Вадефуль зазначає, що Європейському Союзу слід відмовитися від принципу одностайності у своїй зовнішньополітичній діяльності.
Європейському Союзу потрібно впровадити систему кваліфікованої більшості для ухвалення рішень у сфері зовнішньої та безпекової політики, адже принцип одностайності заважає прийняттю важливих рішень, таких як надання допомоги Україні та введення санкцій проти Росії.
Цю інформацію озвучив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час бесіди з журналістами WAZ, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запит щодо впливу Угорщини на позицію ЄС та можливості відмови від принципу одностайності в зовнішньополітичних питаннях, міністр закордонних справ Німеччини зазначив: "Безумовно! І це є, до речі, важливим питанням для європейської дієздатності, незалежно від Угорщини. Я підтримую ідею працювати у рамках Європейського Союзу за принципом кваліфікованої більшості."
На думку Вадефуля, "всі знання, які ми здобули за останні кілька тижнів щодо підтримки України та введення санкцій проти Росії, підтверджують цю позицію".
"Щоб бути дієздатним актором на міжнародній арені, щоб по-справжньому стати дорослими, ми повинні скасувати принцип одностайності в зовнішній та безпековій політиці до кінця цього законодавчого періоду", - наголосив він.
Німецький міністр зазначив, що Європейський Союз є найбільшим інтегрованим економічним простором у світі, і "нам необхідно перетворити нашу економічну силу на політичний вплив".
"Отже, ми більше не можемо дозволити, щоб окремі країни ставали на нашому шляху", - зазначив він.
За інформацією Укрінформу, Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, підкреслила, що Європа повинна приймати рішення більш оперативно, тому важливо спиратися на кваліфіковану більшість, а не на принцип одностайності.
19 грудня 2025 року керівники країн Європейського Союзу, серед яких була й Угорщина, прийняли політичне рішення про надання Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро. Ці кошти покриють близько двох третин фінансових потреб держави на період 2026-2027 років. Варто зазначити, що Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть на себе фінансові зобов'язання в рамках цього кредитування, тому ухвалення рішення відбулося через процедуру посиленої співпраці.
Угорщина згодом фактично унеможливила фізичне відкриття європейського кредиту для України, заблокувавши внесення змін до фінансової рамки ЄС і пояснюючи це нібито порушенням Україною Угоди про асоціацію через припинення транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба".
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта охарактеризував дії угорського прем'єра Віктора Орбана як недопустимі, підкресливши важливість дотримання раніше прийнятих угод.
