Медіа оприлюднили інформацію про те, як Росія здійснює моніторинг діяльності НАТО в Арктичному регіоні.
Протягом кількох років Росія активно імпортувала західне обладнання, яке, за всім імовірним, слугує для охорони її ядерного арсеналу, розташованого в Арктичному регіоні. Як виявилося в результатах журналістського розслідування, серед постачальників були також німецькі компанії.
Протягом більше десяти років Росія імпортувала обладнання з західних країн, яке, за всіма ознаками, використовується для захисту її ядерного арсеналу в Арктичному регіоні. Таку інформацію містить міжнародне журналістське розслідування, опубліковане 23 жовтня, до якого долучилися медіа NDR та WDR з Німеччини, а також газета Süddeutsche Zeitung.
В основі розслідування лежить схема придбання західного морського обладнання для таємного російського проєкту під назвою "Гармонія". Цей проєкт представляє собою підводну сенсорну систему в Баренцевому морі. Згідно з інформацією з публікації, йдеться про гідролокатори, які розміщені у вигляді арки від Мурманська до Нової Землі і далі до Землі Олександри, що є частиною архіпелагу Земля Франца-Йосифа.
Проект "Гармонія" підвищує здатність Росії виявляти західні підводні човни, що надає їй можливість "недоступно" і "безперешкодно" переміщати свої ядерні підводні човни з одного порту в інший, як зазначає американський військовий аналітик Брайан Кларк з Гудзонівського інституту у Вашингтоні, згідно з інформацією, опублікованою в Süddeutsche Zeitung.
Бенедикт Штрунц, журналіст-розслідувач з німецької телерадіокомпанії NDR, в інтерв'ю DW охарактеризував проєкт "Гармонія" як елемент "підводної шахової партії", що ведеться між Росією та деякими країнами НАТО. Він пояснив, що обидві сторони намагаються отримати "акустичні відбитки пальців", зокрема звуки роботи гвинтів підводних човнів, які є "унікальними" і дозволяють точно визначити їх. Штрунц також підкреслив, що в даному контексті йдеться про атомні підводні човни в Арктиці, дані про які є вкрай секретними. Він висловив припущення, що Росія могла завершити цей проєкт кілька років тому.
Основна частина розслідування стосується розгалуженої схеми закупівель західного обладнання в десяти європейських країнах, а також у США, Канаді та Японії. Центральну роль, схоже, відігравала фірма на Кіпрі, яку журналісти пов'язують з неназваним московським бізнесменом. За їхніми даними, в минулому пов'язані з ним фірми неодноразово виконували замовлення для російської армії і спецслужб.
Згідно з результатами розслідування, ця група компаній з 2013 року здійснювала закупівлі підводного обладнання на Західних ринках, включаючи кабелі, гідролокатори та підводні роботи, а також спеціалізовані кораблі, на загальну суму понад 50 мільйонів євро. Зокрема, в Німеччині було придбано два з восьми суден, відомих як Aquarius та Aurelia, а також морський телекомунікаційний кабель і "високоефективний гідролокатор".
У певних ситуаціях закупівлі продовжувалися навіть після початку масштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, коли західні держави значно посилили санкції проти російської економіки. Одним з таких випадків стала діяльність компанії з Німеччини. У вересні 2025 року суд у Франкфурті-на-Майні виніс вирок "киргизько-російському бізнесмену", засудивши його до п’яти років позбавлення волі за порушення санкцій, запроваджених Європейським Союзом. Оскільки вирок був оскаржений, він поки що не набрав сили. "Прокуратура вважає, що бізнесмен усвідомлював, що його дії призведуть до постачання товарів у Росію", - зазначає Штрунц.
Згідно з інформацією журналіста, в окремих випадках ці угоди могли порушувати законодавство, а в Німеччині на це питання здатне відповісти Федеральне управління економіки та контролю експорту (BAFA).
Журналістське розслідування стало наслідком звернення "джерела", яке надало деякі "документи", зазначає Штрунц. Він і його колеги вирішили об'єднати зусилля з журналістами з інших країн, щоб створити міжнародну групу для аналізу фінансових документів, судових рішень та інформації з відкритих джерел. Штрунц повідомив, що його вразило не лише кількість зібраної інформації, а й те, що протягом останнього десятиліття "жодна західна розвідувальна служба не звернула на це уваги". Він також підкреслив, що насправді "компанії із Заходу посилили військову потужність Росії проти Заходу". Журналіст висловив припущення, що певне обладнання може використовуватися не тільки для стеження за підводними човнами, але й для навігації безпілотників під водою.
Зрештою, журналіст був вражений тим, як далеко змогло просунутися розслідування. Скласти карту ймовірного розташування проєкту "Гармонія" Штрунц і його колеги змогли, використавши дані переміщення куплених на Заході спецсуден, які працювали в Баренцевому морі з "не повністю, але на великих відтинках увімкненою системою автоматичної ідентифікації (АІС). Журналісти зіставляли дані про місцезнаходження і "черепашачу" швидкість суден, з публікаціями в соцмережах моряків з цих суден, з попередженнями російських берегових служб про активність в тій чи іншій ділянці моря. Результат розслідування - те, що "в Росії є військовою таємницею", передає Штрунц слова своїх співрозмовників з кола експертів з безпеки.
Хоча проєкт "Гармонія" в Баренцевому морі, здається, добіг кінця, деякі судна продовжують свою діяльність в інших регіонах поблизу російських берегів, зокрема на півночі та північному сході, зокрема в напрямку Японії, зазначає Штрунц. Він підкреслює, що це може свідчити про те, що Росія розгортає аналогічне обладнання, можливо, в меншому масштабі "в інших районах".
