Гераскевич став об'єктом подвійних стандартів Міжнародного олімпійського комітету.

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення відсторонити українського скелетоніста Владислава Гераскевича від участі у змаганнях через його намір вийти на трасу в "шоломі пам'яті", прикрашеному портретами українських спортсменів, які загинули внаслідок війни між Росією та Україною. Водночас МОК продемонстрував подвійні стандарти, зокрема щодо самого Гераскевича.

Нагадаємо, що незважаючи на заборону Міжнародного олімпійського комітету, Владислав Гераскевич вийшов на тренування на олімпійській трасі в "шоломі пам'яті", прикрашеному зображеннями спортсменів, які загинули внаслідок війни з Росією. МОК заборонив йому використовувати цей шолом під час змагань, зазначивши, що його екіпірування не відповідає встановленим правилам.

При цьому МОК послуговувався "правилом 50" Олімпійської хартії, яке регулює політичну нейтральність Олімпійських ігор. Зокрема, на олімпійських майданчиках -- аренах, стадіонах, в олімпійському селищі, під час церемоній -- не допускається будь-яка політична, релігійна або расова агітація чи пропаганда. Заборонені політичні гасла, заяви, банери, плакати чи навіть жести.

Після 2020 року правила зазнали певних змін. Зокрема, Гераскевичу дозволили продемонструвати "шолом пам'яті" до або після змагань, під час інтерв'ю з журналістами або в спеціально відведених зонах олімпійського селища, а також використовувати його під час тренувальних заїздів. Президентка Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі зазначила, що ніхто не заперечує проти самого послання на шоломі, однак правила мають бути однаковими для всіх спортсменів. Проте, зрештою, Гераскевич зберіг можливість залишитися на Іграх у Мілані, але втратив шанс на участь у змаганнях.

Так зване "правило 50" доволі суворе, але санкції за його порушення різняться. Це видно, зокрема, на прикладі самого Гераскевича, адже це не перший випадок у його кар'єрі. На зимових Олімпійських іграх у Пекіні 11 лютого 2022 року, за два тижні до початку повномасштабного вторгнення, Владислав продемонстрував на камеру плакат із синьо-жовтим прапором і написом "No war in Ukraine". Це могло бути розцінене як політичний жест, і спортсмен ризикував отримати покарання, однак тоді санкцій не було.

Другим гучним випадком стала історія німецького важкоатлета Матіаса Штайнера під час літньої Олімпіади 2008 року в Пекіні. Він піднявся на п'єдестал із фотографією своєї дружини, яка загинула в автокатастрофі, присвятивши їй свою перемогу, оскільки обіцяв їй завоювати олімпійське "золото".

Церемонія вручення нагород має певні жорсткі правила, проте в той момент МОК вирішив не вживати жодних санкцій, оскільки жест не носив політичного підтексту і викликав співчуття у глядачів.

Проте траплялися й випадки жорстоких санкцій. На Олімпійських іграх у Мехіко 1968 року американські спринтери Томмі Сміт і Джон Карлос підняли кулаки в чорних рукавичках під час виконання національного гімну, щоб висловити протест за права афроамериканців. В результаті їх виключили з команди і змусили покинути олімпійське селище.

Проте випадки зі Штайнером та самим Гераскевичем у 2022 році свідчать про вибірковість у застосуванні "правила 50". Через це український спортсмен має підстави для оскарження рішення, що, власне, він і збирається робити.

Згідно з інформацією, яку оприлюднив "Прямий", президент України Володимир Зеленський висловив свою позицію щодо рішення Міжнародного олімпійського комітету, що стосується дискваліфікації українського скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх-2026. Крім того, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також висловив свої думки з приводу цього інциденту.