерігалася всього за одну-дві години.
"Якщо гине риба, раки, молюски, це небезпечно. Я не знаю, як відреагував би людський організм, але, на щастя, водозаборів із Сейму і Десни на території Чернігівської області немає. Місцеві жителі не вживають річкову воду", - уточнив фахівець.
Він переконаний, що в межах області своєчасно були вжиті профілактичні заходи, що стосуються заборони купання, ловлі риби, а також використання води для поливу та інших господарських потреб.
У Міністерстві екології та природних ресурсів України повідомили, що Державне агентство водних ресурсів розробить пропозиції щодо перекидання додаткових обсягів чистої води з метою зменшення концентрації забруднюючих речовин у річці Десна. Крім того, для запобігання повторному забрудненню водойми було доручено встановити бар'єри у вигляді сіток для збору мертвої риби, що дрейфує в руслі річок.
Станом на 10 вересня, за даними Міністерства захисту довкілля, у річці Сейм, що протікає через Сумську та Чернігівську області, спостерігається поступове поліпшення ситуації. Вміст розчиненого кисню повільно підвищується, хоча все ще залишається нижчим за норму. Водночас випадків загибелі риби не зафіксовано. Щодо річки Десна в Чернігівській області, то забруднення продовжує переміщатися по її руслу. Найгірші показники якості води зафіксовані в селі Боромики та в Чернігові.
Проте в міністерстві наголосили, що ситуація знаходиться під контролем: в Чернігівській області спостерігається поліпшення, а випадки загибелі риби є поодинокими. Відомство ретельно моніторить поширення забруднень у річці Десна в сторону столиці.
Згідно з інформацією, наданою Укргідрометцентром, забруднена вода може дістатися території Київської області в період з 14 по 16 вересня. У Міністерстві екології заявили, що всі відповідні служби активно займаються стабілізацією ситуації. У разі погіршення якості води в районах питних водозаборів, "Київводоканал" вживе необхідні заходи для її очищення.
"Але наголошуємо, що на сьогодні такі ризики відсутні", - переконують у міністерстві.
Наразі у відібраних пробах питної води в контрольних точках централізованого водопостачання Києва перевищення за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками не виявлені.
Еколог Володимир Борейко висловив думку, що наразі водопостачанню столиці нічого не загрожує, а в подальшому ситуація буде залежати від погодних умов.
"Якщо буде спекотно і без дощу, то до Києва дійде більше брудної води. Якщо будуть холодні ночі і дощ, кисню у воді стане більше, наслідки будуть меншими - дійдуть залишки брудної плями", - зазначає він.
Борейко зазначає, що водопостачання столиці України базується на 30% води з Дніпра, 60% - з Десни та 10% - з артезіанських свердловин. У разі значного погіршення якості води в Десні, існує перспектива збільшення обсягу води, що постачається з Дніпра.
Загалом, фахівець вважає, що наслідки цієї екологічної катастрофи найбільш відчутно вплинули на річкову фауну. Зокрема, існує велика ймовірність, що популяція червонокнижної стерляді, яка мешкала в річці Десна, може повністю зникнути.
"Ця риба перебувала на дні річки, а забруднюючі речовини осідали здебільшого там, не даючи їй шансів на виживання. Стерлядь може загинути повністю", - стверджує Борейко.
Еколог зазначає, що процес відновлення річок займе кілька років. Він порівнює цю ситуацію з іншими випадками, які мали місце в минулому, хоча й у меншій мірі.
