Фінансові установи обмежують доступ до рахунків українських громадян: чому вчителька втратила можливість користуватися карткою та за які транзакції можна отримати штраф.

В Україні поступово зростають вимоги до фінансового моніторингу: обмеження на перекази стають все суворішими, а фінансові установи ретельно перевіряють кожного клієнта. Часто банки без жодних пояснень блокують рахунки українців.

OBOZ.UA вивчив матеріали судових справ щодо фінмону та розповідає про найпоширеніші причини блокування рахунків.

Які обмеження існують і що слід про них знати?

Обов'язкові обмеження на перекази з картки на картку в розмірі 150 тис. грн на місяць із квітня НБУ скасував, однак це саме обмеження з лютого діє завдяки підписаному банками меморандуму. OBOZ.UA вже детально писав про цей документ, який добровільно підписали банки й фактично самостійно впровадили обмеження, які дублювали обмеження Нацбанку.

Якщо клієнт має легальний дохід, наприклад, у розмірі 200 тисяч гривень і зможе це підтвердити, то для нього не буде діяти обмеження у 150 тисяч гривень. Проте вже з липня ці ліміти будуть посилені: вони зменшаться до 100 тисяч гривень на місяць. Крім того, для клієнтів, які підпадають під категорію високого ризику, вже зараз введено місячний ліміт у 50 тисяч гривень.

Член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко пояснив OBOZ.UA, що ліміти не поширюються на перекази між рахунками одного клієнта в одному банку або на перекази клієнтів із підтвердженими доходами (зарплата, пенсії, соціальні виплати) чи волонтерської діяльності, а також на тих, хто отримав збільшений ліміт за результатами звернення до банку.

Кожен банк самостійно розробляє систему фінансового моніторингу, при тому дотримуючись вимог законодавства. Банк зобов'язаний перевіряти клієнтів та не допускати використання рахунків для відмивання коштів. Але, як і будь-яка система, інколи фінансовий моніторинг болісно зачіпає і тих українців, які не беруть участь у схемах відмивання коштів та мають офіційні доходи. У кращому випадку банк просить пояснити якусь з операцій, надати підтвердження, показати дохід - і після отриманих відповідей претензій до такого клієнта більше немає.

Як банки блокують рахунки? Чого варто остерігатись

Деколи банки без пояснення причин блокують рахунки й не просять жодних документів. Один із таких випадків описаний у судовій справі 711/9639/23. Житель Черкас подав позов проти ПриватБанку з вимогою поновити його рахунок і програв. У позивній заяві вже колишній клієнт банку зазначив, що йому повідомили про "розірвання угоди у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта".

Рахунок йому заблокували ще у грудні 2023-го. За весь 2023-й він поповнив свою картку на 487,1 тис. грн (приблизно по 44 тис. грн на місяць). "Отримання значних сум на картковий рахунок пов'язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через сервіс оголошень OLX", - йдеться у судовій справі.

Законом та постановами НБУ передбачено вимоги до фінмону банків. У згаданій судовій справі цитують рекомендації НБУ 24-0006/58546/БТ. Так, перевіряючи, чи не використовує клієнт свій рахунок для відмивання коштів, звертають увагу на такі фактори:

Після проведення перевірки клієнта, банк встановив, що існує значний ризик щодо можливого відмивання грошей. Внаслідок цього було ухвалено рішення про припинення співпраці. Суд, розглянувши скаргу клієнта, який залишився незадоволеним, ухвалив рішення про відхилення позову.

Банки блокують рахунки з метою виявлення та зупинки діяльності "дропів". "Дроп" або "грошовий мул" - це особа, яка надає свою банківську картку для виконання транзакцій. Зазвичай "дроп" отримує кошти на картку і негайно переказує їх на вказану "роботодавцем" картку, залишаючи собі певний відсоток. У деяких випадках "дроп" просто знімає готівку та передає її зазначеній особі, отримуючи за це "комісію". Використання "багатьох карток" для грошових переказів є способом відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Усі етапи цієї схеми є кримінальними, як зазначено у судовому рішенні у справі 212/7909/24.

У зазначеній справі клієнт ПриватБанку з Кривого Рогу намагався через суд відновити свій рахунок. Виявилось, що лише за 10 місяців він переказав 5,2 млн грн. Пояснити мету таких операцій він не зміг, тож суд відмовив йому в задоволенні позову.

Суди по всій країні регулярно розглядають подібні справи. Наприклад, минулого року вчителька з Любомля, яка працює в ЗОШ №2, подала до суду на "Монобанк" через блокування її банківського рахунку. Картку вона отримала ще у 2020 році, коли її середній місячний дохід становив близько 6 тисяч гривень. У липні 2024 року, після того як її рахунок був поповнений тричі протягом 50 хвилин на загальну суму 20 тисяч гривень, банк заблокував картку. Протягом чотирьох років вчителька провела через свій рахунок 4,6 мільйона гривень, хоча її документально підтверджені доходи склали лише 1,3 мільйона гривень. Вона регулярно поповнювала рахунок на значні суми.

Система фінансового моніторингу в банку виявила ознаки присутності "дропів". "Дропи" — це клієнти банків, які передають свої картки для здійснення відмивання коштів. За це вони отримують винагороду, однак ризикують назавжди втратити свої банківські рахунки. Саме через значну кількість таких випадків було впроваджено нові обмеження.

Хоча далеко не всі експерти вважають, що ліміти можуть побороти "дропів". Керівниця Форуму Безпеки ЄМА, радниця з фінансових сервісів Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю Європолу Олеся Данильченко розповідає OBOZ.UA: потрібен більш комплексний підхід, а лише банківські обмеження не можуть докорінно змінити ситуацію. Крім того, Данильченко вважає, що необхідно застосовувати індивідуальний підхід, а не загальне обмеження.

"При встановленні будь-яких обмежень завжди важливо враховувати статистичний профіль клієнтів. Він варіюється не лише між різними банками, а й між окремими категоріями споживачів. Логічніше було б виявити профіль "дропів", а не накладати обмеження на всіх", - зазначає Олеся Данильченко. Експерт підкреслює, що обмеження суттєво не вплинули на ситуацію з "дропами". Ця схема продовжує використовуватися, проте для її реалізації необхідно залучати більше "дропів" і здійснювати відмивання коштів меншими сумами.

Країни, що протидіють "дропам", впроваджують різноманітні заходи. Серед них – створення "чорних списків" клієнтів, яким заборонено користуватися банківськими послугами. Цим особам можуть також накладатися обмеження на отримання державних послуг. Не може бути так, що лише банківська система взяла на себе ініціативу у боротьбі з "дропами" і діє у відриві від інших структур. Це питання вимагає комплексного підходу, до якого повинні долучитися правоохоронні органи та виконавча влада, - додає експертка.

Чудова новина: українці з високими "білими" доходами можуть навіть не помітити жодних обмежень. Якщо ви надасте документ, що підтверджує ваш дохід, то ліміт буде суттєво збільшено.