Игорь Семиволос: Иран проявляет серьезный подход к диалогу с Соединенными Штатами. Ключевой инструмент режима — Блоги | OBOZ.UA

Судя по составу делегации, иранское руководство демонстрирует серьезный подход к текущим переговорам, воспринимая их как шанс продвинуть свой пакет из десяти принципов, которые администрация США обозначила как возможную основу для обсуждения.

Далее текст на языке оригинала.

З погляду Тегерана, ці переговори не є просто дипломатичним інструментом для зменшення напруженості; вони представляють собою стратегічну можливість для створення умов більш масштабної угоди. Ця угода має охоплювати не лише обмеження, а й значне економічне полегшення, яке Іран настійно потребує. Варто підкреслити, що Тегеран не сприймає ці дискусії як можливість для завершення конфлікту. Швидше, вони вважають їх засобом для закріплення та формалізації нової стратегічної реальності, що базується на досягненнях Ірану в ході конфлікту.

Основним аспектом, який слід підкреслити, є те, що Іран веде переговори не з позиції реальної військової сили, оскільки його збройні та командні можливості серйозно ослаблені. Справжня сила Тегерана полягає в інституційній стабільності режиму, збереженій ядерній програмі (хоча ця опція має свої обмеження) і контролі над Ормузькою протокою, що слугує інструментом економічного тиску. Іншими словами, Іран прибув до Ісламабаду не як переможець у військовому конфлікті, а як держава, яка змогла вистояти і зберегти найважливіше, що надає їй можливість активно брати участь у переговорах. Це питання вже було обговорено раніше.

Влада Ірану, судячи з усього, вважає, що сполучення їхньої витривалості з поточною зацікавленістю американської адміністрації в укладенні угоди відкриває унікальну можливість. Це може дати змогу досягти значних економічних поступок, водночас підкреслюючи роль Ірану як важливого гравця в регіоні Перської затоки.

Але це вікно є "вузьким" для обох сторін - і це головна напруга переговорів. Якщо Іран висуне надто максималістські вимоги і переговори зайдуть у глухий кут, наступний раунд відбуватиметься за значно гірших для Тегерана умов: економіка продовжує деградувати, військові можливості не відновлені, а внутрішньополітичний тиск зростає. Вікно можливостей відкрите, але це буквально мить.