Феномен Трампа: хто стане переможцем на канадських виборах і яке це матиме значення для України?

Яка позиція провідних партій щодо підтримки України?
Політична обстановка в Канаді стала напруженою наприкінці минулого року. У Сполучених Штатах до влади прийшов Дональд Трамп, який з перших днів свого президентства розпочав активну кампанію проти Канади. Його претензії зосереджені на двох аспектах: міграції та торгівлі. Трамп стверджує, що через канадський кордон до США прибувають тисячі нелегальних мігрантів. Крім того, він підкреслює, що Канада імпортує до США значно більше товарів, ніж Сполучені Штати вивозять до Канади (подібна ситуація спостерігається і з багатьма іншими країнами). Основним інструментом тиску Трампа на Канаду стали погрози ввести нові торгові тарифи.
Багаторічний прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо намагався налагодити особисті відносини з Трампом, і навіть приватно їздив до нього в резиденцію, але постійно наражався на жорстку критику і тролінг. Трамп публічно заявляв, що хотів би приєднати Канаду як новий штат США, а самого Трюдо називав не прем'єр-міністром, а "губернатором штату Канада".
Трюдо не витримав тиску, а також численних проблем усередині країни, тому 6 січня вирішив піти у відставку з посади прем'єр-міністра та лідера Ліберальної партії. Його наступником став не відомий політик, а людина з боку. 10 березня новим прем'єром став колишній голова Банку Канади Марк Карні. Хоча він і близький до ліберальної ідеології, але не був членом партії. Цей крок мав на меті внести новий імпульс у діяльність лібералів, продемонструвавши їх оновлення та певну дистанцію від старих проблем.
У контексті очікуваної конфронтації з США, Марку Карні необхідно було здобути мандат підтримки серед громадськості. Тому він вирішив ініціювати дострокові парламентські вибори. Іншим чинником, що спонукав до цього рішення, стало те, що після його обрання спостерігався "ефект новизни", який позитивно вплинув на популярність Ліберальної партії, що призвело до підвищення її рейтингів.
Ліберальній партії Канади протистоїть Консервативна партія, яку очолює П'єр Пуальєвр. Раніше його часто порівнювали з "канадським Трампом", але тепер він прагне дистанціюватися від цього прізвиська — з цілком зрозумілих причин.
Протягом декількох років консерватори займають опозиційну позицію і, безсумнівно, використовують всі можливості для висловлення критики на адресу уряду.
Оскільки передвиборча кампанія проходить на тлі торгової війни зі США, головними питаннями порядку денного залишаються економіка та канадсько-американські відносини. На цьому тлі головним завданням консерваторів було показати, що владу лібералів потрібно змінювати, мовляв, саме Ліберальна партія винна в економічних проблемах, зростанні вартості життя чи проблемах із безпекою. Це вдалося лише частково.
Завдання лібералів під керівництвом Марка Карні полягає в тому, щоб якомога далі відійти від невдач попереднього уряду та представити себе як "нову еру". Проте найбільшою його підтримкою стало загострення відносин з США. Трамп запровадив, а потім зупинив торгові мита на канадські товари. Карні використовує цю зовнішню загрозу, щоб об'єднати канадців навколо своєї політики.
Хоча торгова війна поки що поставлена на паузу, новий уряд уже реалізував низку кроків - домігся принципової згоди усунути внутрішні торговельні бар'єри між провінціями Канади, тимчасово звільнив нафтогазову галузь від податків та створив спецфонд для компенсації експортних втрат автомобільної індустрії.
Така тактика дає результати. Оскільки вибори в Канаді проходять за мажоритарною системою, ліберали наразі можуть розраховувати на 150-220 мандатів, при необхідних для більшості 172. Консерватори ж можуть отримати від 97 до 157 місць.
Проте є ймовірність, що ліберали не зможуть отримати необхідну кількість голосів для самостійного формування більшості. У такій ситуації їм доведеться шукати підтримку у менших політичних сил, таких як Блок "Квебек" або "Нова демократична партія".
У канадському політичному середовищі давно встановився проукраїнський консенсус, проте існують важливі нюанси. Марк Карні під час внутрішньопартійних виборів висловив свою повну підтримку позиції уряду Канади, який надає допомогу Україні, і з гордістю підкреслив це. Однак, враховуючи своє минуле, він акцентує увагу на економічних аспектах підтримки України в контексті ширших національних інтересів Канади, тоді як попередня адміністрація більше зосереджувалася на гуманітарних і ціннісних аспектах допомоги.
Позиція П'єра Пуальєвра та консерваторів більш суперечлива. З одного боку, вони рішуче засуджують російську агресію, і навіть виступають за посилення допомоги Україні. Приміром, минулого року Пуальєвр пропонував передати Україні ракети CRV7, які Канада планувала утилізувати.
Разом з тим, консерватори під різними приводами блокували ініціативи уряду Трюдо, що впливали на Україну. У лютому 2024 року Пуальєвр і його партія голосували проти оновлення угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною через нібито наявність у тексті угоди згадки про "просування ціноутворення на вуглець", яке він вважав спробою нав'язати Україні канадську "ідеологію карбонового податку", однак уряд Канади та посольство України спростувало цю тезу.
У грудні 2023 року консервативні депутати висловилися проти видатків бюджету, які передбачали фінансування програми підготовки українських військових Unifier. Лідер партії Пуальєвр наголосив, що це рішення зумовлене загальною критикою економічної політики уряду Трюдо, а не питаннями підтримки України. Загалом, консерватори звинувачують ліберальний уряд у недостатній ефективності надання допомоги та стверджують, що анонсовані пакети часто не досягають українських територій.
Незалежно від того, хто виграє вибори, підтримка України залишиться, хоча можуть бути певні зміни в акцентах. Проте Канада, як і інші союзники України, все більше зосереджується на власних політичних викликах, зокрема пов'язаних з політикою Трампа. Це може створити ризики в майбутньому.