Люди не можуть змінити свій вигляд миттєво, але здатні на це протягом тижня - бесіда з мером Харкова Ігорем Тереховим.

Харків став найбільш постраждалим українським містом-мільйонником через війну. Було зруйновано 12 тисяч будівель, з них 8 тисяч – це житлові споруди. Час, необхідний для прибуття російських ракет, складає всього кілька хвилин, а дрони різних типів безперервно патрулюють над регіоном.

Червень 2025-го став рекордним за кількістю повітряних атак, у яких загинуло 15 мешканців міста, 157 були поранені, з них 25 - діти. Не було жодного району, який би не постраждав від обстрілів.

З 2022 року у місті запровадили безкоштовний громадський транспорт, а для підприємців скасували місцеві податки та збори. Місто активно покращує свої парки, пишається вражаючим зоопарком, займається відновленням зруйнованих будівель і готується до великої відбудови після війни.

Високий рівень комфорту в умовах війни місто здобуло завдяки політичній гнучкості мера Ігоря Терехова, який з перших днів російського вторгнення налагодив зв'язки з Банковою, урядом, міжнародними організаціями та західними союзниками.

Терехов обрався мером незадовго до повномасштабного вторгнення, після смерті скандального харківського мера Геннадія Кернеса, правою рукою і офіційним наступником якого він був.

У інтерв'ю з УП Терехов поділився, як Харкову вдається утримувати свою інфраструктуру під безперервними ударами, чи страждає оборонна спроможність міста від створення нових клумб, а також розповів про зміни в політичних поглядах жителів Харкова після початку війни.

Якою швидкістю російські війська знищують Харків? За інформацією, наданою міською радою, з 16 по 22 червня було розбиті 700 вікон...

Мені зовсім не до вподоби така статистика. Проте, наприклад, у квітні було знищено 10,5 тисяч вікон. Іноді трапляються випадки, коли за один раз вибивається тисяча вікон, а іноді — навіть 5 тисяч.

Ми виділяємо частину міського бюджету на ці цілі, співпрацюємо з міжнародними організаціями та програмою "Є Відновлення".

З початку масштабної агресії було розбиті 220 тисяч вікон. 220 тисяч!

Уявіть, як ми пройшли опалювальний сезон і з якими труднощами будемо заходити в наступний.

Без вікон утримати тепло в оселях неможливо. І тому ми звертаємося до всіх фондів, меценатів, уряду, швидко робимо комісії з обстеження, щоб люди отримували кошти і вставляли вікна.

Це надзвичайно актуальна тема. Наше місто, місто-герой Харків, пережило руйнування, яке не було зафіксовано в жодному іншому великому місті України. Лише житлових будівель у нас знищено 8,5 тисяч, а загальна кількість зруйнованих споруд досягає 12 тисяч.

У Харкові з травня 2022 року запровадили безкоштовний міський транспорт, а також низку податкових послаблень для підприємців: місцевий податок на землю скасували, податок на нерухомість також дорівнює нулю, а для фізичних осіб-підприємців 4 групи єдиний податок більше не діє. Які причини змусили місто вжити таких заходів у настільки складний час?

Складно ставити в один ряд економічні показники міст, розташованих на передовій, з тими, що знаходяться у Львові, Тернополі, Закарпатті чи Івано-Франківську. Незважаючи на війну, бізнес у Харкові майже не перемістився в інші регіони.

Дехто змінив своє місце проживання, інші відкрили нові філіали - таке також трапляється. А є й ті, хто спочатку переїхав, а потім повернувся назад. Хоча цифри не можу навести, ми відчуваємо наслідки на міському бюджеті. Регулярні обстріли завдають серйозної шкоди економічному становищу міста.

Часто спостерігається ситуація, коли компанії зазнають руйнувань, але їхні власники не покидають місце і намагаються відновити бізнес з нуля.

Нещодавно ми змогли приборкати пожежу, яка тривала у нас протягом 12 днів. На жаль, під завалами загинуло 6 осіб. Це був цивільний бізнес. Напередодні я привітав їх з Днем легкої промисловості. Раптово сталася атака дронів, і від підприємства не залишилося й сліду.

Вони робили поліпропіленову нитку для аграріїв. Планували, закупили нове швейцарське обладнання, щоб виготовляти продукцію на експорт. У них були шалені замовлення. Ми так раділи... Я спілкуюся з ними, переконую не виїжджати з Харкова.

От тому ми скасували всі податки і збори - заради того, щоб люди залишалися і працювали тут.

Я висловлюю свою вдячність президенту та урядовим структурам за те, що вони компенсують ці податкові витрати; у нас є досягнута угода з цього питання.

Яка мета безкоштовного громадського транспорту? Відзначимо, що десята частина бюджету Харкова спрямована на реалізацію цього проєкту. Чому варто витрачати 2 мільярди гривень щороку на таку ініціативу?

- Та навіть якщо більше, ми будемо продовжувати навіть після закінчення війни.

В Україні налічується 206 тисяч вимушених переселенців, які прибули з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Які варіанти платного транспорту можуть бути доступні для них?

Врешті-решт, у багатьох містах європейських країн забезпечено безкоштовний проїзд для мешканців. У нашому випадку весь міський транспорт перебуває у комунальній власності. На відміну від Києва та інших міст, де діють приватні перевізники, у нас таких немає.

- Скільки людей зараз живе в Харкові?

Станом на січень 2022 року кількість населення становила 1,3 мільйона, але фактично на той момент їх було близько 2 мільйонів, тоді як офіційна статистика нараховувала 1,4 мільйона. Після початку вторгнення різні періоди показували чисельність 1,1 мільйона або 1,2 мільйона, що залежало від інтенсивності обстрілів і погодних умов. Напередодні зими ходило чимало чуток про те, що місто Харків не зможе витримати холод і залишиться без опалення. Проте, ми змогли впоратися з цими викликами.

- У розпал блекаутів у вас світла іноді було більше, ніж у Києві, хоча ситуація з енергетикою у Харкові - одна з найважчих в Україні, зруйновані всі генеруючі потужності.

- Так сталося, що ми будували свій енергетичний острів і продовжуємо це робити. Нам важко, ми не побудували його на 100%. Деяких таємниць розкривати не можу, бо ворог все чує і бачить.

Для 1,3 мільйона жителів у вас є лише чотири підземні школи і жоден дитячий садок, що функціонує. Чи знову харківські школярі в новому навчальному році будуть змушені навчатися в режимі онлайн?

- Ми не можемо дозволити, щоб наші діти навчалися, як у Києві чи в містах на заході України. Ракети долітають дуже швидко, та й шахеди теж, на жаль. Тому, якщо ви пам'ятаєте, ми зробили спочатку так звану метро-школу. Обладнали вже 6 станцій метрополітену. На черзі обладнання ще однієї станції метрополітену.

На початку батьки були обережні у своїх оцінках. Я спілкувався з представниками батьківських комітетів, намагаючись їх переконати, а вони лише відповідали: "Так, так, подивимося". Але з часом, повільно, але впевнено, усі місця виявилися зайнятими.

Наразі ми працюємо над створенням ще шести навчальних закладів. Три з них запрацюють 1 вересня, я в цьому впевнений, а інші — до початку нового року. І ми продовжимо наш розвиток.

Проєкт дитсадка ми розробили, але до дошкільних закладів інші вимоги. Дитина проводить там весь світловий день, спить там, відповідно зовсім інші нормативні документи регламентують будівництво. Але ми розробили документацію. Коштувати дитсадок буде дорожче, ніж школа.

Якщо облаштування метро-школи в середньому обходиться в 100 мільйонів у залежності від рівня ґрунтових вод та інших нюансів, то дитсадок обійдеться в приблизно 230-250 мільйонів, згідно з проєктно-кошторисною документацією.

Коли відкриється перший дитсадок, поки що говорити рано.

Перед початком широкомасштабної війни в Харкові було відкрито новий зоопарк, на який місто виділило 400 мільйонів гривень. Чи не було б розумніше розподілити тварин по зоопарках Європи до завершення конфлікту, а самі кошти направити на зміцнення обороноздатності?

Звідки ви отримали цю цифру? Ми плануємо певні суми в нашому бюджеті, але не завжди витрачаємо їх у повному обсязі; іноді переорієнтовуємо на більш нагальні потреби.

Звичайно, легше взагалі нічого не робити. Можемо просто все закрити, не прибирати, не садити квіти і не асфальтувати дороги.

А що насправді ми відстоюємо? Лише землі? Чи, можливо, ми захищаємо людські життя та прагнемо створити демократичне суспільство?

Запитайте у відвідувачів зоопарку, потрібен він, чи ні. Сюди приходять з дітьми, приїжджають з інших міст. Це ковток свіжого повітря для людей. От і все. Це емоції. Психологічне розвантаження. Ментальне, здоров'я, як ми зараз кажемо. З моєї точки зору, це абсолютно виправдано.

- Харків - аутсайдер серед міст, які підтримують армію?

- А хто це стверджує?

- Практично всі бригади, які стоять навколо Харкова.

Скажіть, хто це. Я хочу зустрітися з керівниками цієї команди, якій ми відмовили.

- Ви не відмовилися?

Не пригадую, що ми коли-небудь відмовлялися. Ми не є тими, хто відстає в цьому питанні.

Одна з бригад з Харкова ділиться новинами про свою подорож до Хмельницького та Черкас, які знаходяться далеко від зони бойових дій. Виявляється, що місцеві керівники цих міст виділяють значно більші кошти, аніж адміністрація Харкова, попри його статус міста-мільйонника.

Я висловлюю свою подяку цим мерам. Це свідчить про те, що в них є необхідні фінансові ресурси, адже їхні міста не знаходяться на передовій. Нехай Львів також долучиться до допомоги.

Ми недавно перерахували 50 мільйонів тільки на одну частину. Це великі кошти чи ні? А ті, хто скаржаться, нехай мені особисто скажуть це в обличчя.

Чи не було б раціональніше використати 400 мільйонів гривень з бюджету зоопарку на впровадження технологій для перехоплення шахедів, наприклад, на закупівлю дронів-перехоплювачів, щоб захистити місто від щоденних загроз?

- Закуповуємо.

- Якщо це не підпадає під категорію військової таємниці, чи можна дізнатися, чи вже функціонують ці системи?

Вони вже активно займаються цим.

- Зросла ефективність збиття?

- Передусім зросла інтенсивність обстрілів шахедами. Щодо ефективності, ми почали цю роботу, і є певний результат. Задоволений я цим результатом чи ні? Не задоволений. Потрібно збивати більше.

Що для цього робити, ми розуміємо. Кожного дня в мене військові, і ми спілкуємося щодо вдосконалення систем протидії шахедам. Переконаний, ми на правильному шляху.

Проте цей шлях необхідно пройти, щоб навчити людей. Крім того, супротивник не залишається бездіяльним. Він постійно вдосконалює свої безпілотники.

Є певна міська міфологія, що стосується обстрілів промислових об'єктів Харкова: деякі з них, за чутками, піддаються атакам з боку Росії, тоді як інші, нібито за угодами з російською стороною, залишаються недоторканими. Яка ймовірність таких тверджень?

- Звісно, це неможливо. Хто може дати такі гарантії і якого рівня могли б бути ці домовленості?

Довгий час так говорили про підприємства Ярославського. Але, мабуть, ви бачили, що по його заводу було сильне влучення двома ракетами, зокрема "Іскандером".

Відомий архітектор світового рівня Норман Фостер розробляє концепцію відновлення Харкова після війни, що вражає своїми амбіційними масштабами. У його планах – модернізація транспортних розв'язок, інтеграція міських річок, а також зведення тунелів і укриттів. Зазвичай Фостер співпрацює з багатими державами, такими як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Його європейський проект найвищого мосту у Франції також є надзвичайно дорогим, навіть за стандартами ЄС. Який бюджет передбачається для реалізації проекту Фостера?

Я маю особисте знайомство з цією людиною. Він надзвичайно інтелектуальний, і щиро підтримує Україну. Це людина-бренд. Під його ім'ям готові інвестувати як приватні особи, так і банки, а також інші інвестори. Для нас цей проєкт є унікальною можливістю створити ідеальне місто майбутнього.

Фостер вже співпрацює з українськими архітекторами. Наразі ми організовуємо конкурси на відновлення Салтівки.

Яка сума з міського бюджету вже була витрачена на масштабний проєкт Нормана Фостера?

- Нульовий.

На початку фінансування надходило від родини Нормана Фостера. Пізніше ми уклали угоду з урядом Німеччини.

Він брав участь у моєму онлайн-виступі в ООН у 2022 році, де я обговорював наслідки російської агресії в Харкові. Фостер був вражений почутим і висловив готовність допомогти. Він навіть відвідав Україну. Однак його охорона заборонила йому виїжджати далі Ужгорода з міркувань безпеки, проте нам вдалося зустрітися. Це був мій перший виїзд з міста після початку вторгнення.

Деякі місцеві критики охрестили ваші масштабні проєкти "потьомкінськими селами", інші ж іронізують, називаючи їх Нью Васюками. Це похвально, коли місто прагне до великих ідей. Проте в самому центрі міста розташований Університет Каразіна, з якого вже вибито чимало вікон, поки місто зайняте зведенням транспортних розв'язок майбутнього.

- Ми встановимо вікна.

Під час створення Парку Горького, нині відомого як Центральний, також виникло чимало заперечень та дискусій.

Це були не лише зауваження, а й зіткнення та затримання активістів за часів Кернеса...

Коли ми починали створювати зоопарк, навколо не було нікого, хто б вірив, що зможу відкрити його 23 серпня, в рамках святкування Дня міста. Але ми це зробили! Коли працювали над садом Шевченка, стільки критики лилося на нас з усіх боків, ви не уявляєте. Але в результаті все ж було збудовано. Завітайте на Північну Салтівку, подивіться, які проекти ми реалізуємо там. Головне не те, що говорять, а те, що ми втілюємо в життя.

Я не брав участі у бійках. Це сталося не під час будівництва парку, а під час укладання дороги.

- Важливий оголений нерв Харкова зараз - дерусифікація назв вулиць. Є багато суперечок...

Де ж вони знаходяться?

Історія з петицією про вулицю Міська Барбари. Активісти з громадської організації "Деколонізація. Україна" звернулися до вас із проханням про перейменування вулиці, названої на честь радянського письменника Гаршина, на честь Міська Барбари...

Харків отримав нову назву у легшій формі, і я щиро вдячний кожному мешканцю цього міста за це!

- Як змінилися політичні погляди харків'ян до повномасштабного вторгнення і після? Більшість у міській раді складають ваш Блок Кернеса та ОПЗЖ. Є навіть Шарій...

У нас відсутній ОПЗЖ.

- Вже немає. До повномасштабної війни існувала...

- Шарія не існує зовсім.

Шарія не існує, оскільки фракція розпалася через нестачу учасників...

Скажемо так: Шарій так і не зміг мені пробачити розпуск фракції...

Харків став колискою для української політики, породивши таких фігур, як Добкін, Мураєв, та колишній Кушнарьов, який був ініціатором ідеї федералізму, а також Бережну. Яка кількість проросійськи налаштованих громадян існувала до початку війни і скільки їх залишилося тепер? Люди не здатні змінити свої погляди миттєво.

- Ні, не про себе. Коли кажуть, що Харків був проросійським містом, це велика помилка. Ніколи Харків не був проросійським містом. Усе, що відбувалося з 2014-го, харків'яни бачили. Ви ж розумієте, що Росія розпочинала з Харкова.

- У 2014 Харків ледве не став столицею так званої Новоросії...

Харків'яни проявили свою силу, і це свідчить про їхню ментальність.

А коли вони побачили, що було скоєно в Донецьку і Луганську, ні про які проросійські погляди взагалі вже не йшлося.

Хоча це не свідчить про те, що 5-10% не мають проросійських настроїв...

Чи виступав Блок Кернеса як проукраїнська сила на виборах?

Отже, ви не усвідомлюєте. Якби ми тоді не обрали проукраїнський напрямок, ситуація могла б розвинутися зовсім інакше.

Так, ми не розмовляли українською мовою. Комусь вона важко давалася. Але ж я пам'ятаю ті часи, коли в 2014 ми із сутичками відстоювали мерію. Не було ні поліції, ні інших правоохоронних органів. Озброєні люди нам казали: "Ми зайдемо в залу, нічого не порушимо, самі зберемо сесію і оголосимо ХНР".

Я не бажаю, щоб хтось змінював цю оповідь.

Не треба казати, що Блок Кернеса - проросійський. Він називається українською мовою "Успішний Харків", до речі.

Ви згадуєте про Шарія. Він організував онлайн-кампанію та отримав певну кількість мандатів. Але чи має він зараз якісь впливові позиції тут? Ні, не має.

ОПЗЖ - заборонена партія, її не існує. Депутати цієї сили, які лишилися в Харкові - проукраїнські насправді. Їхня фракція називається зовсім по-іншому, "Відновлення України". Найбільш одіозні виїхали. Але і до війни там були різні течії.

Ми підтримуємо продуктивні взаємини з організацією "Відновлення України", і мушу зазначити, що їхня проукраїнська позиція є справжньою до глибини душі.

Стосовно ж того, чи змінюється ментальність людей. Під час обстрілу змінюється.

Коли 160 тисяч мешканців опинилися в метро в перший день вторгнення і побачили, що їх руйнують, вони казали: "Путін не з того почав, вони ж нам були як брати...".

Коли ви прогуляєтеся Харковом, вам, напевно, почують привітання українською мовою. Це ще не означає, що всі мешканці міста спілкуються нею у повсякденному житті. Але в даний час вітатися інакше стало незручно.

Чи можливе відновлення проросійських сил, якщо бойові дії припиняться?

Знаєте, усе визначається термінами завершення війни та її наслідками. Чи намагатимуться проросійські сили повернутися? Так, це можливо. Проте, на сьогодні я не бачу жодної електоральної підтримки для них. Вона просто відсутня. Вийдіть на вулицю і запитайте людей.

- Зараз триває суд над головою Харківської СБУ Романом Дудіним щодо його можливої державної зради. Були начебто спроби з його боку відсторонити вас і голову області Синєгубова від влади в перший день війни. На якому етапі розслідування цієї справи?

Ця ситуація не викликає жодного інтересу ані в мене, ані в жителів Харкова. Невдала спроба відсторонення мене та губернатора від влади вже стала частиною минулого.

На жаль, не можу надати додаткову інформацію, оскільки виступаю свідком у даній справі.

Я для себе вирішив, що Дудін є зрадником. І крапка.

Чия ж була його творінням?

Наскільки я пригадую, то це стосується Баканова.

- Хто з Офісу президента стояв за цим призначенням?

На мою думку, це було повністю дітище Баканова.

- На вас виходили росіяни в перші дні війни?

Надходили повідомлення з погрозами. Я їх заблокував. Це виявилася звичайна СМС-розсилка.

Отже, з їхнього боку не було жодних суттєвих пропозицій щодо можливих угод?

- Які домовленості, про що ви говорите...

- Чому в них не вийшло в 2022-му?

Харків стикався з величезною загрозою. Ворог наближався через кільцеву дорогу, і ситуація була критичною. Проте завдяки рішучості місцевих жителів вдалося уникнути катастрофи. Я пам'ятаю, як люди стояли в чергах біля військкоматів, отримуючи зброю. Молодь, жінки, діти і літні люди - всі об'єдналися заради спільної мети. Це і є справжній Харків. Звичайно, йдеться про 92 бригаду. Багато з цих сміливців віддали свої життя, щоб не дозволити росіянам увійти в місто.

Пам'ятаю, як відбувались підриви мостів, коли заходили диверсійно-розвідувальні групи...

Помилка росіян полягає в тому, що вони сприймали Харків як місто, яке підтримує проросійські настрої. Насправді, це далеко від істини.

- Ви вірите в те, що війна закінчиться?

- Віримо. Немає війн, які тривають вічно.

Яка, на вашу думку, буде розв'язка цієї ситуації?

- Дипломатичний шлях є єдиним виходом. Сьогодні немає військового варіанту, і це визнають усі. Я вірю в силу дипломатії. Нам потрібна потужна міжнародна підтримка.

Перед початком вторгнення ви стверджували, що цього не станеться. Коли ж розпочалося вторгнення, ви були впевнені, що все вирішиться через переговори...

- Тоді ж ніхто не казав, що буде. За лічені години до вторгнення нас збирали в СБУ і казали, що ніякої війни не буде, це просто військові навчання. Мої дані базувалися на повідомленнях інформованих служб. Якби ми знали хоча б за тиждень, ми б зовсім по-іншому підготувалися б.

Як ви вважаєте, до чого призведе ця ситуація? Чи можуть російські війська залишити Харківську область?

Все завершиться справедливим миром для нашої країни, України.

Вони самі, звичайно, не повернуться назад – потрібно, щоб ми їх повернули.

Але давайте подивимося на речі реалістично: для Харкова справедливим миром можна вважати кордон, що існував до початку повномасштабного вторгнення.