"Завершення ери". Чому Росія вирішила зупинити постачання газу до Австрії та як це може позначитися на транзиті через Україну?
Чому "Газпром" зупинив постачання газу в Австрію?
Інформація про можливе завершення постачання російського газу до Австрії з'явилася в середині минулого тижня. Австрійська компанія OMV, що є провідною нафтогазовою компанією в Центральній Європі, повідомила, що після виграшу суду на суму 230 млн євро у "Газпрому" не очікує отримання виплат. Внаслідок цього вона планує стягнути ці кошти в рамках існуючого контракту, затримавши розрахунки за газ.
"Газпрому" відомо, що ми так і зробимо. Ми підготувалися до будь-яких несподіванок", - повідомив генеральний директор OMV Альфред Штерн.
На фоні новин з Австрії ціни на газ відразу зросли майже на 4% через ризики для поставок і зростаючу напругу, пов'язану з початком опалювального сезону.
Російський газ постачав австрійську промисловість і побутових споживачів понад півстоліття. Країна зберегла один із найглибших європейських зв'язків із російською енергетикою і у 2018 році продовжила довгостроковий контракт до 2040 року. З 2022 року через агресію Москви в Україні більша частина регіону відмовилася від російського газу. Проте Угорщина, Словаччина і до останноьго часу Австрія залишалися найбільшими імпортерами.
Офіційно постачання до Австрії були зупинені в суботу вранці, 16 листопада. Напередодні канцлер Карл Нехаммер провів прес-конференцію, на якій запевнив, що існують надійні альтернативні джерела постачання.
"Ми нікому не дозволимо шантажувати нас. Навіть російському президенту. Ми не дозволимо уряду Путіна, самому Путіну поставити нас навколішки", - заявив він.
За інформацією OMV, обсяги внутрішніх запасів газу є достатніми, оскільки сховища заповнені більш ніж на 90%. Це забезпечить можливість задовольнити потреби всіх споживачів у разі зупинки постачань з російського боку.
Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Путін знову застосовує газ як інструмент шантажу та тиску. Водночас, газові резервуари в усіх країнах Європейського Союзу наповнені, і європейські держави готові до зимового сезону. "Європа єднається в підтримці Австрії," – підкреслила вона.
Російський газ постачався до Австрії трубопроводом Уренгой-Помари-Ужгород через Україну. І цей маршрут можуть закрити, оскільки Київ не має наміру продовжувати транзитний контракт із "Газпромом".
Міністр закордонних справ Андрій Сибіг засудив дії Москви. "Епоха Європи, яка покладалася на російський газ, закінчилася. Настав час повністю скоротити російські енергетичні прибутки та фінансування війни", - написав він у соцмережі X.
Зупинка прямих постачань газу в Австрію може незначно позначитися на європейському ринку. Хоча наразі російські поставки через Україну продовжуються у звичному режимі.
"Газпром" не дав жодних коментарів щодо призупинення постачань до Австрії, проте повідомив, що заявка на суботу становила 42,4 млн кубометрів. Це аналогічно до обсягів, які були зафіксовані в п'ятницю, а також у середньому протягом попередніх місяців. Для неділі заявка склала 42 млн кубометрів.
Згідно з інформацією словацького газотранспортного оператора Eustream, постачання газу з України до Словаччини відбувалися у звичайному порядку. Також оператор газотранспортної системи України підтвердив, що транзит російського газу залишився без змін. Відповідно до його даних, обсяги підтвердженої номінації для транзитних поставок залишалися приблизно на рівні 42 мільйонів кубометрів.
Згідно з повідомленнями, після відключення OMV інші покупці починають отримувати газ. Це не свідчить про те, що російське паливо зовсім не надходить до Австрії.
"Продавати його може будь-яка компанія, що, на відміну від OMV, продовжує мати довгострокові контракти на постачання газу з 'Газпромом'. В свою чергу, його може придбати будь-хто, в тому числі і OMV," - зазначила Катя Яфімава, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень.
Згідно з інформацією Bloomberg, газ постачається словацькою компанією Slovensky Plynarensky Priemysel AS за відповідним контрактом. Угорська компанія MVM Zrt. утрималася від коментарів з цього приводу. Представник австрійського регулятора E-Control Лео Лер підтвердив, що австрійський ринок все ще отримує російський газ. "Імпорт російського газу до Австрії продовжиться без обмежень, оскільки це відповідає ринковій ситуації," - підкреслив він.
Ймовірно, австрійський газовий обсяг купують європейські фірми з країн, які не мають прямого виходу до моря, такими як Чехія. Улітку 2023 року ця країна знизила імпорт до практично нульового рівня і оголосила про свою повну незалежність від російського газу. Але, як свідчать останні дані, Чехія знову почала отримувати принаймні частину російського пального через Словаччину.
Деякі трейдери в Центральній Європі продовжують купувати більш дешевий газ, частково тому, що транзит з інших напрямків через Німеччину коштує дорожче.
"Російський газ надходить до Чехії просто тому, що це економічно вигідно", - каже аналітик чеського KBC Groep NV Домінік Русинко.
Ця держава не має жодних угод із "Газпромом". Однак, імпорт з сусідньої Словаччини істотно зріс у порівнянні з минулим роком. Згідно з даними операторa трубопроводу Net4Gas, ймовірний обсяг російського газу становив до 50% усіх постачань минулої зими, а в IV кварталі 2024 року цей показник може досягти приблизно 74%.
Обсяги постачання російського газу до Європи через територію України залишаються на досить низькому рівні. У минулому році їх обсяг склав приблизно 15 мільярдів кубометрів, що становить всього 8% від максимальних показників, зафіксованих у 2018-2019 роках.
Росія витратила кілька десятиліть формування своєї частки на газовому ринку Європи, яка на піку становила 35%. Після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року Європейський Союз до мінімуму скоротив залежність від російського газу, а його частка розподілилася між Норвегією, США та Катаром.
Газ у Україну постачається через трубопровід Уренгой-Помари-Ужгород. Вхідна ділянка в українську мережу розташована в Суджі (Курська область), яка в даний момент перебуває під контролем Збройних сил України.
Словаччина отримує приблизно 3 мільярди кубометрів газу, з яких дві третини йдуть до Угорщини, а решта – до Австрії (донедавна). Альтернативні маршрути, такі як "Ямал-Європа" через Білорусь і "Північний потік" через Балтійське море, наразі закриті. Єдиними активними маршрутами залишаються "Блакитний потік" та "Турецький потік", які проходять через Чорне море. Туреччина транспортує частину газу далі до Європи, зокрема в Угорщину.
Чому український маршрут залишається активним? Незважаючи на відносно незначні обсяги транзиту, це питання продовжує бути складним для Євросоюзу. Причина полягає частково в позиціях Словаччини та Угорщини, які підтримують тісні зв’язки з Москвою, що ставить під сумнів загальну стратегію ЄС. Обидві країни наполягають на тому, що українське паливо є найдоступнішим за ціною. Вони також звинувачують сусідні країни ЄС у завищених транзитних тарифах на альтернативні постачання.
Україна щорічно отримує приблизно 1 мільярд доларів за транзит російського газу. За даними Reuters, Росія заробляє понад 3 мільярди доларів завдяки продажам, які проходять через українську територію. Нібито, російська сторона має намір продовжити угоду, проте Київ неодноразово наголошував, що не буде укладати прямий контракт і прагне позбавити Москву фінансових ресурсів для ведення війни. Дія чинного договору закінчується 31 грудня 2024 року.
Без українського шляху "Газпром" може постачати газ через "Турецький потік" до Болгарії, Сербії чи Угорщини. Однак, пропускна здатність цього трубопроводу є обмеженою.
Ще в середині жовтня в Європейському Союзі розглядали два варіанти підтримки газового транзиту через Україну, обидва з яких пов'язані з Азербайджаном. Перший варіант передбачає заміну Росії на Азербайджан як постачальника, проте обмежені можливості експорту з Азербайджану вимагатимуть певних компромісів з Росією, що робить цю угоду політично неоднозначною. Другий варіант полягає в тому, що азербайджанська компанія SOCAR може виконати функції "Газпрому", постачаючи газ до Європи або організовуючи транзит через Україну.
В той час дискусію щодо азербайджанського газу важко було охарактеризувати як справжні переговори. Як повідомляли джерела РБК-Україна, жодна зі сторін не висунула конкретних пропозицій, а обговорення відбувалося на рівні консультацій.
Додаткову інформацію можна знайти в статті "Відмова від транзиту: Україна представила нову модель доставки газу до Європи".
Наприкінці жовтня агентство Bloomberg повідомило про те, що угорські та словацькі компанії майже готові підписати угоду на імпорт 12-14 мільярдів кубометрів газу на рік з Азербайджану. Однак словацька компанія SPP спростувала цю інформацію, заперечивши близькість угоди. Два джерела в SOCAR підтвердили, що заяви Bloomberg не відповідають реальності.
Докладніше про те, хто штовхає Україну зберегти транзит російського газу до Європи і чого чекати далі, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.
