Де Україна знаходить фінансування під час війни та які стратегії має для погашення мільярдних зобов'язань.

В кінці квітня Національний банк України опублікував новий Інфляційний звіт, в якому зазначив, що у 2025 році країна може отримати значно більші фінансові надходження — до 55 мільярдів доларів. Цю інформацію також підтвердив голова НБУ Андрій Пишний в коментарі для агентства Reuters.

Щороку під час повномасштабної війни Україна отримує приблизно 40 мільярдів доларів міжнародної допомоги, згідно з даними інфографіки РБК-Україна.

Сергій Марченко також зазначив, що станом на 8 травня країна вже отримала 20 мільярдів доларів зовнішньої допомоги в поточному році. Він підкреслив, що виконання державного бюджету відбувається відповідно до запланованих показників, а також зафіксовано перевиконання надходжень – додаткові 41 мільярд гривень з митних зборів.

Однак, за словами народного депутата Ярослава Железняка, члена фінансового комітету Верховної Ради, у цьому році для оборонних потреб знадобиться приблизно 200 мільярдів гривень додатково, що вимагатиме корекції бюджетних асигнувань.

"У зв'язку з зростанням об'єктивних потреб збройних сил, ми спостерігаємо дефіцит в межах 200-300 мільярдів гривень (залежно від методів розрахунку) для бюджету Міністерства оборони", - зазначив Ярослав Железняк. Він також підкреслив, що нові витрати будуть профінансовані завдяки перевиконанню планів митниці та податкової служби, а також за рахунок програм міжнародної допомоги та облігацій. Подібні корективи в бюджет вносяться щороку, і вони не повинні створювати труднощів або затримок у фінансуванні військових потреб.

Згідно з даними Міністерства фінансів, у період з 2022 по 2025 роки основні зовнішні фінансові надходження для України надійшли з країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Міжнародного валютного фонду та Японії. У відомстві не змогли надати РБК-Україна детальні відомості про загальний обсяг і структуру зовнішнього фінансування на поточний рік, зазначивши, що ця інформація ще не оформлена у звітному вигляді і потребує подальшої аналітичної обробки.

За інформацією аналітика Київської школи економіки Тараса Маршалока, у 2025 році Україні планується залучити приблизно 58 мільярдів доларів від міжнародних партнерів. Основними джерелами цього фінансування виступають кредитна програма ERA, яка передбачає 39,6 мільярдів доларів на 2025 рік, а також програма Ukraine Facility, що забезпечить 13,5 мільярдів доларів.

У межах програми ERA Loans (англ. Extraordinary Revenue Acceleration - надзвичайне прискорення доходів) західні партнери вирішили направити на підтримку України кошти, що були отримані європейськими банками від заморожених активів Росії. Загальна сума фінансової допомоги в рамках цієї ініціативи складає 50 мільярдів доларів.

Ця цифра не є випадковою - це розрахунок процентів, які банки з російськими активами можуть отримати протягом десятирічного періоду. В Національному банку України вважають, що завдяки прискореному надходженню коштів за цією програмою вдасться залучити 55 мільярдів доларів у цьому році. Крім того, частину цих коштів планується використовувати для потреб оборони.

Програма Ukraine Facility являє собою фінансову підтримку, яку Європейський Союз надає Україні на період з 2024 по 2027 рік, з загальним обсягом 50 мільярдів доларів. Більша частина цих коштів буде спрямована до державного бюджету, тоді як внески з інших джерел становлять менше 10%. У 2025 році програми Міжнародного валютного фонду не зможуть суттєво вплинути на доходи України, оскільки суми, що надходять від фонду, будуть практично зрівняні з сумами, які країна повинна повернути за попередніми боргами.

Денис Шмигаль зазначив, що основними зовнішніми джерелами фінансування для 2026 року залишаються ERA, Ukraine Facility та програма з Міжнародним валютним фондом. Однак уряд поки що не має чіткої концепції щодо того, звідки отримати всі потрібні кошти.

"Ми працюємо над тим, щоб партнери розуміли, що при будь-якому варіанті розвитку подій в Україні (продовження війни або настання миру - ред.) нам необхідні додаткові джерела фінансування", - говорив на початку травня Сергій Марченко.

В свою чергу голова Національного банку Андрій Пишний говорив, що наступного року Україна може отримати лише близько 17 мільярдів доларів, а у 2027 році ще менше - 15 мільярдів доларів. Тому в НБУ й очікують отримати у цьому році суму, яка значно перевищує потребу, щоб частково покрити видатки 2026 року.

Обговорюючи джерела фінансування на 2026 рік, Тарас Маршалок підкреслив, що поспішати з підвищенням податкових ставок не варто. "Наші прогнози свідчать про те, що Україна зможе покрити основні бюджетні витрати у 2026 році без необхідності піднімати податки," - заявив він в інтерв'ю РБК-Україна, зазначивши, що уряд має зосередитися на вдосконаленні процесу збору податків, зокрема на митниці.

У зовнішніх кредиторів, зокрема Світового банку, інше бачення щодо податків. "Є один ключовий меседж, який полягає у необхідності податкового коригування (англ. fiscal adjustment), навіть у випадку сценарію, коли суттєва зовнішня підтримка буде продовжувати надаватися. Це буде необхідно зробити, адже коли безпекова ситуація стабілізується, витрати все одно будуть високими", - каже провідний економіст Світового банку Ю Мен Лі. На її думку, уряд має розширити перелік категорій громадян та організацій, які мають платити податки.

Збільшення обсягу продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є ще одним потенційним способом поповнення державного бюджету. "При дотриманні макроекономічної стабільності та реалізації подальших реформ, фінансові установи та інвестори можуть активізувати викуп ОВДП", - зазначила аналітик Київської школи економіки (КШЕ) Вікторія Климчук у коментарі для РБК-Україна. Вона також підкреслила, що рішення про збільшення обсягу випуску облігацій слід ухвалювати обережно, враховуючи наявні альтернативи.

Щодо зовнішніх джерел, варто зазначити, що Україна успішно продовжує співпрацю із МВФ, від якого уряд отримує кредити під дуже низькі ставки в обмін на реформи. На сьогодні залишається частина реформ (структурних маяків), які або ще не виконані вбо виконані не вчасно. Незважаючи на це, за словами Вікторії Климчук, МВФ демонструє помітну гнучкість, погоджуючись на перенесення термінів виконання деяких наших завдань. Експерт вважає, що МВФ продовжить фінансування України, але ризик затримок і ускладнень залишається.

За словами Тараса Маршалока, програми Ukraine Facility та ERA можуть забезпечити Україні близько 11 мільярдів доларів у 2026 році. Він зазначає, що рекордні обсяги допомоги у 2025 році, які становитимуть від 55 до 58 мільярдів доларів, а також продовження співпраці з фінансовими партнерами, створюють підґрунтя для надійного фінансування бюджетних потреб у 2026 році.

Крім звичних джерел фінансування, уряд розглядає й альтернативні варіанти, зокрема, можливість конфіскації заморожених російських активів, що перебувають на території ЄС. "Безперечно, це питання обговорюється, і воно є надзвичайно важливим та актуальним для нас. Ми переконані, що ці кошти повинні бути використані для відновлення економіки України," - зазначив Сергій Марченко на початку травня.

Проте фахівці вважають ймовірність конфіскації активів досить низькою. "Я скептично ставлюсь до можливості конфіскації. Важливо зрозуміти, що для Західних країн репутація має велике значення. Європейці можуть утримувати ці активи замороженими навіть протягом ста років, але конфіскувати їх – це інша справа", - зазначив в інтерв'ю РБК-Україна голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.

Дмитро Боярчук зазначив, що Європейський Союз стурбований можливими наслідками конфіскації на стабільність євро, оскільки в банках Європи зберігають свої активи не лише російські, але й інші світові лідери, які можуть опинитися під питанням у майбутньому. У випадку конфіскації російських коштів європейські банки можуть зазнати втрати довіри з боку таких інвесторів.

"Наразі активно обговорюється ідея, що Росія повинна сама дати згоду на конфіскацію своїх активів. Як це може статися, відверто кажучи, мені важко уявити в будь-яких обставинах," - зазначив експерт.

Денис Шмигаль також згадував про такі джерела коштів у майбутньому як запровадження спеціального податку на торгівлю з Росією, виплату репарацій та запровадження "Плану Маршалла" для України. Всі ці ініціативи ще досить "сирі", вони потребують обговорень із партнерами.

"Прем'єр-міністр зазначив, що під час Весняних зустрічей у Вашингтоні з 21 по 26 квітня ми обговорювали з представниками Світового банку потенціал їхнього лідерства в майбутньому плані Маршалла. Процес цих переговорів вже розпочато."

У 2022-2024 роках США надали грантову допомогу в держбюджет на суму 31,2 млрд доларів. Частка Штатів у загальній структурі грантової допомоги Україні протягом 2022-2024 років становила 66-94%, каже економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.