ЗМІ: Конфлікт в Україні виявив лише обмежену ефективність німецької військової техніки в умовах бойових дій.

Згідно з висловлюваннями заступника військового аташе Німеччини, українські солдати на передовій стикаються з серйозними проблемами під час використання озброєння, яке було надано їхньою країною.

Згідно з інформацією, яку публікує "Європейська правда", видання Spiegel отримало доступ до стенограми лекції, проведеної в січні для приблизно 200 молодших офіцерів Бундесверу в Делітч. Лекцію читав заступник військового аташе посольства Німеччини в Києві.

Війна в Україні надає німецьким оборонним виробникам та Бундесверу цінні дані про ефективність і надійність їхніх технологій в умовах реальних бойових дій. За інформацією, отриманою з внутрішнього документа Бундесверу, видання Süddeutsche Zeitung та WDR повідомляють, що досвід українських військових, які використовують німецьку зброю, виявляється досить суперечливим.

Заступник військового аташе німецького посольства в Києві детально виклав труднощі, з якими стикаються українські військові під час використання німецької зброї в бойових умовах. Армійський офіцер уважно занотовував інформацію, щоб потім застосувати її для підготовки Бундесверу.

Військовий аташе висловлює переважно критичні оцінки. Хоча Panzerhaubitze 2000 вважається "видатною системою озброєння", її "висока технічна вразливість" ставить під сумнів її ефективність у бойових умовах. Основний бойовий танк Leopard 1A5, хоча і продемонстрував свою "надійність" на полі бою, часто застосовується лише як імпровізоване артилерійське знаряддя через недостатню броню. З іншого боку, новіший Leopard 2A6 настільки затратний в обслуговуванні, що ремонтувати його на передовій стає практично неможливо.

Оцінка сучасної системи протиповітряної оборони також була неоднозначною. Хоча система IRIS-T була дуже ефективною, ціна на боєприпаси була занадто високою і "вони не доступні в достатній кількості". Система Patriot була, по суті, "відмінною системою озброєння", але "непридатною для бойового застосування", оскільки транспортні засоби-носії, вироблені компанією MAN, були надто старі, а запасні частини до них більше не постачалися.

Проте одна з найдавніших систем протиповітряної оборони, зенітний комплекс Gepard, отримує багато позитивних відгуків. Відповідно до офіційного документа, Gepard визнано "найпопулярнішою, найефективнішою та найнадійнішою озброєнням в Україні". Бундесвер вже вивів з експлуатації цю зенітну установку ще до початку війни в Україні, але для постачання були активовані законсервовані системи, а також здійснені закупівлі за кордоном.

Українці також, очевидно, мають проблеми з п'ятьма пусковими установками Mars, поставленими Німеччиною. Під час презентації військовий аташе повідомив, що ці системи "змінюють правила гри на полі бою" завдяки великій дальності стрільби. Однак німецькі системи лише "частково" придатні для використання в Україні, оскільки вони не можуть стріляти касетними боєприпасами, які постачають США.

Німеччина забезпечувала Україну лише звичайними боєприпасами для артилерійських систем, оскільки Федеративна Республіка підписала договір 2010 року, що забороняє використання таких снарядів. Натомість, Сполучені Штати та ряд інших держав надали Україні касетні боєприпаси. Подібні труднощі з постачанням боєприпасів з інших країн спочатку виникли у зв'язку з німецькими самохідними гаубицями, але, як повідомляють, ці питання були вирішені після проведення перепрограмування.

У колах Бундесверу заявили, що промова аташе, безумовно, відображає реальний стан справ на полі бою. Однак німецьке озброєння було розгорнуто в Україні в екстремальних умовах, що призвело до його значного зносу.

Окрім того, незважаючи на те, що українські військовослужбовці у Німеччині отримували прискорене навчання з різних видів техніки, їм часто бракувало часу на детальне освоєння обслуговування та догляду за цією технікою. На фронті в Україні також спостерігається нестача інфраструктури, яка б забезпечувала безперебійні поставки ремонтних матеріалів. Хоча промисловість і створила так звані ремонтні центри, вони, як правило, знаходяться на значній відстані від активних бойових дій.

У контексті намірів німецького уряду провести значне переозброєння, Сара Нанні, представниця з питань безпекової політики парламентської фракції Партії зелених, підкреслила: "Нам необхідно налагодити активний діалог з Україною, орієнтуючись на співпрацю, акцентуючи увагу на існуючих недоліках та враховуючи їх у майбутніх закупівлях".

17 березня Німеччина оновила свій перелік військової допомоги для України, до якого, зокрема, додали зенітні установки Gepard та безпілотники.