Инженерная династия. Преследования военнослужащих, вымогательство финансов, nepotism и другие тайны 211-й понтонно-мостовой бригады.

Вранці 8 липня 2024 року, командир роти одного з батальйонів 211-ої понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ виявив зникнення солдата на території постійної дислокації в Тернопільській області. Командир швидко ініціював пошукову операцію, але, на жаль, результати виявилися безрезультатними.

Невдовзі двоє правоохоронців, що проводили службове розслідування стосовно СЗЧ, вирішили з'ясувати, чи не ховається втікач у своєму місці прописки. Вони вирушили до села в Тернопільській області.

Виявилося, що він дійсно повернувся додому. Офіцерів зустріла 75-річна матір солдата. Жінка з сльозами на очах ділилася, що після повернення сина він майже не спілкується з людьми, майже нічого не їсть, а лише п'є горілку. Вона звернулася з проханням допомогти своєму синові.

Офіцери піднялися на горище, де ховався військовий, і натрапили на жахливе видовище.

Чоловік перебував у надзвичайно важкому стані: він виглядав виснаженим, блідим, худим і наляканим. Здавалось, що він був під впливом алкоголю. Забившись у кут, спочатку він категорично відмовлявся спілкуватися з нами. Але згодом почав криком стверджувати, що не має наміру повертатися до частини, оскільки там його можуть вбити, якщо він не передасть гроші сину командира штабу, - розповідає екс-офіцер підрозділу психологічної підтримки Тимофій Остафійчук в інтерв'ю для УП.

"СЗЧшник" став одним із тих, хто зазнав агресії та насильства з боку Владислава Пастуха, що на той час обіймав посаду командира взводу першого батальйону і є сином начальника штабу. Інформація про знущання над цим солдатом та іншими військовослужбовцями в бригаді була виявлена під час службових перевірок, які проводилися з весни 2024 року.

Проте, замість того щоб справедливо притягнути до відповідальності винних, командування бригади вирішило перевести майже всіх учасників внутрішніх розслідувань, включаючи постраждалих та офіцерів, які виконували службу в ППД на Тернопільщині, до піхотних підрозділів.

Восени "Українська правда" отримала фрагменти інформації щодо обставин у 211-й понтонно-мостовій бригаді від одного з офіцерів, що здійснював службові перевірки.

Ми витратили близько двох місяців на створення цього тексту. Провели опитування серед кількох десятків людей — жертв, свідків насильства, а також офіцерів і сержантів, що займалися службовими розслідуваннями. Багато з наших співрозмовників висловили бажання зберегти свою анонімність.

Спойлер: історія моторошна. Наразі ніхто не поніс покарання. Винних підвищили, а тих, хто порушив проблеми, відправили в піхоту. Однак про все по черзі.

Публікацією цього матеріалу ми жодним чином не намагаємося дискредитувати військових, які служать у бригадах Сил підтримки ЗСУ.

Ми вважаємо, що замовчування отриманої інформації є абсолютно неприйнятним. Безкарність призводить до безладдя.

Від щирого серця висловлюємо подяку військовим усіх підрозділів Сил підтримки Збройних Сил України за їхню незамінну працю.

Історія цієї бригади розпочалася в квітні 2022 року, коли на основі 48-ї інженерної бригади було створено 210-ий понтонно-мостовий полк. У серпні 2023 року він отримав статус 211-ої бригади.

Ця військова частина з категорії тих, куди мріють потрапити мобілізовані, а бійці називають їх "жирними". Адже військовослужбовці бригади займаються суто інженерними роботами як-то будівництво понтонних переправ або облаштування оборонних позицій.

Інженери не залучені до бойових дій на "нулі", тому їх ризик отримати поранення або загинути є нижчим у порівнянні з піхотинцями чи штурмовими підрозділами.

Один з військовослужбовців, висловлюючись анонімно, поділився з УП, що підрозділ формували військові, які раніше проходили службу в батальйоні "Тиса" 128-ї гірсько-штурмової бригади. Серед них особливо виділяється командир – полковник Олег Побережнюк.

"Згодом до полку приєдналися мешканці Кам'янець-Подільського, і більшість з них були випускниками місцевого військового інженерного інституту. Серед них і Побережнюк - один із тих, хто отримав диплом цього навчального закладу. Таким чином, утворилася спільнота людей, які мали тривалі дружні або родинні зв'язки, або ж вже служили разом", - зазначає він в інтерв'ю УП.

Дивовижний випадок: у 2023 році Ірина, дружина комбрига Побережнюка, займала посаду в територіальному центрі комплектування в Кам'янець-Подільському, про що свідчить її декларація.

"В нашій бригаді є чоловіки і дружини, батьки і сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, однокласники, сусіди і всі інші, кого можливо притягнути зі свого оточення. Зрозуміло, що це не могло статися випадково. Люди ж не мобілізуються в конкретну бригаду з конкретного села. Вони туди якось потрапляють, під чиїмось пильним оком", - додає в анонімній розмові з УП інший співрозмовник серед офіцерів.

В Україні немає реєстру кумів чи однокласників, тому перевірити слова наших співрозмовників на 100% неможливо. Однак, зважаючи на концентрацію родинних зв'язків у бригаді, немає підстав їм не вірити.

Управління отримало штатний розпис 211-ї понтонно-мостової бригади. Пропонуємо короткий огляд деяких наших спостережень.

У складі військової частини дійсно є чимало родинних пар — вдалося підтвердити близько десяти таких випадків. Зазвичай це батьки зі синами або подружжя.

В основному всі члени родини працюють у різних підрозділах 211-ї понтонно-мостової бригади, щоб запобігти виникненню конфлікту інтересів.

Найбільш суперечливою родиною в бригаді були Пастухи. Голова сім'ї, Валерій, обіймав посаду начальника штабу та був заступником командира бригади. Його син, Владислав, виконував обов'язки командира одного з взводів у першому батальйоні. Хоча на сьогоднішній день Пастух-молодший вже не служить у 211-й понтонно-мостовій бригаді, певний час він підпорядковувався власному батькові. Згідно із законом "Про запобігання корупції", близькі родичі не можуть бути в прямому підпорядкуванні один одному.

Дивіться також: "В ім'я отця і сина". Як Баканов на початку вторгнення сховав сина в СБУ

Навесні 2024 року року працівники тернопільської Військової служби правопорядку (ВСП) запросили в 211-ої понтонно-мостової бригади інформацію про складання адміністративних протоколів щодо бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го. В цьому немає нічого екстраординарного, бо ВСП зобов'язана час від часу перевіряти такі дані.

Розпочалася службова перевірка. УП ознайомилася з довідкою та наказом про її результати. Як з'ясувалося, в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено медичними оглядами.

На той час командиром батальйону був підполковник Валерій Пастух. У травні 2024 року, під час активних службових перевірок, його призначили на посаду начальника штабу - заступника командира бригади. Перед цим Пастух близько півроку виконував відповідні функції. На даний момент він все ще займає цю позицію.

Для кращого розуміння: у випадку вживання алкоголю чи наркотичних речовин під час служби в умовах воєнного стану, передбачено штраф у діапазоні від 17 до 34 тисяч гривень. Відсутність складання протоколів давала можливість військовослужбовцям уникати адміністративної відповідальності за це правопорушення та продовжувати отримувати премії.

Під час проведення службової перевірки солдати повідомляли мені, що для уникнення складання протоколу потрібно було заплатити від 5 до 20 тисяч гривень особі, яка зафіксувала правопорушення, - ділиться з УП офіцер відділення психологічної підтримки особового складу Остафійчук, що на той час проходив службу в 211-й бригаді та займався внутрішнім контролем.

"Я також виявив численні випадки порушень, зокрема напади на військовослужбовців, які вживали алкоголь, але не сплачували гроші. Основними виконавцями знущань над бійцями були син начальника штабу Пастуха та похресник комбрига Побережнюка - на той час старший лейтенант, а нині капітан Владислав Пастух, який командував одним із взводів у першому батальйоні", - зазначає він.

"Малий Пастух залякував усіх, стверджуючи, що його батько є начальником штабу, а хрещений - комбригом, здатними перевести солдатів у піхоту, де їх одразу ж відправлять 'на м'ясо'. Завдяки цим погрозам йому вдавалося вимагати гроші у хлопців", - зазначає інший співрозмовник УП серед сержантів, просячи не розкривати його особу.

За словами п'яти колишніх офіцерів і сержантів бригади, Пастух-молодший вимагав у військових кошти і знущався над ними під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині і Дніпропетровщині. В зоні бойових дій він мав доступ до військовослужбовців різних батальйонів, зокрема другого.

Це суттєве уточнення, оскільки Владислав Пастух обіймав посаду взводного у першому батальйоні, тоді як більшість тих, хто висловлював скарги, були інженерами другого батальйону. Для підтвердження своїх слів співрозмовники УП надали фотографії та відеозаписи, які зробив Пастух, а також пояснення, рапорти та заяви тих, хто постраждав.

Читайте також: "Нате дві машини лісу - це вам на всю жизнь. Жизнь у вас коротка". Які складнощі виникають у військових під час побудови фортифікацій

Ми розміщуємо фрагменти документів, в яких особисті дані військовослужбовців закриті.

Важко усвідомити, що подібні жахливі вчинки могли бути здійснені представником Збройних сил України. Проте, якщо вам здається, що гірше вже не буває, це може бути оманливим відчуттям.

У одній зі своїх заяв постраждалий військовий повідомляє: "Я, ..., під час ротації в Дніпропетровській та Донецькій областях вживав алкоголь, за що неодноразово зазнавав покарань від старшого лейтенанта Пастуха Владислава Валерійовича, які мали фінансовий та фізичний характер. Мене також прив'язували до дерев’яного хреста і піддавали фізичному знущанню..."

За інформацією офіцера Остафійчука, після інциденту, що набув популярності та викликав значний резонанс серед особового складу бригади, Пастуха-молодшого перевели на службу в іншу військову частину. Тим часом його батько компенсував постраждалим військовим кошти, які вони отримали, подаючи рапорти та підтверджуючи перекази відповідними квитанціями.

У розмовах з представниками УП офіцери та сержанти зазначають, що прокуратура і Державне бюро розслідувань не ініціювали кримінального провадження у справі про знущання над військовослужбовцями. Це означає, що Пастух-молодший залишився без жодного покарання за свої вчинки.

Замість цього, прокуратура займалася розслідуванням справи, пов'язаної з неналежним оформленням адміністративних протоколів стосовно військових.

Згідно з результатами досудового розслідування, кримінальне провадження, яке було ініційовано 9 вересня цього року, було закрито через відсутність складу злочину. Разом з тим, стало відомо, що військовий, підполковник Валерій Пастух, не вжив заходів адміністративного впливу стосовно десяти своїх підлеглих, які перебували на службі в стані алкогольного сп'яніння. Це призвело до того, що вони безпідставно отримали премії на загальну суму близько 140 тисяч гривень, - повідомила речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко в коментарі для УП.

Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня 2024-го визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Він заплатив максимальний штраф - 34 тисячі гривень. А ще на етапі досудового розслідування відшкодував державі збитки в розмірі майже 140 тисяч гривень.

"Обставини, що пом'якшують відповідальність Пастуха за вчинене правопорушення - визнання вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено", - йдеться в постанові Гусятинського районного суду Тернопільської області, яка складена 17 вересня.

"Українська правда" намагалася отримати коментар від комбрига Олега Побережнюка стосовно випадків правопорушень у бригаді, однак він відмовився обговорити це під час телефонної бесіди.

Згодом із УП зв'язалася офіцерка відділення комунікацій бригади Ольга Адамович. Авторка одразу повідомила, що хоче взяти коментарі як у Побережнюка, так і в начальника штабу - заступника командира бригади Валерія Пастуха, а також чітко окреслила теми розмов. Адамович сказала, що незабаром повернеться з відповіддю. Кілька годин по тому вона написала: "Коментарі ми можемо надати тільки після офіційного запиту".

Несподівано, в той же вечір, команда змінила свою думку. Після 21:00 Адамович відправила стислі виклади на всі теми, які були запитані УП. Пропонуємо їх вашій увазі в оригінальному вигляді.

Відповідь офіцерки відділення комунікацій від імені Валерія Пастуха (зі збереженням стилістики та пунктуації):

У пресцентрі бригади представники командира Побережнюка утрималися від коментарів стосовно ситуації з ненаданням протоколів, а також звинувачень у вимаганні коштів і знущаннях над військовими, що стосуються Владислава Пастуха.

УП також звернулася до служби зв'язків з громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Ми розмістимо відповідь від КСП одразу після її отримання.

У осінній період 2023 року один з старших сержантів бригади звернув увагу на військового з ремонтної роти, який був направлений для виконання завдань у Херсонській області, і який нещодавно з'явився на території частини в Тернопільській області.

"Із жовтня по грудень 2023 року четверо військових відправили у відрядження в угруповання морської піхоти "Катран", командувачем якого тоді був генерал-лейтенант Юрій Содоль, для виконання завдань. Насправді їх там не було.

Вони отримали виплати за час, проведений у зоні активних бойових дій. Ми, представники Сил підтримки, займаємося допомогою військовим — зводимо понтони та укріплення, тому зазвичай отримуємо "тридцятку". Проте для цих чотирьох солдатів "оформили" в документах один день на самому "нулі", щоб вони змогли отримати по 100 тисяч, - згадує під час розмови з УП вже колишній старший сержант понтонно-мостової бригади.

Відповідно до звіту про додаткову винагороду за грудень 2023 року, з яким ознайомилась УП, чотирьом військовослужбовцям дійсно була призначена премія в розмірі 100 тисяч гривень за один день служби на "нулі".

"Пізніше з'ясувалося, що ці військові насправді не виконують своїх обов'язків, а зайняті будівництвом житла на Хмельниччині для командира бригади Олега Володимировича Побережнюка. "Служба Божа" (так вживається термін для СБУ - УП) встановила за ними спостереження та задокументувала всі факти", - повідомив співрозмовник УП серед колишніх сержантів бригади, просивши не розкривати його особистість.

УП отримала запит на коментар з цього питання у комбрига Побережнюка. Офіцерка відділу комунікацій бригади Адамович надала наступну відповідь: "Слідство з цього приводу все ще триває, тому ми не можемо надати жодних коментарів. Рекомендуємо звернутися до відповідних органів для отримання детальнішої інформації".

Спроби з'ясувати подробиці цієї справи у правоохоронних органів нагадували гру у пінг-понг. Служба безпеки України направила "Українську правду" до Державного бюро розслідувань, оскільки саме вони займаються цією справою.

У Державному бюро розслідувань повідомили, що не можуть поділитися інформацією в процесі досудового розслідування. Проте з цієї відповіді можна зробити висновок про те, що кримінальне провадження вже розпочато.

Тільки в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону України підтвердили, що триває досудове розслідування щодо будівництва військовими 211-ї понтонно-мостової бригади житлового будинку в Хмельницькій області, коли вони були направлені для виконання бойових завдань.

"Підозри наразі не висунуто. Триває процес збору доказів, а також чекають на результати економічної експертизи для визначення розміру збитків. Також перевіряється можливе залучення інших осіб до злочину", - повідомила речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко в інтерв'ю УП.

За її словами, статус командира бригади полковника Побережнюка у справі наразі встановлюється.

Джерело УП у правоохоронних органах на умовах анонімності повідомило, що підозри будуть оголошені впродовж найближчих тижнів.

Наявність кримінального провадження не стало на заваді Побережнюку отримати орден. 1 листопада 2024 року президент вручив командиру 211-ої понтонно-мостової бригади орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за "особисту відвагу, проявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане виконання своїх військових обов'язків".

На святкових заходах, присвячених Дню Збройних Сил України, Володимир Зеленський особисто передав бойовий прапор Побережнюку.

На одинадцятому році війни з Росією українські військові залишаються незахищеними. Як показує приклад 211-ої понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ, бійці можуть зіштовхнутися із загрозами не тільки на фронті, а й у частинах, де проходять службу.

Секретаріат омбудсмена, реагуючи на запит Української правди, повідомив, що за період одинадцяти місяців 2024 року воїни направили 3807 звернень, пов'язаних із порушенням їхніх прав. Приблизно одна третина з цих скарг стосується військових частин.

Тобто випадки порушення прав військовослужбовців під час служби не поодинокі.

Протягом останніх кількох років президент Володимир Зеленський регулярно оголошує про намір заснувати інститут військового омбудсмена в Україні, покликаний забезпечити захист прав військовослужбовців. Проте, до сьогоднішнього дня, питання залишається на стадії усних обіцянок без будь-якого реального прогресу.

Міністерство оборони України разом із військовим керівництвом повинні визначити та призначити військового омбудсмена — особу, яка матиме високу довіру серед військовослужбовців і буде прийнята суспільством. Сподіваюся, це відбудеться найближчим часом.

"У структурі Сил оборони необхідно створити конфіденційні інструменти, щоб військові могли ефективно вирішувати питання, що виникають внаслідок порушень прав", - зазначив Зеленський під час презентування внутрішнього Плану стійкості у Верховній Раді 19 листопада 2024 року.

Головне, щоб цей інститут був дієвим, а не номінальним.

В кінці липня цього року солдат, що вирішив на СЗЧ через знущання Владислава Пастуха, повернувся до лав армії. Бригадний медик направив його на лікування алкогольної залежності та реабілітаційний курс. Після завершення процесу відновлення, військовий продовжив службу в 211-й понтонно-мостовій бригаді.

Проте восени військовий дізнався, що керівництво планує його відправити на службу в піхоту. Він знову втік до спеціального загону.