Чи постає перед Україною небезпека паливної кризи та які фактори впливають на вартість бензину: експрес-інтерв'ю з Сергієм Куюном.
У бліц-інтерв'ю для РБК-Україна директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн пояснив, як функціонує ринок пального в Україні та які чинники впливають на коливання цін на літр бензину.
- Які зараз основні фактори впливають на ціни на бензин і дизель в Україні?
- Багато років фактори незмінні. Перший - це зовнішній. Ми є країна-імпортер нафтопродуктів, вони до нас надходять майже з усього світу. На піку 2023 року, здається, пальне з понад 25 країн світу було у нас представлено. Відповідно, закупівля відбувається по світових цінах. Це фактор номер один.
Другим важливим чинником є валюта. Оскільки пальне є імпортним товаром, коливання курсу валют безпосередньо відображається на його ціні в гривнях.
Іноді на ситуацію впливають різноманітні внутрішні чинники, такі як попит, зміни в податковій політиці та інші. Проте ці явища зазвичай є локальними. Наприклад, сезонні коливання. Щороку навесні я ставлю питання про те, як зміняться ціни, адже наближається час посівної.
Якщо провести аналіз динаміки цін на пальне навесні або восени, то ми побачимо в приблизно однаковій пропорції зростання та зниження цін. Проте внутрішня ціна завжди корелювалась із зовнішнім ринком.
Вартість формується під впливом глобальних тенденцій (фото: Віталій Носач, РБК-Україна).
Якими були трансформації українського ринку пального протягом останнього року, враховуючи аспекти імпорту, логістичних процесів та запасів?
- В цілому ринок змінився з 2022 року радикально. Якщо казати про джерела постачання, то ринок розвернувся на 180 градусів - домінування Росії і Білорусі змінилось на постачання через кордон з Європою, через який пальне потрапляє в Україну зі всього світу. Є взагалі екзотичні виробники, як то США, дизельним пальним звідти торгує мережа UPG. Були за останні три роки постачання з Кувейту, Саудівської Аравії, навіть з Канади, зі скандинавських країн. Тобто перше що змінилось, це географія.
Друге, логістика. Якщо раніше ми все отримували залізницею з тієї ж Росії і Білорусі, то пальне їде водою, бензовозами, залізницю. Так, залізниця залишається найбільшою, але це не 100%, як було 2021-го року, а близько 40%.
Автомобільним транспортом або бензовозами взагалі ніхто не імпортував, а у 2022 році частка цих постачань була понад 50%.
Протягом останніх трьох років нова система постачання зазнала суттєвих змін. Зокрема, відбувся процес формування основних постачальників. Якщо в 2022-2023 роках купували паливо практично скрізь через дефіцит та високі ціни, що робило будь-яку угоду економічно виправданою, то з часом, коли ринок став більш насиченим, а навіть виник профіцит, на поверхню почали виходити найсильніші гравці.
А найбільш конкурентний на пальному ринку той, хто географічно ближче. Все вирішує логістика. У 2024-му році відбулася кристалізація постачальників: бензини нам постачає вже не 20, фактично чотири країни-виробника - Румунія, Польща, Литва та в невеличких обсягах Німеччина.
Щодо дизельного пального, ситуація аналогічна. Основними постачальниками залишаються Польща та Румунія, деяка частина надходить зі Словаччини, а значний обсяг імпортується з Півдня, зокрема з Греції та Туреччини.
Тобто ціни закупівельні ціни позбулись спекулятивної складової, а кількість постачальників скоротилася до мінімуму.
Логістична система також зазнала значних змін. Починаючи з 2022 року, обсяги залізничних перевезень помітно зросли. Це стало можливим завдяки розвитку прикордонної інфраструктури, зокрема створенню пунктів для переливу пального з європейських цистерн у українські. Збільшили потужності, сформували новий парк вагонів, що включає як європейські, так і українські цистерни, а також налагодили співпрацю залізничників з різних країн.
Таким чином, цей більш економічний і ефективний вид транспорту знову зайняв свої втрачені позиції в імпорті пального. Водночас, бензовози, які є найбільш витратними для перевезення, втратили свою значущість.
Цей рік мав саме таку особливість.
Як справи з наявністю запасів?
Ситуація є досить практичною: ніхто не накопичує ресурси. Уся продукція постійно в русі, адже противник контролює нафтобази.
Відсутність запасів не призводить до трагедії. Наша транспортна система та інфраструктура розвинені настільки, що ринок здатен швидко забезпечити будь-які обсяги пального. Можна з упевненістю стверджувати, що наявних транспортних можливостей вистачить для постачання вдвічі більших кількостей, ніж ми наразі використовуємо.
- Як впливає ситуація на світовому ринку нафтопродуктів на ціни в Україні?
Вона має безпосередній вплив, адже саме за такими цінами ми будемо придбавати паливо. Проте, якщо звернутися до прогнозів, це справа вкрай невдячна. Впевнений, що не помилюся, стверджуючи, що за останні три роки більшість експертів, які займалися прогнозуванням, зазнали невдачі.
Найбільше вразило, як перед введенням Європою ембарго на імпорт нафти та нафтопродуктів з Росії багато експертів передбачали катастрофу та різке зростання цін. Але що ми бачимо насправді? Ціни не просто не піднялися, а навпаки, знизилися, адже всі підготувалися заздалегідь і завезли величезну кількість пального, що зрештою призвело до обвалу ринків.
Справді, прогнозисти стикалися з численними неприємними ситуаціями. Формування цін на енергоресурси є складним процесом, оскільки на нього впливають економічні, політичні та навіть природні чинники, які в сукупності неможливо точно передбачити.
Світовий ринок прогнозувати важко (Фото: Getty Images)
Яким чином курс долара впливає на формування цін на паливо?
Скажу інакше: кожна гривня, що змінюється в обміні на долар, приблизно дорівнює 80 копійкам у вартості бензину або дизельного пального.
Світовий ринок нафти та нафтопродуктів функціонує в доларовій валюті. Однак в Україні акциз на пальне розраховується в євро. Це означає, що курс євро має певний вплив на вартість, хоча і не такий значний.
Курс долара впливає на ціни (Фото: Getty Images)
- Чи є ризик паливної кризи або дефіциту влітку 2025 року?
- Це повністю виключено. Це, мабуть, одне з небагатьох, що можна абсолютно впевнено стверджувати.
Тому що була розроблена така транспортна інфраструктура, яка може доставити пального вдвічі більше, ніж нам необхідно. Кількість бензовозів зросла вчетверо з 2021 року. Це тисячі автомобілів. Логістика залізниці вдосконалена. Транскордонна інфраструктура є надзвичайно потужною та розвиненою. Усі системи функціонують злагоджено і ефективно.
Сформовані джерела постачання. Чому сталася криза у 2022 році? Не в останню чергу через те, що ніхто не знав, куди бігти в тій Європі? За виключенням хіба що ОККО, ніхто ніколи не купував на Заході, всі купували на Сході та Півночі - в Росії та Білорусі.
Крім того, ти не можеш в Європі прийти на нафтопереробний завод або до трейдера і сказати: "Дайте мені пальне". По-перше, там тебе ніхто не чекає. По-друге, тебе будуть перевіряти. Тобто комплаєнси банківські, корпоративні. Це складно і не швидко.
Сьогодні це вже реалізовано. Ти можеш у будь-який момент розширити своє замовлення і швидко отримати його.
Які очікування стосовно цін на бензин і дизель до завершення літа або року?
- Прогнозувати справа абсолютно невдячна. Все швидко змінюється. Завтра знову Трамп не з тієї ноги встане, і ціни кудись полетять.
Якщо розглядати ситуацію в загальному, немає свідчень про можливе зростання цін на нафту. Запаси сировини та пального надзвичайно великі. У Європі, наприклад, спостерігається значний надлишок бензину, що призводить до зниження цін. Через ці обставини багато нафтопереробних заводів приходять до закриття.
На мою думку, найближчі кілька місяців повинні бути відносно спокійними, без різких коливань.
- Чи можуть нові удари по інфраструктурі вплинути на забезпечення пальним?
Ні, ситуація в енергетичній системі відрізняється від системи постачання нафтопродуктів, яка є значно більш децентралізованою. У той час як енергетика має великі вузли, такі як ТЕС та ГЕС, що робить її вразливою, система постачання нафти раніше залежала від великих нафтопереробних заводів і сховищ, яких сьогодні в основному немає. Це підкреслює необхідність децентралізації і в енергетичному секторі.
