Європа, що викликає симпатії у Путіна, знову на сцені: під час зустрічі в Копенгагені не вдалося вирішити три ключові питання для України, однак Орбан все ж був покараний за свої дії.
Лідери Європи зібралися 1 жовтня в Копенгагені з відчуттям, що настав критичний момент. Ситуація вкрай серйозна, оскільки США проявляють відсутність активності у військовій підтримці континенту, а Москва продовжує свої провокації на кордонах Європи. Учасники зустрічі розглядали шляхи зміцнення обороноздатності блоку, протидії загрозам з боку Росії, підтримки України та пошуку джерел фінансування. Від ініціативи зі створення "стіни з дронів" на східному фланзі ЄС до обхідних шляхів для розв'язання проблем, викликаних блокуванням з боку Угорщини, та можливості замороження російських активів. Проте жодна з запропонованих ініціатив не отримала схвалення на саміті.
Лідери більшості країн Європейського Союзу активно висловлювали думку про те, що Україні необхідно "збільшити та прискорити" підтримку, а також "вжити заходів щодо агресії з боку РФ". Однак вони не змогли досягти єдиної позиції щодо конкретних дій. Ідеї президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про використання заморожених російських активів для надання Україні "репараційного кредиту" на 140 мільярдів євро, а також пропозиція президента Європейської ради Антоніу Кошти про обхід угорського вето зустріли значний опір. Навіть питання захисту від російських дронів залишилося на етапі обговорення. У Кремлі можуть бути задоволені: Європа виявилася такою, якою вони хочуть її бачити, де кожна країна прагне до своїх інтересів, а коли справа доходить до реальних дій, 27 країн блоку тягнуть віз у різні сторони.
Деталі важливої зустрічі лідерів Європейського Союзу в Копенгагені, а також інформація про питання, що стосуються України, які не знайшли підтримки, - читайте в статті OBOZ.UA.
Вето Орбана "посилює" тривоги ЄС.
Україна успішно виконала початкові вимоги для старту переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Однак шлях до Європи залишається заблокованим одним персонажем - Віктором Орбаном. Угорщина відкрито використовує шантаж щодо Брюсселя, затримуючи ухвалення рішень, які потребують єдності.
Шлях України до ЄС упирається в класичну дилему: для початку переговорів усі 27 країн-членів мають одноголосно дати згоду. І саме тут ключову проблему створює Угорщина, яка вже не раз обіцяла заблокувати українську заявку. Щоб вийти з цієї пастки, голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував змінити сам механізм переговорів. Ідеться про можливість відкриття переговорних "кластерів" не одностайно, а за рішенням кваліфікованої більшості. Це дозволило б Україні та Молдові розпочати технічну роботу щодо адаптації законодавства, інституційної перебудови та проведення реформ навіть без згоди Будапешта.
Європейська комісія вже розробила механізм, який фактично знімає блокаду, встановлену Орбаном. Навіть якщо офіційне рішення про старт переговорів затримується, реформи та адаптація до законодавства ЄС можуть продовжуватися без уповільнення. Такий підхід дозволяє уникнути затримок, оскільки після зняття вето процедура може бути реалізована дуже швидко, адже всі попередні етапи вже будуть завершені. Один з європейських чиновників навіть зазначив: "Теоретично кластер можна відкрити і закрити протягом одного дня".
План Кошти вже активно обговорюється в європейських столицях і був включений до порядку денного саміту в Копенгагені. Проте спроба обійти Орбана призвела до виникнення нових конфліктів усередині ЄС. Ідея перегляду правил прийому до спільноти має не однозначну підтримку. На стороні угорського прем'єра можуть опинитися країни, чию підтримку не передбачали, такі як Франція або Данія.
Причина очевидна: для Парижа, Копенгагена та Афін не так важливо блокувати Україну, як зберегти можливість використання власного вето. Багато держав застосовують цей механізм для захисту своїх національних інтересів. Наприклад, Болгарія перешкоджає інтеграції Північної Македонії, Греція та Кіпр уважно стежать за ситуацією з Туреччиною, а Хорватія прагне контролювати прогрес Сербії. Зрозуміло, що зміна правил може позбавити їх такого важливого політичного інструмента. Тому частина столиць висловлює обережність щодо ініціативи Кошти. Три дипломати ЄС та представник адміністрації Макрона підтвердили виданню Politico, що Франція та кілька інших країн ставляться до ідеї кваліфікованої більшості з недовірою. Інакше кажучи, Орбан може покладатися не лише на підтримку Москви, а й на побоювання деяких "великих" держав щодо своїх позицій у майбутніх розширеннях.
Внаслідок цього Європейський Союз потрапив у специфічну ситуацію: офіційні правила вимагають одностайності, проте політичні обставини свідчать про те, що подолати вето Угорщини наразі практично неможливо. Навіть представники європейських інституцій визнають, що всі дискусії щодо зміни принципу одностайності поки що залишаються на етапі теоретичних обговорень.
Найбільш реалістичним виходом вони вважають... зміну влади в самій Угорщині після парламентських виборів 2026 року. Інакше кажучи, майбутнє української заявки до ЄС напряму залежить не лише від реформ у Києві, але й від результатів голосування у Будапешті.
Орбан все ж отримав удар по репутації.
Єврокомісія наполегливо не хоче виділяти Будапешту значну частину коштів у розмірі 18 мільярдів євро, які вона не надала раніше через "порушення академічних свобод та прав меншин, а також інших проблем із демократією в Угорщині". Напередодні Єврокомісія відхилила прохання Угорщини про розблокування 550 млн євро.
Брюссель виділить лише 163,5 мільйона євро в якості попередніх платежів. Проте навіть ці кошти можуть бути повернуті Європейською комісією, якщо їх використання не відповідатиме установленим цілям.
Заморожені активи Росії: ситуація залишається незмінною.
На саміті у Копенгагені Євросоюз вкотре продемонстрував парадокс своєї політики щодо України: амбітні заяви на найвищому рівні, але мінімум рішень, які справді можуть змінити баланс сил у війні. Голова Єврокомісії повідомила, що близько 2 мільярдів євро з прибутків заморожених російських активів будуть спрямовані на виробництво безпілотників для України. Це виглядає як крок уперед, але водночас - надто дрібний порівняно з викликами, які стоять перед Києвом.
Найактуальнішою темою стала ініціатива Єврокомісії щодо репараційного кредиту — механізму, який дозволить залучити приблизно 140 мільярдів євро з нульовою відсотковою ставкою, використовуючи заморожені активи Росії. Згідно з цим планом, Україна отримає фінансування зараз, але поверне його лише після завершення війни та виплати Росією репарацій. Інакше кажучи, Брюссель намагається "використати" російські активи в якості гарантії для майбутніх зобов'язань. Щоб заспокоїти держави-члени, які хвилюються з приводу правових аспектів, ЄС запропонував "індивідуальний борговий контракт" з брюссельською кліринговою палатою Euroclear, що передбачає нульову процентну ставку, щоб забезпечити виконання будь-яких потенційних вимог з боку Росії. Як зазначила фон дер Ляєн, доступно може бути близько 140 мільярдів євро, які будуть надані Україні в кількох траншах з певними умовами.
Однак ідея зустріла жорсткий спротив. Угорщина та Словаччина традиційно блокують будь-які радикальні кроки проти Москви. Як і Бельгія, яка відверто не хоче ризикувати, оскільки саме в брюссельському депозитарії Euroclear зберігаються більшість заморожених коштів. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав пропозицію ЄС щодо залучення коштів з російських активів "великою авантюрою", яка потребує суворого розподілу ризиків між державами-членами ЄС. Де Вевер зазначив, що механізм Єврокомісії залишає без відповіді багато юридичних питань. Він не впевнений, що план може бути реалізований швидко, і вважає, що слід знайти альтернативні джерела фінансування.
"Ми - клуб найбагатших країн світу, який заявляє, що зібрати ці гроші неможливо", - заявив Де Вевер. "Це не неможливо", - сказав він, додавши, що "безкоштовних грошей не буває".
Франція, разом із Бельгією, несподівано виявила потужний опір плану Єврокомісії під час зустрічі в Копенгагені. Президент Еммануель Макрон підкреслив: "Коли активи заморожені, слід дотримуватися міжнародного права". Це виглядало досить дивно, оскільки всього кілька днів тому Париж і Берлін у рамках "веймарського трикутника" виступали за використання російських коштів. Проте в Копенгагені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС "менше занурюватися в бюрократію і більше зосередитися на перемозі України", тоді як Макрон і Вевер висловилися на підтримку юридичних застережень.
Як результат - спільного рішення ухвалено не було і проєкт "репараційного кредиту" завис у повітрі. У сухому залишку: ЄС визнає, що без російських мільярдів перемога України опиняється під загрозою, але поки що зупинився на символічних двох мільярдах євро на дрони замість системного вирішення проблеми. Це залишає Київ із гірким відчуттям: Захід готовий говорити про підтримку, але не готовий по-справжньому ризикнути.
"Стіна, зведена з дронів": втілення європейських суперечок з приводу безпеки.
Зустріч у Копенгагені повинна була стати важливою віхою в розробці єдиної оборонної стратегії Європейського Союзу. Однак основна концепція, яку представляла Урсула фон дер Ляєн — ідея побудови "стіни з дронів" на східному кордоні ЄС — виявилася ще одним прикладом внутрішніх суперечностей в Європі.
Європейська комісія сприймала цей проєкт не лише як технічний засіб боротьби з російськими дронами, але й як політичний меседж, що підкреслює єдність Європи. Однак провідні держави ЄС – Франція та Німеччина – вирішили не підтримувати цю ініціативу.
Президент Еммануель Макрон висловив свою позицію, зазначивши: "Я з обережністю ставлюсь до цієї ідеї. Ситуація насправді є набагато більш складною". Він запропонував зосередитися не на "стіні", а на впровадженні систем раннього попередження, дальнобійних засобів оборони та сучасних систем протиповітряної оборони.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус також дали зрозуміти: пріоритети Берліна в обороні інші, і механічна "стіна" не відповідає стратегічним реаліям. У результаті сама концепція була фактично відкинута, і тепер у Брюсселі розглядають варіанти її переформатування - ймовірно, з новою назвою і більш "м'яким" наповненням.
Суперечки навколо "стіни з дронів" яскраво продемонстрували глибокий розкол всередині Європейського Союзу. Для Латвії, Литви та Польщі питання боротьби з безпілотниками є щоденною реальністю, що несе пряму загрозу. Прем'єр-міністр Латвії Евіка Силіня та президент Литви Гітанас Науседа стали активними прихильниками цієї ініціативи, підкреслюючи очевидну прірву між прифронтовими державами та більш віддаленими регіонами Європи. В цей час у дискусію активно втрутилася і Україна.
На саміті Президент Володимир Зеленський підкреслив важливість спільної реакції європейських країн на російські провокації, зокрема на випадки порушення повітряного простору. Він зазначив, що українські військові, які мають безпрецедентний досвід у боротьбі з ударними безпілотниками, вже розпочали операції в Данії і готові поділитися своїми знаннями з партнерами: "Це лише початок, перший крок до формування ефективної "стіни дронів" для забезпечення безпеки всієї Європи. Давайте спільно працювати над рішеннями, які зроблять цей проєкт реальністю".
Натомість для Італії чи Греції загроза виглядає віддаленою. Глава МЗС Італії Антоніо Таяні прямо заявив, що російські дрони "не становлять небезпеки його країні", а прем'єрка Джорджа Мелоні нагадала, що ЄС не має забувати й про південний фланг, який стикається з міграційним та безпековим тиском із Середземномор'я.
У підсумку Копенгаген залишив більше запитань, ніж відповідей.
Кожен день, що проходить без ухвалення рішень щодо ключових для України проблем, лише посилює небезпеку.
На сьогоднішній день основне завдання полягає в тому, щоб розпочати перший етап переговорів з Європейським Союзом. Лідер Європейської ради вже підтвердив, що Україна виконала всі свої зобов'язання, і тепер черга за ЄС. Проте ми знову стикаємось із перешкодою у вигляді Орбана, який блокує навіть початок цього процесу. Я вважаю, що причина цього не тільки в зовнішній політиці, а й у внутрішніх справах. Орбан намагається будь-яким чином зберегти свою владу, адже розуміє, що його політична ситуація в Угорщині погіршується. Вибори вже на горизонті, і він ризикує зазнати поразки. Тому йому потрібні економічні "підтримуючі засоби": доступ до дешевого російського газу, нафти та преференцій від Кремля. Він орієнтується на Путіна, щоб забезпечити собі ресурси для перемоги на внутрішньому полі. Таким чином, конструктивного підходу з його боку чекати не варто, – зазначив в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Що робити далі? Як зазначив Олександр Мережко, президент Європейської ради Кошта висловив думку, що рішення може бути ухвалене кваліфікованою більшістю, що дозволить обійти вето Угорщини. Наразі триває активний пошук такого механізму. Важливо, що більшість держав-членів має політичну волю для цього. Вони усвідомлюють: Україна сьогодні є реальним гарантом їхньої безпеки. Не почати переговори було б не лише політично невірно, але й аморально.
Щодо конфіскації заморожених російських активів. На думку Олександра Мережка, компроміс, який зараз обговорюється, - "репараційний кредит" на 140 мільярдів євро - тимчасовий вихід, проте важливий для України: нам потрібні кошти негайно. Юридично гроші залишаються російськими, але фактично працюють на Україну вже зараз.
"Водночас ми і досі чуємо від деяких європейських лідерів казки про "порушення міжнародного права". Як міжнародник, я кажу прямо: це неправда. Є чіткі принципи, ухвалені Комісією міжнародного права ООН: держава-агресор зобов'язана компенсувати шкоду в повному обсязі. Росія здійснила акт агресії, тому її суверенні активи мають бути не просто заморожені, а конфісковані й передані Україні. Це відповідає міжнародному праву. Проблема не юридична, а політико-економічна. Країни, де російських грошей небагато, відверто кажуть: конфіскувати й передати. А от ті, де таких активів мільярди, починають вигадувати аргументи про "небезпечний прецедент" для інших авторитарних режимів. Це слабка відмовка. Насправді конфіскація тільки зміцнює верховенство права", - вважає Мережко.
І нарешті - питання безпеки і створення так званої стіни дронів.
"Європейські лідери почали прямо говорити: ми у стані конфлікту з Росією, триває гібридна війна. Інструмент цієї війни - дрони. Приклад: 19 російських дронів перетнули кордон Польщі, збили лише 4. Це демонструє: Європа не готова військово протистояти такій загрозі. Україна має унікальний досвід і довела, що може ефективно збивати ці дрони. Сьогодні справжня "стіна дронів" для Європи - це Україна. І якщо Захід не закриває наше небо, то російські безпілотники долітають уже до європейських столиць. Це прямий виклик їхній безпеці. Логіка проста: або допомагаєте Україні збивати дрони та ракети над нашою територією, або готуйтеся збивати їх над своєю. І кожен день зволікання лише збільшує загрозу", - зазначив Олександр Мережко.
