Конфлікт між Росією та Азербайджаном: фахівець виділив ключові фактори.
Напруженість у взаєминах між Росією та Азербайджаном не є випадковим явищем, а свідчить про систематичне зниження впливу Кремля в пострадянському регіоні.
Про це повідомив політолог Вадим Денисенко у соцмережі Facebook.
Експерт висловив думку, що дії російських правоохоронців, зокрема вбивство азербайджанців у Єкатеринбурзі, можуть бути пов'язані з ослабленням впливу Кремля в Баку.
На його думку, першою й головною причиною напруги є небажання Кремля визнавати нові геополітичні реалії на Кавказі. Росія втратила вплив на Азербайджан, але у Кремлі це не визнають.
Політолог назвав кілька ключових чинників, які підштовхнули ситуацію до ескалації:
Денисенко також припускає, що одним із факторів тиску на азербайджанську громаду в Росії може бути її відмова брати участь у внутрішньополітичних іграх Кремля, які спрямовані проти уряду в Баку. У цьому зв'язку Росія могла намагатися використовувати тиск на діаспору як інструмент впливу — проте, як зазначає експерт, такі дії є контрпродуктивними і не принесуть очікуваних результатів.
Іншим важливим аспектом є конкуренція за вплив на ринки, які в ряді регіонів Росії традиційно перебувають під контролем представників Кавказу. Одночасно в Росії продовжується процес, відомий як "реприватизація", в якому значну роль відіграють силові структури, зокрема прокуратура та ФСБ.
Окремо Денисенко підкреслює важливість геополітичного контексту: Росія стикається з труднощами у втіленні своїх стратегічних ініціатив на півдні та в реалізації альтернативних енергетичних шляхів, які обходять її територію. Він зазначає, що подолання цих викликів вже не може відбутися без залучення Туреччини.
"Справа в тому, що вирішення цих всіх проблем без Анкари вже, де-факто, неможливе. Але й звертатися до Анкари означатиме, що Кремль не може вирішувати будь-які проблеми в пострадянському просторі без третьої сторони", -- зазначив експерт.
У цьому контексті Туреччина активно підтримує концепцію єдності тюркських держав, особливо в регіоні Центральної Азії.
"І, що також має велике значення, в цій грі Анкара фокусується не лише на Кавказі: вона, по суті, закликає тюркські країни Центральної Азії відмовитися від співпраці з Росією. 'Ми (турки) спільно з Китаєм здатні краще захистити ваші інтереси (еліти) та ваші держави, ніж росіяни', -- зазначив Денисенко."
Денисенко висловлює думку, що сучасні події є складовою другого етапу розпаду імперії, перший з яких відбувся в 1991 році. На його переконання, імперії не руйнуються миттєво. При цьому він підкреслив, що йдеться про розпад імперії, а не про розвал Росії.
Політолог зазначив, що за політичні рішення на пострадянському просторі відповідає перший заступник голови адміністрації президента Сергій Кірієнко. У випадку невдачі стратегії в Азербайджані, Вірменії та Молдові його становище може зазнати значного ослаблення.
Нагадуємо, що 25 грудня неподалік казахстанського міста Актау стався трагічний інцидент з пасажирським літаком Embraer 190AR, який виконував рейс 8432 авіакомпанії AZAL з Баку до Грозного. На борту перебували 67 пасажирів, і, на жаль, 38 з них загинули.
Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що лайнер був уражений російським ППО, а Москва намагається приховати цей факт.
1 липня азербайджанські медіа оприлюднили пояснювальну записку, яку нібито написав командир російської зенітної частини, де йшлося, що російські військові відкрили вогонь по пасажирському літаку AZAL Embraer E190 за наказом, отриманим телефоном.
Варто зазначити, що 27 червня у Свердловській області затримали понад 50 уродженців Азербайджану. Частину з них згодом відпустили після проведення слідчих дій. Затримання, за даними російських джерел, пов'язані зі справою про вбивство, яке сталося ще у 2001 році. Повідомляється, що двоє затриманих померли.
На фоні нещодавніх подій президенти України та Азербайджану, Володимир Зеленський та Ільхам Алієв, провели телефонну бесіду. У Раді національної безпеки і оборони України підкреслили, що Росія втратила довіру як в Баку, так і в Єревані. Протягом тривалого часу вона експлуатувала конфлікти між Азербайджаном і Вірменією, утримуючи обидві держави під контролем завдяки ситуації в Нагірному Карабаху. Однак з відходом російських військ з цього регіону Кремль втратив свої важелі впливу.
Згодом у Баку затримали двох агентів ФСБ Росії, які працювали під прикриттям у місцевій редакції пропагандистського агентства Sputnik.
