Чому Міністр оборони Зеленського скасовує реформу в сфері оборонних закупівель? Сума питання складає 550 мільярдів.

У переддень нового року міністр оборони Рустем Умєров здійснив нелегальні корективи в статуті Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державному оператору тилу (ДОТ). Ці зміни загрожують реформі системи оборонних закупівель, яка була реалізована після відставки попереднього міністра Олексія Резнікова.

Ціна такого рішення: ручне управління найбільшим закупівельним бюджетом країни у понад 550 млрд грн на рік. Це більше чверті доходів річного державного бюджету. Для армії з цих грошей АОЗ купує зброю та техніку, а ДОТ - харчування, паливо та інші не пов'язані з озброєнням товари.

На початку повномасштабного вторгнення закритість оборонних закупівель і концентрація величезних бюджетів у Міністерстві оборони стали каталізаторами гучних корупційних скандалів, таких як «яйця по 17 гривень» та втричі завищені ціни на «зимові куртки». За це Резніков був змушений залишити свою посаду. Натомість його наступник Рустем Умєров отримав завдання впровадити нові підходи в співпраці як із військовими, так і з громадськістю.

Однак міністр Умєров тільки за останні місяці минулого року назбирав свій власний шлейф скандалів: десятки тисяч бракованих мін 120 і 82-мм; передача прикордонникам 23 млрд грн для закупівель через сумнівну польську компанію;

І найабсурдніше – це спроба ліквідувати АОЗ, найбільшого постачальника зброї під час повномасштабного вторгнення.

Наразі міністр оборони власноруч підриває реформу оборонних закупівель, яку Україна здобула під час війни. Агенції АОЗ та ДОТ опинилися в залежності від керівництва Міноборони. Це означає, що ми знову повернулися до початкової стадії реформи, у якій ці дві агенції фактично стали аналогами окремих департаментів Міноборони. Відокремлення функцій закупівель від Міноборони та їх передача до незалежних агенцій з прозорими процедурами було визнано ключовим досягненням у реформуванні оборонних закупівель, як експертами з громадських організацій, так і фахівцями НАТО.

Незаконні зміни до статутів стали вже другою суттєвою спробою чинного міністра націлитися на закупівельні агенції з найбільшими бюджетами в країні. Перша спроба відбулася наприкінці вересня, коли Умєров разом із заступником Дмитром Кліменком намагалися, всупереч вимогам НАТО, ліквідувати АОЗ шляхом його поглинання ДОТом. Проте в Альянсі виступили за посилення та розвиток обох агенцій в умовах війни, закликаючи призначити незалежні та компетентні Наглядові ради. Після завершення військового стану НАТО також рекомендувало об'єднати ці агенції в одну, яка відповідатиме за закупівлі для всього сектору безпеки та оборони, про що ми раніше детально інформували.

У свою чергу, використовуючи ці ж підстави, керівництво Міністерства оборони ухвалило рішення про ліквідацію АОЗ шляхом його приєднання до ДОТу. Основною метою цього кроку було змінити керівництво агенцій на більш лояльне. Лише завдяки своєчасним і чітким позиціям НАТО, підтримці міжнародних партнерів та тиску суспільства вдалося врятувати обидві агенції.

Крім того, Міністерство оборони практично дев'ять місяців відкладало формування незалежних Наглядових рад в Агенціях, що суперечить вимогам НАТО. Альянс вже в липні 2024 року наполягав на терміновому створенні Наглядових рад, які забезпечать автономне управління та стратегічний контроль.

Оскільки встановити повний контроль над мільярдними потоками через лояльного керівника в об'єднаній агенції міністру Умєрову не вдалось, він обрав інший шлях: незаконні зміни до Статутів агенцій. Отже, 16 грудня 2024 року, за день до запуску роботи Наглядової ради АОЗ, Міністр оборони своїм наказом затверджує нові редакції Статутів обох агенцій. Ці зміни дозволяють в ручному режимі управляти "з гори" Агенціями та самими закупівлями в обхід їхнього керівництва чи Наглядових рад.

Наглядові ради виступили публічно з критикою цих змін та офіційно звернулася до оборонного відомства. Нагадаємо, ціна цього питання перевищує 550 млрд гривень в рік наших з вами податків.

Ви можете ознайомитися з текстами нових статутів АОЗ та ДОТ, перейшовши за наведеними посиланнями.

Брехня 1: Міноборони виправдовує незаконні зміни до Статутів обов'язком привести Статути у відповідність до вимог Закону.

Спростування. Наведені нижче зміни до статутів агенцій, не приводять Статут у відповідність із Законом, а прямо суперечать йому.

Отже, пункт 6.3. Статутів, здається, у контексті визначення заходів для нейтралізації загроз національній безпеці (далі - заходи нейтралізації загроз) надає Міністерству оборони права, які можуть вважатися незаконними:

Міністерство оборони самоусвідомило себе в Статутах, наділивши себе рядом неправомірних повноважень. Ось кілька основних з них:

Крім того, незаконні зміни до Статутів можуть призвести до паралічу діяльності найбільшого постачальника озброєння в країні – Агенції оборонних закупівель. Це пов'язано з тим, що в січні завершується термін контракту Міністерства оборони з діючою директоркою агентства. Відповідно до законодавства, Наглядова рада повинна ухвалити рішення про продовження контракту, призначення виконуючого обов'язки директора або вибір нового керівника. Проте нові положення Статуту АОЗ, затверджені наказом Міністерства оборони, надають Міністру Умєрову право самостійно призначати або звільняти керівника в будь-який час і без дотримання встановлених процедур. Це означає, що вже цього місяця укладення нових контрактів на закупівлю озброєння АОЗ буде зупинено, а існуючі угоди можуть зазнати ризику зриву.

Неправда 2: Існує чітка норма в законодавстві, що зобов'язує посадових осіб вживати запобіжні заходи під час воєнного стану. Згідно з частиною 7 статті 11-2 Закону, органи, що керують державними підприємствами, мають обов'язок слідкувати за існуючими чи потенційними загрозами національній безпеці та вживати заходів для їх усунення. Міністр оборони має право звільнити будь-якого співробітника, якщо будуть виявлені загрози національній безпеці (додаткову інформацію можна знайти в інтерв'ю керівника департаменту політики закупівель Г. Канєвського).

Заперечення: "Пряма норма" не на赋赋 Міноборони можливість діяти в порушення закону або з перевищенням своїх повноважень.

Відповідно до законодавства, Міністерство оборони України дійсно має обов'язок затверджувати заходи, спрямовані на нейтралізацію загроз під час війни. Закон наводить приклади таких заходів, як зміна місця чи режиму роботи. Проте він не містить вичерпного списку можливих заходів, але чітко зазначає, що вони повинні бути націлені виключно на усунення загроз, які можуть вплинути на функціонування підприємства. Згідно з частиною 7 статті 11 цього закону, забороняється порушувати інші його положення або перевищувати законні повноваження Наглядової ради, зокрема в питаннях призначення або звільнення керівників агентств. Як вже було зазначено, в пункті 6.3. Статутів Міністерство оборони, під приводом вжиття заходів для нейтралізації загроз, намагається узурпувати права, які суперечать закону, а також перевищує свої повноваження, що було ухвалено міністром Умєровим.

Наглядові ради АОЗ та ДОТ вже звернулись до Міноборони з питаннями щодо незаконності змін до Статутів. На що в Міноборони відповіли, що в міністерстві уточнюють що саме відноситься до потенційних загроз нацбезпеці. Насправді, незаконність Статутів не пов'язана з питанням, що саме відноситься до "потенційних" загроз. Це просто окозамилювання від керівника департаменту МОУ політики закупівель, Канєвського Гліба.

Брехня 3: Міноборони зазначило, що мета змін до Статуту - забезпечити чіткість і прозорість управлінських процесів, ефективний моніторинг загроз національній безпеці та оперативне реагування на них, як того вимагає Закон України "Про управління об'єктами державної власності".

Спростування. Як зазначалося раніше, виникає ймовірність впровадження ручного управління Міністерства оборони через агентства, що підриває основи корпоративного управління і може призвести до серйозних ризиків, включаючи можливу зупинку закупівель озброєнь АОЗ у найближчий час.

Виникає реальна загроза безпідставних звільнень "неслухняних" осіб та призначення "недостатньо компетентних" кандидатів безпосередньо міністерством. Міністерство оборони матиме можливість через свої вказівки визначати, з ким укладати багатомільйонні контракти на постачання зброї, а кого слід уникати. Крім того, існує перспектива блокування дорогих угод, заключених з "неправильними постачальниками", що призведе до серйозних наслідків для оборонного сектора.

Ці ризики та неправомірні зміни до Статутів, які переводять основних закупівельників для армії – АОЗ та ДОТ – всупереч рекомендаціям НАТО в безконтрольне управління під час війни, становлять серйозну загрозу національній безпеці.

Повторимось, все це створює зручне поле для ручного контролю міністром оборони за 550 мільярдами оборонного бюджету. Крім того, критично важливо зберегти довіру іноземних партнерів до спроможності України закуповувати зброю ефективно та без корупції. "Данська модель", за якою міжнародні партнери передають Україні гроші для закупівель зброї в українських виробників, опинилася під суттєвим ризиком через безладні та шкідливі рішення міністра оборони, який не зупиняється від спроб повернути під ручний контроль оборонний бюджет.

Проте, найважливіше, що якщо незаконні зміни до Статутів не будуть скасовані та негайно приведені у відповідність з Законом "Про управління об'єктами державної власності", діяльність найбільшого закупівельника озброєння АОЗ може бути зупинена вже в цьому місяці. Укладання легітимних угод на постачання озброєння опиниться під значним ризиком зриву, а чинні контракти можуть потрапити до судових розглядів.

Центр протидії корупції звернувся з вимогою до Кабінету Міністрів України, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону "Про Кабінет Міністрів України", невідкладно скасувати незаконні акти-накази Міноборони, якими внесені зміни до статутів закупівельних агенцій АОЗ та ДОТ.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Вищезгадані труднощі добре відомі нашим міжнародним партнерам. Відомі експерти НАТО детально дослідили ситуацію з оборонними закупівлями в Україні навесні 2024 року і на основі цього підготували детальний список рекомендацій.

Відкат у сфері оборонних закупівель не може залишитися непоміченим світовими ЗМІ, навіть якщо Міністерство оборони намагається це приховати за мантрою брехні. Вартість підриву роботи закупівельних агенцій у оборонному секторі полягає не лише у 550 мільярдах гривень наших з вами податків, які повинні витрачатися ефективно та прозоро для захисту країни. Це також створює загрозу втрати довіри з боку наших ключових міжнародних партнерів і донорів озброєння. Світові союзники уважно вивчають реакцію Президента на останнє зухвале прагнення міністра Умєрова контролювати багатомільярдні оборонні бюджети під час масштабного конфлікту.