Іван БАЛАН: "Команда Грузії вражає своєю неймовірною відданістю"
Минуло два роки, як один із ветеранів української тренерської когорти Іван Балан перебрався до Грузії, де працює тренером-консультантом у "Колхеті 1913" з Поті.
Протягом цього періоду колектив піднявся в ієрархії, а в поточному турнірі займає позицію у середині таблиці, займаючи шосте місце.
За час, проведений у Грузії, досвідчений фахівець встиг скласти враження як про нинішній рівень футболу у цій країні, так і про можливості національної збірної. Про це Іван Балан розповів в інтерв'ю кореспондентові Sport.ua.
- Національна команда Грузії здійснила фурор на чемпіонаті Європи у Німеччині, вийшовши із групи до 1/8 фіналу, де поступилась майбутньому чемпіону, збірній Іспанії. А тепер, наче за інерцією, грузини впевнено стартували у Лізі націй, обігравши Чехію 4:1 і Албанію 1:0. Чим поясните такий сплеск?
- Я не сказав би, що сталося щось особливе. Так, Грузія набрала шість очок у двох поєдинках і лідирує у групі. На мій погляд, все це тому, що у цій команді є хороші футболісти, які демонструють гарну колективну гру. При цьому у складі збірної Грузії нині значно менше топ-виконавців, ніж в України. Та як би там не було, а щоб достеменно знати, що і як гарантувало перемоги над чехами та албанцями, потрібно бути усередині колективу. Якщо керуватись побаченим, то про наступного суперника української збірної можна сказати, як про команду, яка вміє грати у футбол. В ній є лідери, одним з яких, беззаперечно, є воротар Георгій Мамардашвілі, що виступає в іспанській Ла Лізі за "Валенсію". Він виручає грузинську збірну у кожній грі. От і в останній зустрічі з Албанією на перших хвилинах "потягнув" такий м'яч, що врятував команду від, здавалося б, стовідсоткового голу. Якби Мамардашвілі не виручив і грузини пропустили б, то невідомо, як складались би події в матчі у подальшому. Крім голкіпера у збірній Грузії є ще одна зірка - нападник Хвіча Кварацхелія. От вони, можна сказати, і тягнуть віз на собі. Кварацхелія, який є провідним гравцем італійського "Наполі", у першому матчі з Чехією і забив, і віддав гольову передачу, і брав у часть у третьому голі.
Вдало продемонстрував свої здібності і в матчі з Албанією. Якщо згадати про дві перемоги, іноді в житті трапляється, що обставини складаються найкращим чином, відповідно до чиїхось потреб.
- Які чесноти збірної Грузії нинішнього зразка Ви виокремили б?
По-перше, це вражаюча самовіддача на полі. По-друге, це здібності гравців у футбол. Очевидно, що якби футболісти просто блукали полем, то команда Грузії не досягла б таких успіхів. Вони повністю віддають свої сили грі, витрачаючи їх до останньої краплини. Безсумнівно, ефективно працює і тренерський склад збірної Грузії на чолі з Віллі Саньйолем. Бо, як ви розумієте, неможливо залишатися байдужим і сподіватися на позитивний результат. Якщо говорити про командну взаємодію, то в кожній ланці гри немає явних слабких місць — усі елементи працюють у злагоді. Я б порівняв грузинську збірну зі стиснутим кулаком: вона є надзвичайно злагодженою і єдиною.
Окрім Георгія Мамардашвілі та Хвічи Кварацхелії, цікаво дізнатися вашу думку про ще одного футболіста, який добре відомий українським фанатам – Георгія Цитаїшвілі. Лише п'ять років тому він став чемпіоном світу у складі молодіжної збірної України (U-21), а тепер вже є одним із ключових гравців національної збірної Грузії.
Він дійсно видатний футболіст. І це не перебільшення. Коли два роки тому я відвідав Грузію і перебував у Батумі, він вражав своїми виступами у місцевому "Динамо" просто на моїх очах. Я майже всі матчі за участю Цитаїшвілі переглянув. Можу з упевненістю сказати, що він - другий Хвіча. Георгій володіє безліччю футбольних навичок, які стали запорукою його успіху на полі. Він дивовижно працелюбний, швидкий та технічний, граючи на тому ж фланзі, що і Кварацхелія. Цитаїшвілі прибув до батумського "Динамо" на умовах оренди від київського "Динамо", а нещодавно підписав контракт з іспанською "Гранадою". Наскільки мені відомо, після трьох матчів у новому клубі Георгій зарекомендував себе дуже добре.
В усіх матчах він грає і виглядає дуже непогано. Впевнений, що "Гранада" на даному етапі є для Цитаїшвілі лише трампліном для переходу у топовий європейський клуб. Він на це заслуговує.
- Що можете сказати про невдалий старт команди Сергія Реброва у Лізі націй?
- У збірній України мало не вся команда грає у пристойних закордонних клубах. Досить перспективна у нас молодь: і Ванат, і Судаков, і Конопля, і ще низка виконавців. Та от в стартових іграх Ліги націй щось не склалось. Як в одній, так і в другій зустрічі зірки на небі не зійшлись - і перемогу здобули суперники. Не можна сказати, що албанці і чехи нас переграли. Справа в іншому: там помилка, там - помилка, і знову - помилка. Надто багато їх було. У підсумку - невтішні результати дня нашої країни. Вболівальники ж, як і будь-хто із громадян України, завжди хоче перемог. Зрозуміло, що після двох поспіль невдач зустрічаються різні висловлювання - і на адресу футболістів, і на адресу тренерського штабу. Стосовно закидів щодо Сергія Реброва маю свою думку. Адже не може такого бути, щоб невміха у поки що не надто тривалій тренерській роботі чогось міг досягти. А між тим Ребров двічі ставав чемпіоном і володарем Кубка України з київським "Динамо", а також одного разу здобував Суперкубок. Поїхав було в Угорщину - і там тричі вигравав чемпіонське звання з "Ференцварошем". Успішно працював також в ОАЕ, де був чемпіоном і володарем Кубка ліги з "Аль-Айном". Погодьтеся, якби тренер чогось не вмів, то хіба були б у нього такі результати? А це означає, що тренерський хист у Реброва є. Просто потрібно знати внутрішню кухню збірної України зсередини. Тоді і можна буде робити якісь висновки.
Колишній гравець національної команди висловив свою думку щодо ймовірностей України у поєдинку з Грузією.
