Держава має намір ввести податки на посилки, які надходять з Aliexpress і Temu. Які наслідки це матиме?

Українці активно використовують міжнародні торгові платформи, такі як eBay, Aliexpress та, нещодавно, Temu. Це цілком зрозуміло, оскільки ціни на товари в цих магазинах значно нижчі, ніж в місцевих магазинах. За таких обставин заощадження повністю компенсують незручності, пов'язані з тривалим терміном доставки посилок з-за кордону.

Українці можуть заощаджувати завдяки пільговому режиму: на посилки з-за кордону, які коштують до 150 євро, не накладаються податок на додану вартість (ПДВ) і мито. Ця пільга стала предметом уваги Міністерства фінансів у липні 2024 року, коли було оголошено про перші ініціативи щодо підвищення податків для фінансування оборонних витрат.

Під час їх обговорення від скасування пільги для міжнародних посилок наразі відмовилися, проте уряд і депутати не забули про неї. Питання не лише в намірах зібрати додаткові кілька мільярдів гривень з покупок українців на закордонних майданчиках, а й у виживанні низки секторів вітчизняної економіки.

Чому уряд прагне скасувати безмитне ввезення міжнародних посилок?

На сьогоднішній день товари, які купуються на закордонних маркетплейсах і мають ціну до 150 євро, можуть безкоштовно ввозитися в Україну, оминаючи сплату ПДВ (20% від вартості) та митних зборів (близько 10%). Якщо ж вартість посилки перевищує цей поріг, податки нараховуються лише на суму, що перевищує ліміт: наприклад, для посилки вартістю 200 євро податки потрібно сплатити тільки з 50 євро.

Цю пільгу не раз хотіли скасувати або хоча б змінити. Востаннє про таку спробу стало відомо в липні, коли Мінфін оприлюднив план підвищення податків.

Відомство пропонувало скасувати пільгу і зробити виняток для некомерційних посилок, наприклад, подарунків від родичів, які пересилаються з-за кордону. Для них ПДВ пропонували нараховувати, починаючи з ціни 45 євро.

За розрахунками Мінфіну, ця ініціатива мала забезпечити бюджет 3 млрд грн у вересні-грудні, а весь план збільшення податків - 125 млрд грн. Проте під час обговорення проєкту закладені в ньому надходження зменшилися до 30 млрд грн, а від скасування пільги для міжнародних посилок вирішили відмовитися.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що з плану збільшення податків були виключені всі пропозиції, що мали "недостатньо значний фіскальний вплив". У проєкті залишили лише ті норми, які здатні забезпечити істотні надходження, зокрема, підвищення військового збору з доходів громадян.

Однак навіть для незначного підвищення податків у парламенті не вистачило голосів. Як повідомляють джерела ЕП у відповідному комітеті, уряд і парламентарі планують зробити нову спробу підвищення податків до 20 вересня. Швидше за все, у новому плані податкових змін не розглядатимуться питання, пов'язані з посилками, але це стосується лише цього аспекту.

Ідея ліквідації пільг для міжнародних посилок ніколи не викликала позитивного відгуку серед населення. І це зрозуміло, оскільки часто товари на закордонних платформах можуть бути значно дешевшими, ніж у нашій країні. Окрім економії на митних зборах за доставку, покупець також може заощадити на націнках, які встановлюють офіційні постачальники, зазначає старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.

"Конкуренція спотворюється через політику 'авторизованих дилерів', яким виробник надає значні оптові знижки та вимагає дотримання монопольної ціни, частину прибутку витрачаючи на рекламу. Хоча покупець отримує можливість зекономити, а 'дилер' не отримує надмірного прибутку, це все ж сприяє справедливості на ринку," - зазначає він.

Однак така ситуація спостерігається не у всіх категоріях товарів, а переважно стосується брендового одягу та електроніки. У той же час, виробники більшості продукції з китайських платформ, таких як Temu чи Aliexpress, приваблюють покупців насамперед своєю доступністю, що, на жаль, часто негативно впливає на якість товарів.

Українські підприємці висловлюють своє невдоволення китайськими маркетплейсами. Деякі з них у приватних розмовах зазначають, що можуть не витримати конкуренції і опинитися на межі банкрутства.

"Я обговорював ситуацію з підприємцями і дізнався про тривожні прогнози: до кінця 2025 року ритейл може зникнути. Rozetka не існуватиме, не буде бізнесу, який забезпечує робочі місця і сплачує податки, оскільки на ринок увійдуть китайські компанії," - підкреслив Гетманцев.

Не дивно, що скасування пільги для міжнародних посилок - чи не єдина норма з податкового законопроєкту, яку відкрито підтримували найбільші бізнес-асоціації.

"Звільнення міжнародних відправлень від оподаткування може призвести до щорічних втрат державного бюджету на рівні 7-9 млрд грн. Це також створює нерівність між національними та міжнародними гравцями в сфері електронної комерції, а також між вітчизняними та іноземними виробниками", - зазначено у заяві Української ради бізнесу, яка об'єднує 117 асоціацій підприємців країни.

Одним із найбільш поширених скарг серед українських підприємств є маркетплейс Temu, який інвестує значні суми в активну рекламну кампанію в США, Європейському Союзі та Україні.

Українським підприємствам важко змагатися з Temu. Окрім того, що ми регулярно сплачуємо податки в Україні, ми також стикаємося з проблемами, пов'язаними з відключеннями електроенергії, нестачею робочої сили та постійними воєнними загрозами, які відсутні в Китаї.

Така ситуація може призвести до релокації частини українських виробництв за кордон та продажу ними товарів в Україну дрібними партіями через використання згаданого звільнення", - кажуть у мережі магазинів "Аврора".

Представники експрес-пошти в Україні відзначають, що кількість посилок з Temu зростає надзвичайно швидкими темпами. Якщо навесні українці замовляли приблизно 300 тисяч товарів щомісяця, то восени цей показник може досягти 1 мільйона. Зростання популярності китайського маркетплейса також підтверджується його лідируючими позиціями серед найбільш затребуваних додатків для покупок у Apple App Store та Google Play Market.

Податкова пільга для міжнародних посилок створює нечесну конкурентну перевагу не лише китайським маркетплейсам та виробникам, а й українським тіньовим підприємцям, які ухиляються від сплати податків.

"Нас турбує те, що в Україні майже вся інтернет-торгівля перебуває в тіні. У рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості в нас завозять усе. Це значно більша проблема, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті.

Достатньо поцікавитися, як працює інтернет-торгівля: як зареєстровані бізнеси, скільки податків сплачують, яким чином імпортують і чи сплачують імпортний ПДВ", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

На думку експерта, певні українські бізнесмени ділять великі комерційні вантажі на менші пакунки, деклараційна вартість яких становить близько 150 євро. Це дає змогу імпортувати товари без сплати податків, що створює істотні конкурентні переваги для таких підприємців у порівнянні з легальними компаніями.

Непрямими свідченнями існування подібних схем слугують статистичні дані Державної митної служби, які вказують на сто осіб, що у 2023 році отримали найбільшу кількість міжнародних посилок в гривневому еквіваленті. Ця інформація доступна для ЕП.

У 2023 році сто найбільших одержувачів отримали 15,4 тисячі посилок на суму 76,1 мільйонів гривень. Серед них особи, які отримували посилки з середньою вартістю нижче 150 євро (які не підлягали оподаткуванню), ввезли 13 тисяч посилок на загальну суму 45,4 мільйона гривень.

Середня вартість посилок, які отримали 55 із 100 найбільших одержувачів, склала менше ніж 150 євро. У 2023 році 31 особа отримала понад 200 посилок, середня вартість яких дорівнювала приблизно 84 євро. Один українець став рекордсменом, отримавши 769 посилок на загальну суму 798 тисяч гривень, що відповідало середній вартості однієї посилки в 26 євро.

У 2023 році Україна отримала близько 52 мільйонів посилок на загальну суму 62,12 мільярда гривень. Важливо зазначити, що 51,5 мільйона з цих посилок, вартість яких становила 40 мільярдів гривень, не перевищували безподатковий поріг у 150 євро.

Станом на сьогодні, лише менше 1% міжнародних посилок, що надходять в Україну, підлягають оподаткуванню. Тому скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро може призвести до різкого і значного зростання навантаження на митні служби, а також ускладнити життя мільйонам українців, які здійснюють покупки за кордоном.

"Не знаю, хто перший ляже від цього потоку посилок: митниця чи поштові оператори, але те, що протягом перших трьох-шістьох місяців буде колапс і посилки будуть іти дуже довго, це факт", - вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Уникнути колапсу допоможе система One Stop Shop (OSS), каже фахівець з податкової політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба.

"У Євросоюзі посилки оподатковуються ПДВ з нульової вартості. Там сплата ПДВ відбувається на етапі купівлі товару на закордонному маркетплейсі. Коли купується товар, продавець ідентифікує, з якої країни покупець, і нараховує на товар ПДВ за ставкою, яка діє в цій країні", - пояснює він.

Для впровадження цієї системи в Україні знадобиться певний період часу та підготовка законодавства. Зокрема, державі слід встановити ефективну комунікацію з маркетплейсами та вимагати від них нарахування 20% ПДВ на покупки, здійснені українськими споживачами.

Хоча наразі питання скасування пільги для міжнародних посилок не стоїть на порядку денному, проте депутати вже працюють над відповідними змінами. "Ми не відмовилися від цієї ідеї. Плануємо скасувати пільгу для посилок окремим законопроєктом. Наразі він розробляється", - повідомив ЕП Гетманцев.

Коли саме цей законопроєкт стане доступним для широкого загалу, поки що неясно. Однак, цілком можливо, що українці мають лише кілька місяців, щоб скористатися можливістю безмитної покупки товарів на міжнародних платформах.