Грузія в стані спалаху: чи зможуть демонстранти здолати проросійський режим, щоб уникнути потрапляння в "русскій мір"?
Уже кілька днів у Грузії вирують масові протести, спрямовані проти замороження переговорів про вступ країни до ЄС до 2028 року, про яке оголосив глава уряду країни Іраклій Кобахідзе, й проти фальсифікації виборів.
З 30 листопада, після висловлювань Кобахідзе, хвиля протестів охопила не лише Тбілісі, а й Батумі, Кутаїсі, Поті, Телаві та низку інших міст. Протестуючих розганяють за допомогою водометів та гумових куль, а сотні осіб затримані за "непокору законним вимогам правоохоронців і дрібні правопорушення".
Грузинська опозиція стверджує, що країна стрімко наближається до автократії, а правляча партія "Грузинська мрія" разом із своїм "лідером" Іванішвілі, який накопичив багатства в Росії, все більше інтегрує її в сфери впливу Кремля.
На фоні масових протестів у країні грузинські дипломати почали подавати свої заяви про відставку. До осуду дій парламенту приєдналася також частина представників великого бізнесу в Грузії.
У нашій статті на OBOZ.UA ви дізнаєтеся про те, що наразі відбувається в Грузії та які події можуть нас чекати в найближчому майбутньому.
Протестні акції набирають сили.
У Грузії тривають безперервні акції протесту. Основною ареною цих виступів залишається центральна площа Тбілісі, розташована неподалік парламенту. Щовечора сюди прибувають протестувальники, і з кожним днем ці зібрання стають дедалі більш напруженими, втрачаючи свій колишній спокій та музичний супровід.
Народний гнів спалахнув після оголошення "Грузинської мрії" про перемогу на парламентських виборах, які опозиція назвала сфальсифікованими. Однак ще більший протест викликала заява правлячої партії про припинення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року, що суперечить конституційній меті країни. Це рішення призвело до масових акцій протесту, адже за різними опитуваннями, 70-80% населення Грузії підтримує євроінтеграцію. Протести охопили Тбілісі, Зугдіді, Батумі, Кутаїсі та Горі, розширюючи географію та масштаби невдоволення.
Здається, чинна грузинська влада переоцінила власні сили - рішення відкласти переговори з ЄС політично необґрунтоване, оскільки не відображає реального запиту значної частини грузинів на прагнення бути частиною Європи. Майбутній розвиток подій поки що залишається туманним, але, якщо розрахунок влади й був на демонстрацію сили, то він не спрацював, адже жорстокі затримання та побиття демонстрантів спецназом у перші ночі протестів збільшили кількість протестувальників у рази.
Утримання влади в руках керівної партії та її засновника Іванішвілі є для них важливим завданням, оскільки вони мають чимало ворогів як у країні, так і за її межами. Якщо вони втратять контроль над ситуацією, це може призвести до звільнення Саакашвілі, тоді як Іванішвілі може опинитися за ґратами на його місці.
Лідерка акцій протесту
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що вважає парламент нелегітимним. Вона додала, що має намір залишатися на своїй посаді "доти, доки не з'явиться законно обраний парламент". Рішення керівної партії "Грузинська мрія" відкласти вступ до ЄС пані Зурабішвілі назвала конституційним переворотом.
"Не існує легітимного парламенту, отже, нелегітимний парламент не здатен обрати нового президента. Відповідно, інавгурація неможлива. Мій мандат діє до тих пір, поки не буде створено парламент, обраний легітимно," - зазначила Зурабішвілі у своєму телевізійному зверненні.
Прем'єр-міністр Грузії Кобахідзе підкреслив, що можливість ведення переговорів з опозиційними силами "виключається". Він також відхилив заклики протестувальників про проведення нових парламентських виборів, давши зрозуміти, що грузинська влада не має наміру розглядати цей сценарій.
Грузія функціонує як парламентська республіка, де президентська роль є переважно символічною. Однак, Зурабішвілі поступово стає важливою постаттю в опозиції до курсу правлячої партії. 14 грудня в країні заплановано вибори президента, які проходитимуть в рамках парламенту. Правляча партія "Грузинська мрія" має намір обрати нового президента, використовуючи свою більшість у законодавчому органі.
Влада втрачає моноліт
Сотні службовців міністерств закордонних справ, оборони, освіти та юстиції країни підписали відкриті листи, в яких засудили заморожування переговорів як неконституційне. Низка університетів заявила, що призупиняє навчання на тлі заворушень, вони закликали уряд переглянути свою позицію.
Понад 135 грузинських дипломатів підписали заяву, яка засуджує рішення влади відкласти переговори щодо вступу до ЄС до 2028 року. Декілька грузинських послів на знак протесту подали у відставку, зокрема: посол Грузії у США Давид Залкаліані, посли Грузії у Болгарії та Нідерландах, а також в. о. посла Італії. Свою посаду залишив і заступник міністра закордонних справ Теймураз Джанджалія.
Декілька десятків співробітників Міністерства оборони Грузії висловили свою підтримку курсу на вступ до Європейського Союзу та НАТО. Також частина працівників Конституційного суду Грузії звернулася до уряду з закликом переглянути рішення про призупинення переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Вони вважають, що це рішення влади "ігнорує конституційні прагнення громадян Грузії" і суперечить положенню основного закону, яке зобов'язує конституційні органи вжити всіх необхідних заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії в ЄС та НАТО.
Заяви про відданість європейському та євроатлантичному курсу Грузії та 78 статті конституції у відповідь на рішення влади зробили співробітники інших держустанов і відомств, зокрема тбіліської мерії та Національного банку Грузії.
На фоні останніх подій радіостанція Tbilisi FM93.5 повідомляє, що прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе та голова Служби державної безпеки (СДБ) Григол Лілуашвілі можуть незабаром залишити свої посади. За інформацією, отриманою від власних джерел, станція вказує на незадоволення проросійського олігарха та фактичного власника "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі. Водночас він вважає сплеск масових протестів, що відбулися в країні останнім часом, несподіваним; Іванішвілі вважає, що голова СДБ не проявив достатньої пильності, а Кобахідзе зробив неправильні заяви.
Потужні компанії висловили свою підтримку учасникам протесту.
Два найбільші банки країни Bank of Georgia і TBC Bank, оператори зв'язку Magticom і Silknet, девелопер ORBI Group, а також найбільша автодилерська компанія країни Tegeta виступили проти рішення уряду призупинити євроінтеграцію і підтримали мітингувальників, повідомляє The Bell.
"Європейське та євроатлантичне майбутнє Грузії - це історичний вибір абсолютної більшості нашого народу, який закріплений 78 статтею конституції Грузії. Ми твердо переконані, що тимчасове призупинення євроінтеграції суперечить волі грузинського народу та конституції Грузії. TBC завжди був і залишається безумовним прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії", - йдеться в заяві TBC Bank.
Компанія Magticom засудила дії силовиків щодо розгону протестувальників, а Tegeta зазначила, що поточна кризова ситуація завдає шкоди майбутньому країни й загрожує "розвитку та загальним цілям".
Розпочався серйозний процес ерозії влади
Після того, як уряд Грузії вдався до суттєвого фальсифікування виборчих результатів, яке перевищило звичні 5-6% і сягнуло 15-17%, у суспільстві виникло відчуття гніву і бажання протестувати. Подальшим спусковим механізмом для масштабних акцій стало оголошення влади про зупинку процесу євроінтеграції. Мені здається, що чинна грузинська влада свідомо спровокувала цю ситуацію, аби викликати протести, які могли б перерости в насильство, що, в свою чергу, дало б їм можливість очистити політичний ландшафт країни та обмежити громадянські права. На мій погляд, їхній початковий план полягав саме в цьому. Проте вони не очікували на такий широкий розмах невдоволення, як це сталося в реальності, - зазначив Гела Васадзе, аналітик Грузинського центру стратегічного аналізу, в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA.
Згідно з думкою фахівця, важливо усвідомлювати, що в Грузії сьогодні відбувається протестна діяльність з боку активної частини населення, при цьому опозиційні лідери не є особами з великим авторитетом. Наразі вони не користуються великою популярністю. Хоча деякі політики роблять певні заяви, протест відбувається незалежно від них, і їхня роль на даний момент є обмеженою.
"Щодо численних заяв від держслужбовців на підтримку вимог протестувальників, то розпочався дуже серйозний процес ерозії влади. Тобто багато держчиновників просто відіграють назад, мовляв, вибачте хлопці, так, ми були готові на багато, але на таке не підписувалися. Це означає, що кейс стосовно євроінтеграції - насправді маркер того, буде Грузія в російській орбіті впливу чи не буде. Брати участь у здачі Грузії "русскому міру" сьогодні не готовий ніхто. І, скажімо прямо, дуже багато з тих, хто голосував за "Мрію", вони ж голосували, вірячи в те, що влада домовиться з Європою і буде все як раніше. А зараз, коли вони бачать, що відбувається насправді, звичайно ж, ситуація зовсім інша", - зазначив Васадзе.
Щодо можливого розвитку ситуації, Гела Васадзе зазначила, що Зурабішвілі виступила з ініціативою відновити роботу старого парламенту, щоб легітимно вирішити кризу та організувати нові вибори. Однак, скоріше за все, влада не погодиться на цей варіант. У такому випадку є ймовірність створення незалежного політичного центру, який візьме на себе управління державою і її апаратом.
Звичайно, ситуація в країні може стабілізуватися, якщо "Мрія" усвідомить, що існують альтернативи, окрім тільки руху вперед, й просто скасує свої радикальні закони, які були ухвалені, та погодиться на проведення нових виборів. Адже мова йде не лише про законодавство щодо іноземних агентів, але й про більш критичні питання, які стосуються судової системи та виборчого процесу. Існує також третій сценарій: Іванішвілі та "Грузинська мрія" зможуть, незважаючи на обмежені ресурси, придушити протести та очистити політичну арену Грузії, внаслідок чого ми ризикуємо опинитися в "русском мірє". Мені важко передбачити, що чекає нас далі, але я сподіваюся, що останній варіант не стане реальністю, - прокоментував Гела Васадзе.
