Замість того, щоб робити внески у благодійні організації, варто задуматися про секонд-хенди. Що відбувається з речами, які ви залишаєте у контейнерах?

У Києві встановлено приблизно 700 контейнерів у синіх та зелених кольорах, призначених для збору одягу, взуття, іграшок і постільної білизни. На цих контейнерах розміщена мінімальна інформація про те, куди потраплять зібрані речі, проте великими літерами виділені слова "благодійність" і "donation" (пожертва).

Мешканці столиці, які кладуть непотрібні речі в ці контейнери, впевнені, що одяг отримають малозабезпечені сімʼї, внутрішньо переміщені особи та діти-сироти. Насправді ж лише до 10% того, що віддається таким чином на благодійність, дійсно отримує "друге життя".

Більш того, певна частина якісних речей в хорошому стані потрапляють в магазини одягу, відомі як "секонд-хенд". Один із найбільших операторів контейнерів для збору речей у Києві публічно не повідомляє про те, що одяг з контейнерів потрапляє на перепродаж.

Ідею "банку одягу" підприємець Олександр Кайдаш підгледів в Німеччині у 2018 році. Там неприбуткові громадські організації та благодійні фонди встановлюють металеві контейнери на вулицях, в які всі охочі кидають старі або непотрібні речі.

Одяг, взуття та постільна білизна віддаються безоплатно дитячим будинкам, пансіонатам для літніх людей, біженцям, безхатченкам. Речі в непридатному стані переробляють або утилізують.

У тому ж 2018 році підприємець почав встановлювати по Києву контейнери синього кольору під брендом благодійного фонду "Кошик добра". Станом на 2024 рік їх кількість досягла 307 одиниць. Кайдаш має основний бізнес, а "Кошик добра" сприймає як "додаткове соціальне навантаження".

За його словами, в середньому до 90% речей, які виймають з контейнерів для подальшої обробки, непридатні для повторного використання. "Брудні, запліснявілі речі, або такі, що мають дірки, дефекти і не підлягають носінню", - ділиться з ЕП бізнесмен.

Непридатні для передачі нужденним предмети Кайдаш реалізує як ганчір’я. У 2023 році компанія-засновниця "Кошика добра", ТОВ "АВК Артіс", уклала угоди на державних тендерах на постачання бавовняного та обтирального ганчір’я на суму 1,5 млн грн.

Замовниками виступили комунальне підприємство "Київтеплоенерго" та державна компанія "Оператор газотранспортної системи України". Серед приватних підприємств ганчір’я користується значним попитом у представників машинобудування.

Кайдаш використовує гроші, отримані під час аукціонів, для фінансування діяльності свого благодійного фонду. Він зазначає, що річні витрати на функціонування фонду складають приблизно 500 тисяч гривень.

Підприємець каже, що на ганчірʼя переробляють лише близько 20% одягу з тих 90%, які непридатні для носіння. "Для ганчірʼя підходить тільки одяг з певним абсорбуючим складом, а саме з бавовни", - пояснює він.

Джинсову тканину застосовують для виготовлення будівельних рукавиць, а в'язані вироби подрібнюють і використовують як наповнювач для інших текстильних виробів. Інший одяг підлягає утилізації, зокрема на підприємствах організації "Україна без сміття".

З решти 10% речей, які кияни залишають у контейнерах, на благодійність йде також не все. "Кошик добра" відбирає найкращі речі і продає їх у своєму інтернет-магазині, про що прямо повідомляє на сайті. Отримані кошти також йдуть на фінансування роботи благодійного фонду.

Основним гравцем на ринку збору одягу в металевих контейнерах у Києві є громадська організація "Зелений промінь", яка була заснована в 2020 році. Організація встановила приблизно 350 зелених контейнерів по всьому місту.

На веб-ресурсі організації зазначено, що зібрані в контейнерах предмети відправляються на процеси сортування, переробки, повторного використання та утилізації, що дозволяє значно знизити забруднення навколишнього середовища текстильними відходами.

За даними звіту, у 2023 році "Зелений промінь" зібрав 478 тонн одягу, з яких 284 тонни (60%) були розподілені між пунктами видачі, громадськими організаціями та благодійними фондами. Організація зазначає, що 35% зібраних речей реалізується, при цьому ще 5% підлягає утилізації, але виключно в якості вторинної сировини.

"170 тонн речей, непридатні для повторного використання, відсортували та віддали під реалізацію - це бавовняні вироби (для подальшого використання як ганчірки тощо), в'язані (перемелюються і використовуються як наповнювач в інші текстильні вироби) і джинс (використовується для виробництва будівельних рукавиць). Таким чином покриваються витрати на збір, сортування, зберігання та відправлення речей", - йдеться у звіті ГО.

Одним із засновників громадської організації "Зелений промінь", яка зареєстрована в Ужгороді, виступає Михайло Філь. У додатку Getcontact, що демонструє, як користувачі зберігають номери один одного в своїх телефонних книгах, його можна знайти під десятками різних підписів, таких як "Михайло Секонд", "Міша секондхенд", "Секонд Ужгород", "Міша Євро секонд хенд", "Міша Євроодяг Ужгород", "Секонд пʼяний базар Міша" та "Міша секонд хенд перевезення".

ЕП звернулася до Філя з проханням прокоментувати діяльність "Зеленого променя" та можливий перепродаж речей, які кияни передали на благодійність через металеві контейнери. Всі повідомлення були ним переглянуті, проте жодне з них не отримало відповіді.

Керівник одного з крамниць "секонд-хенд" у Києві у бесіді з ЕП підтвердив, що певні благодійні організації дійсно займаються перепродажем отриманих предметів. Це стає можливим через повністю закриту процедуру ручного відбору одягу на складах та брак прозорого аудиту.

"Ми не маємо уявлення про те, що відбувається за закритими дверима складів, скільки речей їм надходить. Вони не зобов'язані звітувати перед кимось. З огляду на обсяги одягу, що вони отримують, у них є можливість успішно реалізувати його на своїх торгових точках у Закарпатті," - зазначає співрозмовник ЕП.

"Комунікація цих фондів (з вуличними контейнерами - ЕП) є непрозорою, ми не кінця знаємо, що відбувається з речима, які туди потрапляють", - підтверджує співвласниця благодійного проєкту "Ласка" Анастасія Журавель.

Вона зазначила, що ці організації вклали значні кошти у встановлення контейнерів, і малоймовірно, що вони діяли б у такому напрямку, якби були неприбутковими чи благодійними структурами. Якщо б це було так, ми б спостерігали за відкритим спілкуванням з цього питання.

Вартість одного вуличного металевого контейнера становить 23,5 тис грн, повідомив Кайдаш з "Кошика добра". Встановлення 350-ти контейнерів коштувало б "Зеленому променю" 8,2 млн грн.

Представниця "Ласки" висловлює думку, що перепродаж товарів у секонд-хендах без належної публічної комунікації є морально сумнівним. Вона зазначила, що в країнах ЄС на вулицях міст можна побачити численні металеві контейнери, проте мешканці знають, що їхні пожертвування в основному призначені для подальшого продажу в секонд-хендах.

"У Європейському Союзі існує подібна концепція, проте всім відомо, що такі предмети часто перепродаються. Організації відкрито говорять про це, адже європейці роблять внески з екологічних міркувань – щоб уникнути спалювання чи викидання на звалища," - зазначає Журавель.

Організація "Ласка" приймає як нові, так і вживані речі в своїх двох магазинах у Києві, а також у спеціальних картонних контейнерах, розміщених у різних громадських місцях. Відсоток непригодних предметів, які надходять від благодійників, має обернену залежність від результатів роботи операторів металевих контейнерів і складає 10-15%.

Згідно зі звітом проєкту, у 2023 році "Ласка" прийняла на сортування 88 тонн речей, з яких 56 тонн (63%) віддала розподільчим фондам, внутрішньо переміщеним родинам та тим, хто опинився у скруті, а 30,5 тонн (35%) - продала в магазинах.

Яким чином вони організовують розподіл речей? Мас-маркет, великі розміри, зручні речі та комфортне взуття відправляються на благодійність, тоді як одяг категорії fashion і вінтаж потрапляє на продаж.

Журавель зазначає, що співвласниці "Ласки" представляють свій проєкт як поєднання благодійності та вигідного соціального підприємництва. Отримані кошти використовуються для покриття витрат на оренду приміщень, виплату зарплат працівникам, сплату податків, а також на підтримку Збройних Сил та інших ініціатив.

"Зелений промінь" є зареєстрованою громадською організацією, яка відповідно до законодавства має пільги щодо сплати податку на прибуток. Продаж товарів, навіть якщо вони є вторинною сировиною, дозволяє цій організації отримувати доходи, які не підлягають оподаткуванню. Це створює для ГО певні переваги в порівнянні з комерційними структурами, які працюють на ринку.

Така діяльність може підпадати під статтю кримінального кодексу про ухилення від сплати податків.

Металевий контейнер заповнюється різними речами приблизно за два тижні, зазначає Кайдаш. Від початку великої війни обсяги пожертвувань одягом значно знизилися.

Підприємець закликає державу підтримувати і сприяти підприємництво з переробки вторинної сировини. Тоді збір вживаного одягу перетвориться з соціального підприємництва в комерційний бізнес.

Перший крок - систематизація діяльності. "Коли ми починали, ніхто не розумів, як цю діяльність потрібно регулювати, яка це класифікація відходів. В законах про відходи і про благоустрій нічого не було сказано саме про цей вид діяльності", - розповідає Кайдаш.

Журавель зазначає, що реформування системи управління відходами могло б сприяти розвитку галузі та підвищенню її прозорості. "Текстиль - це сміття. Сортування в Україні залишає бажати кращого, і, що важливо, відсутнє чітке уявлення про те, як правильно обробляти текстильні відходи".