"Дронова лінія": що це таке і чи зможуть 5 підрозділів стримати наступ російських сил?

"Основна мета - максимально зупинити наступ супротивника. Далі будемо розглядати, що робити наступним кроком," - коментує один з учасників проєкту "Лінія дронів" у відповідь на запитання про його пріоритети.

Він говорить про зупинку "другої армії світу" без тіні іронії чи натяку на посмішку. Тобто це не жарт, а реальне завдання для тих підрозділів, які увійшли в "Лінію".

Зібрані в проєкті 20-ий окремий полк "К-2", 414-а бригада "Птахи Мадяра", 429-ий полк "Ахіллес", 427-ий полк "Рарог" та полк "Фенікс" - це п'ять зовсім різних історій.

У них різні командири, різні підходи до ведення війни, різна філософія і власний стиль комунікації. Але всі мають одну спільну рису - вони народжені цією війною, і саме їхні відкриття і еволюція тактики в застосуванні БПЛА визначали, що таке сила дронів.

2 лютого 2025 року командири п'яти вищезгаданих підрозділів вперше опублікували спільне відеозвернення, в якому закликали приєднуватися до ініціативи під назвою "Сила дронів".

9 лютого, через тиждень після демонстрації перед президентом Володимиром Зеленським, "Сила" стане "Лінією дронів".

З моменту оголошення нової ініціативи минуло вже три місяці, проте інформації про неї все ще обмаль, не кажучи вже про результати. Тому "Українська правда" вирішила дослідити, як народилася ця ідея, які основні цілі проекту, за якими критеріями обирали учасників, чому реалізацією займається не Сили безпілотних систем, та які перспективи має "Лінія дронів".

Ідея створення чогось на зразок "Лінії дронів" в українському військовому керівництві вперше виникла наприкінці 2023 року.

"Тоді був Залужний, і йому представили схожу концепцію. Ми вже пройшли шлях від перших екіпажів-ентузіастів до створення рот і батальйонів з безпілотними системами. Головнокомандувачу це сподобалось, усі були за. Але накази про запуск не встигли підписати, і в результаті Залужного відразу замінили," - згадує один із учасників проєкту, який перебував у ньому з самого початку.

Після призначення нового головнокомандувача 8 лютого 2024 року в армійських рядах відбулася значна ротація кадрів. У той час, коли противник готувався до наступу в інших напрямках, новому головкому Олександру Сирському спочатку не залишалося часу на впровадження нових ініціатив.

Разом із призначенням нового головнокомандувача в Збройних Силах України було втілено ще один важливий проект — формування окремого роду військ, відомого як Сили безпілотних систем (СБС). 6 лютого 2024 року президент дав доручення Кабінету Міністрів щодо створення цієї структури. 10 червня на посаду командира нових сил було призначено полковника Вадима Сухаревського, який раніше обіймав посаду заступника головнокомандувача.

Всі, хто займалися безпілотниками, сподівалися, що саме СБС стануть єдиним центром впровадження проєктів, які будуть розвивати війну дронів.

"Невдовзі після призначення Сухаревського було ухвалене перше рішення Ставки стосовно запуску 'Лінії дронів', але з реалізацією цього плану не вдалося досягти успіху. У СБС вирішили зосередитись на оперативній глибині (60-100 км) та розвитку глибинного ураження, тоді як передній край, що охоплює тактичну глибину до 10-15 кілометрів, їх не цікавив", – ділиться один із представників керівництва Сил оборони в розмові з УП, підкреслюючи, що спочатку СБС самостійно відмовились від 'Лінії'.

Зрештою, Сухаревському було непросто одразу адаптуватися до великих проєктів, оскільки з перших днів його роботи в команді головнокомандувача виник серйозний конфлікт - з самим Сирським. Останній був незадоволений призначенням особи, яка не належала до його кола вищого командування, а була комбрига "з низів".

Армія є досить закритою ієрархічною структурою, що має свої неофіційні правила. Тому керівництво вирішило спочатку дати "вискочці" Сухаревському невелику урок, адже він раптово опинився на вершині кар'єрної драбини завдяки президентському указу, оминаючи традиційні шляхи просування.

Ось чому командувач неодноразово, приблизно десять разів, відстоював ідею функціонування СБС перед головнокомандувачем, а успішно захистив її лише тоді, коли про це згадали на засіданні Ставки в присутності президента. Через це, в перші місяці діяльності, замість формування нового виду військ, Сухаревського відправили назад на фронт, позбавивши його можливостей для реалізації нових ініціатив.

Тобто в нового роду військ на початку не було особливого бажання займатися саме переднім краєм поля бою, а через апаратні ігри дуже скоро не стало і вільного часу для цього.

На питання, чому "Лінією дронів" не керуватиме Сухаревський, представники підрозділів, які беруть участь у цьому проєкті, пояснюють УП, що їм цей вибір цілком зрозумілий. Адже три з п'яти підрозділів раніше входили до складу Сухопутних військ: "Ахіллес" походить з 92-ї бригади, "Рарог" — з 24-ї, а "К-2" відокремився від 54-ї.

54-а бригада, що в даний час веде бойові дії на Сіверському напрямку, за інформацією УП, наразі зазнає найбільших втрат через виведення із свого складу потужного підрозділу безпілотних літальних апаратів. Це значно ускладнило ситуацію для їхньої піхоти на передових позиціях.

Уявлення про те, що "Лінію" можна реалізувати на "сухопутному" фронті, сформувалося в трикутнику "уряд - командування Збройних сил України - керівники безпілотних підрозділів" приблизно наприкінці 2024 року.

"Тоді порахували, що найбільше сильних підрозділів БПЛА перебуває в підпорядкуванні Сухопутних військ. З командирами цих підрозділів поговорили, хтось погодився, хтось відмовився, але кістяк склався і можна було починати", - пригадує співрозмовник УП в "сухопутці".

Проєкт стартував з третьої спроби на початку 2025 року, коли було впроваджено нове рішення під назвою "Ставки". Відповідальність за "Лінію дронів" тепер покладалася на командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого.

Нарешті визначився склад підрозділів, сформувалась команда підтримки з людей в Міноборони, Мінцифри, "сухопутці". Єдиним нерозв'язаним питанням залишалось те, для чого ж було створювати окреме командування Сил безпілотних систем, якщо найкращі безпілотні підрозділи вони не охоплюють?

"Ми самі не зовсім усвідомлюємо, що відбувається. Але виглядає так, ніби СБС було засновано з метою надання президентові ефектних медійних приводів. Нині "Лінію дронів" створили в тій же манері. Чи матиме це вплив на перебіг війни, покаже час. Але візуально це виглядає привабливо," – говорить наш співрозмовник з СБС, розводячи руками.

"Лінія безпілотників" виникла внаслідок цифровізації сучасних бойових дій.

Спочатку в армії була впроваджена система ситуативної обізнаності під назвою "Дельта". Пізніше на її основі був розпочатий проєкт "Армія Бонус" у Силах оборони, який став відомим широкій аудиторії під назвою "єБали". Основна ідея цього проєкту полягає в тому, що безпілотні підрозділи отримують бали за підтверджене знищення ворожих сил, які можна обмінювати на додаткові дрони та інші види озброєння для свого підрозділу.

"Цей проєкт з бонусами дозволив накопичити велику кількість даних. Ми нарешті змогли отримати точні цифри, підтверджені принаймні двома відеоматеріалами, що відображають масштаби діяльності наших підрозділів та втрати супротивника. Проте найважливіше - ми змогли визначити, які з підрозділів виявилися найефективнішими у війні. І тут було багато несподіванок. Наприклад, цей рейтинг виявив підрозділ "Фенікс", який стабільно потрапляв у лідери за кількістю уражень", - ділиться інформацією з УП один із кураторів проєкту "єБали".

Тому, коли постала потреба відібрати підрозділи в "Лінію", то досить просто було відкрити рейтинг у "Дельті" і обрати найефективніших.

"Наша мета полягає не в тому, щоб винаходити щось нове, а в тому, щоб допомогти найкращим підрозділам стати ще більш ефективними. Ми підтримуємо тих, хто вже досяг істотного прогресу, переходячи від взводів до полків чи бригад БПЛА. Вони вже мають навички ведення бою, і наша роль полягає в наданні їм необхідної допомоги. Також ми працюємо над розвитком командирів, адже керувати ротою і командувати полком - це абсолютно різні завдання, які ставлять перед ними серйозні виклики", - розповів один із активних учасників проекту "Лінія" в інтерв'ю з УП.

"Ми по факту зміцнюємо таку нову армію в старій армії. Всі ці підрозділи виросли самі з кількох екіпажів, їхні командири не мають стосунку до "старої" армії, і зараз через цю систему балів і такі проєкти, як "Лінія", вони ще отримали можливість розвиватись не через зв'язки в якійсь групі генералів, а через свою ефективність", - додає інший співрозмовник УП, дотичний до "Лінії".

Доктринальною ініціативою є абсолютно новий підхід. Як зазначають представники командування Сухопутних військ (КСВ), на фронті противник може просуватися лише в тих місцях, де він отримує можливість обійти слабші підрозділи. Наприклад, якщо на певному відрізку фронту розташована Третя штурмова бригада, то командування може бути спокійним, адже там не виникне серйозних проблем із електронною боротьбою, не злетять ворожі дрони, і взагалі не передбачено жодних суттєвих ускладнень.

Проте в усіх успішних підрозділах на флангах розміщені менш потужні додаткові або сусідні частини, де командири не дуже прагнуть розібратись у суті нової війни. Саме на цих ділянках ворог здійснює тиск. Коли на фланзі починає давати збій слабкий підрозділ, сильнішому також доводиться відступати, аби ворог не зайшов йому в тил.

Задача "Лінії дронів" - стати "другою лінією" саме за слабшими піхотними підрозділами і таким чином тримати лінію фронту", - пояснює співрозмовник УП з команди проєкту.

Військові експерти та аналітики визначили оптимальну кількість екіпажів для FPV-дронів, Mavic'ів, великих бомбардувальників і розвідувальних БПЛА на кожен кілометр фронту, щоб забезпечити ефективне стримування противника.

Раніше всі наші підрозділи мали кочовий стиль життя. Їх постійно переміщували, використовували для закриття різних "дірок" на фронті. Тепер наша мета – щоб ці полки та бригади "осіли" на певному відрізку фронту і стали стабільною силою. Коли одна бригада замінює іншу, спочатку виникає хаос і серйозні труднощі, поки все не буде налагоджено.

А так, коли наші підрозділи постоять в одному секторі тривалий час, то РЕБ буде знати, де і як працювати, пілоти вивчать місцевість і через це працюватимуть ефективніше. Врешті вони почнуть навчати лінійні бригади перед собою і потрохи розширювати "свою" ділянку фронту", - пояснює задум "Лінії" один із її розробників.

Отже, з часом усі підрозділи "Лінії дронів", так само як і майбутні корпуси, повинні вести бойові дії на визначеній стабільній ділянці фронту.

Це надасть можливість підрозділам, насамперед, вести бойові дії з власних, заздалегідь підготовлених позицій, а також детально вивчити супротивника і методично завдавати йому вогневих ударів, роз'яснює командир "Ахіллесу" Юрій Федоренко.

Можливо, підрозділи "Лінії дронів" не будуть розміщені уздовж всіх 1200 кілометрів активного фронту, а зосередять свою увагу на найскладніших ділянках. Це означає, що основні сили можуть бути направлені на Харківську, Луганську та, особливо, на Донецку області.

"Із запуском "Лінії дронів", по-перше, ми всі п'ятеро почали розширюватися, по-друге, у нас змінилося забезпечення - нам виділили додаткові кошти з бюджету. На кожен з полків - по 4 мільярди гривень, якщо я не помиляюся, на "Птахів Мадяра" - 6 мільярдів. Також змінилося забезпечення боєприпасами, комплектування людей. У всіх базова військова підготовка зараз 45 днів, а в нас - 30. Двері в усі навчальні центри, школи пілотування для нас відкриті в позачерговому порядку", - розповідає УП командир "Феніксу" Дмитро Олексюк.

Ці переваги для підрозділів стали реальністю завдяки одній з основних цілей "Лінії дронів" — створити надійні горизонтальні зв'язки між найкращими підрозділами БПЛА та поширити їхній досвід на всю армію.

Не менш важливим завданням для всіх підрозділів "Лінії" є забезпечення захисту власної піхоти. У Силах оборони підрахували, що більшість противника знищується в зоні, що пролягає на 5 кілометрів від лінії зіткнення. Тепер виникла необхідність відсунути цю межу хоча б до 10 кілометрів, а за ідеальних умов — до 15-20 кілометрів, щоб мати можливість знищувати ворожу піхоту вже під час її підвезення до позицій.

Існує також амбіційний план, який передбачає поступове ураження супротивника на відстані 50 кілометрів від лінії фронту.

Ці маркери військові іменують kill zone — зоною, де безпілотники здатні ефективно вражати супротивника.

"Kill zone – це область глибиною 50 кілометрів, яка ділиться на сектори: 5-10 км, 10-15 км, 10-20 км та 20-50 км. У кожному з цих секторів діє свій розвідувальний екіпаж, який негайно передає сигнал для завдання вогневого удару. Це дозволяє нам не допустити просування ворожої піхоти, яка пересувається пішки або на гусеничному транспорті, знищити їх логістичні маршрути, ліквідувати артилерійські позиції і працювати на логістику тилу та системи протиповітряної оборони," – пояснює принцип дії kill zone командир "Рарогу" Олег Гуйт.

"На глибині 5 кілометрів противник не повинен з'являтися — це територія, що повністю замінована. На відстані 10 кілометрів ми знищуємо всю логістичну інфраструктуру, а на 15 кілометрах ліквідуємо артилерію. Постійно діють розвідувальні підрозділи, які виявляють логістичні шляхи супротивника," - зазначає Дмитро Олексюк з "Феніксу".

Створення ефективної зони знищення включає не лише оперативну роботу з рухомими мішенями, такими як бронетранспортери з російськими солдатами, а й знищення всіх укриттів, що можуть перебувати перед українськими позиціями. Це стосується будинків, підвалів та руїн, де ворог може мати можливість закріпитися, пояснюють військові УП.

"Ми не плануємо контрнаступ, тому, якщо ми бажаємо створити kill zone, необхідно знищити все це," - зазначив в інтерв'ю УП один з наших співрозмовників, який нині виконує оборонні функції на Новопавлівському напрямку.

Чи вплине запуск "Лінії дронів" на звичайного військовослужбовця "Рарогу" чи "Птахів Мадяра"? З технічної точки зору - ні.

"Мавікісти" виконуватимуть розвідувальні польоти над російськими позиціями, в той час як оператори FPV будуть переслідувати ворожі піхотні підрозділи, пікапи та бронетехніку. Пілоти та інженери "Вампірів" здійснюватимуть нічні скидання боєприпасів на російські укриття.

"Нам взагалі не цікаві медійні проєкти (на кшталт "Лінії дронів" - УП), ми не вилазимо з цих грьобаних посадок. Ми і до цього постійно набирали людей. Коли я прийшов, у моїй роті було 4 ударних групи, а зараз їх уже 13. Ми постійно беремо більший азимут і ширшу смугу роботи. Єдине, що нам заважає, так це погода", - розповідає УП оператор FPV одного з підрозділів "Лінії дронів".

Ті, хто насправді відчуває результати функціонування "Лінії дронів" та вдало організованої kill zone, — це українські піхотинці.

Проте результати стануть зрозумілими лише тоді, коли всі підрозділи перетворяться на полки і займуть свої визначені ділянки фронту.

Олег Хасан з "Рарогу" вказує, що умовною межею для повноцінного старту цього проєкту є кінець 2025 року.

Обрати свій підрозділ зі складу "Лінії дронів" і долучитися до нього можна тут.

Sure! Please provide the text you would like me to make unique.

Великою мірою "Лінія дронів" подібна до іншої рекрутингової ініціативи, яка реалізується під егідою Офісу президента - "Гвардія наступу". У рамках цього проєкту, також супроводжуваного активною рекламною кампанією та масовими СМС-розсилками, напередодні наступу 2023 року було розширено і доукомплектовано дев'ять штурмових бригад у Національній гвардії.

Хоча "Гвардія наступу" не стала вирішальним фактором у наступальних операціях 2023 року, їхній процес розширення, нові технічні засоби та підвищений рівень автономії командирів стали основою для суттєвого зміцнення Національної гвардії України.

Наприклад, бригада "Буревій", яка зазнавала великих втрат й мала проблеми за часів оборони Сіверськодонецька в 2022-му, змогла вирости до потужного підрозділу, який нині ефективно стримує росіян на Куп'янську. А "Хартія" взагалі стала основою одного з двох майбутніх корпусів НГУ.

"Лінія дронів" також має всі можливості для того, щоб увійти в історію як успішний проект.

Насправді, на даний момент, після всього лише трьох місяців впровадження проєкту, більшість запланованих ідей залишається лише на рівні теоретичних розрахунків і припущень. Підрозділи не встигають так оперативно розвиватися. Тому співрозмовники УП стверджують, що "Лінія" ще не досягла свого повного потенціалу.

Але уже є наочні індикатори того, як участь у проєкті впливає на результати підрозділів. Наприклад, бригада "Птахи Мадяра" за три місяці зібрала більше нових екіпажів, ніж деякі старі підрозділи за три роки війни. Як наслідок - "Мадяри" в останні місяці беззаперечно лідирують у рейтингу "єБалів".

"Якщо порівняти перший місяць, коли ці бали запровадили, і зараз, то "Мадяр" виріс у три рази! Ми зараз шукаємо, як стимулювати інші підрозділи, щоб залишалась конкуренція", - розповідає співрозмовник УП в команді "Лінії".

"Конкуренція між підрозділами є нашим двигуном розвитку. Тому ніхто не має наміру стандартизувати їхні методи ведення боротьби. Навпаки, ми прагнемо, щоб вони змагалися, досліджували нові технологічні підходи та вдосконалювали свої процеси. Завдяки постійній горизонтальній взаємодії, ці інновації швидко впроваджуються в інших командах," - зазначає співрозмовник УП у КСВ.