Відчуття Великого Понеділка

Брати продали Йосипа у рабство єгипетське, а батькові набрехали, що того розірвали дикі звірі. Сьогодні згадується ця оповідь історії єврейського народу. Прямо скажемо - не дуже симпатична історія. Зняли з брата його одежу, вимазали кров'ю кози і показали батькові - мовляв, пізнаєш одіж його? А самі шекелі чи яка там тоді валюта була, в кишенях рахували... Двадцять срібняків, до тридцяти ще ціна не піднялася...

І цього ж дня Церква нагадує про незвичну дію Ісуса - прокляття. Він прокляв дерево інжиру, бо на ньому не було плодів. Та вся загвоздка історії в тому, що на той час була весна і на дереві було тільки листя, а плодів не могло бути взагалі. Тож притча ця має інше значення, яке розуміли апостоли і яке не пояснюють сьогодні нам ті, хто мав би це робити...

Після свого величного входу в Єрусалим Ісус не почувався абсолютно в безпеці, оскільки боявся гніву юдейських первосвященників. Щоночі він залишав місто і йшов до села Витанія, напевно, відвідуючи свого друга Лазаря разом із його сестрами Марією та Марфою. Важливо відзначити, що Витанія розташовувалася в Галілеї, як і сам Ісус, який також був галілеянином.

Як свідчить євангеліє від Луки і як розшифровують його біблеїсти - інжир (смоковниця) це символ юдаїзму, символ Ізраїлю. Дерево засохло...

І він почав розповідати їм цю притчу: "Один чоловік мав смоковницю, яку висадив у своєму винограднику. Прийшов він і став шукати плоди на ній, але не знайшов ані одного. Тоді він звернувся до виноградаря: 'Ось вже три роки, як я приходжу, шукаючи плоди на цій смоковниці, і нічого не знаходжу. Зрубай її: навіщо вона займає землю?' Виноградар відповів: 'Господарю, залиш її ще на рік: я обкопаю її навколо і підживлю гноєм. Можливо, вона принесе плоди, а якщо ні, тоді ти її зрубаш.'"

Василь Чепурний