Містичний фестиваль, що слугував слов'янським еквівалентом Хелловіну: що про нього відомо?

Як відзначали Велесову ніч наші предки та яке значення мало це свято, дізнайтесь з матеріалу РБК-Україна.

Хоча Хелловін завоював популярність в Україні завдяки західній культурі, святкування ночі духів має глибокі корені в слов'янських традиціях. Ще до приходу християнства наші предки святкували Велесову ніч — таємничий період, коли, за повір'ями, відчинялися двері між світом живих і загиблих.

Велес вважався одним з найулюбленіших богів у давніх слов'ян, охоронцем тварин, магії, добробуту та душ предків. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада йому приносили дари, такі як хліб, мед, молоко та свічки. Віруючі вважали, що в цей час душі померлих відвідують своїх рідних, тому залишали для них частування на столі.

У давнину напередодні свята наводили чистоту у домі, ходили в лазню, де обов'язково для душ померлих залишали новий віник та відро чистої води. Будинки в цю ніч прикрашали горобиною - вірили, що вона відлякує злі сили.

Біля порогу розсипали сіль, а оселі прикрашали кабачками, гарбузами, яблуками та осінніми квітами.

Ввечері уся родина обов'язково збиралася за одним столом і символічно "частувала" рідних, які вже померли. Для цього з настанням ночі на подвір'ї ставили посуд з їжею зі столу. За столом їх згадували, але тільки у позитивному контексті.

Вечерю ми завершували такими словами: "Прощайте, Діди, йдіть, заберіть з собою всі наші біди та хвороби, а нас залиште в спокої..."

Було повір'я, що в ніч Велеса душі покійних здатні повертатися, і для того, щоб допомогти їм знайти дорогу до свого дому, необхідно поставити свічку на підвіконня.

Окрім цього, в ніч Велеса існувала можливість "консультуватися" з предками, які вже покинули цей світ, та отримати від них "підказки" щодо вирішення складних ситуацій.

Щоб відлякати злих духів, палили вогнища, обходили двори з вогнем і травами. У деяких місцевостях хлопці одягалися у "страшні" маски - щоб заплутати потойбічних істот, які могли забрати людину із собою. Ця традиція дивовижно нагадує сучасні костюми на Хелловін.

Одним з атрибутів Велесової ночі вважалося багаття, яке розпалювали на найвищому місці й ввечері молодь стрибала через вогонь. А для очищення душі та тіла практикували ходіння по розпеченому вогню.

У Велесову ніч дівчата зверталися до магії, щоб дізнатися про свою долю, обранця чи майбутній урожай. Усі ритуали виконувалися при світлі свічок і в абсолютній тиші — саме в такі моменти вважалося, що духи відкривають правду.

Наприклад, кинули два каштани у вогонь: якщо вони розбіглися в різні сторони, це означає, що стосунки наближаються до завершення.

Подібні за змістом були також Діди (осінні поминальні дні), коли родини залишали на столі їжу для душ родичів, і Русалії, коли вшановували "нехрещені" душі - утоплеників та загиблих наглою смертю.

Для наших предків ця ніч не асоціювалася зі страхом, а була часом вшанування - моментом єднання з родом і нагадуванням про те, що життя і смерть тісно переплетені.

У цьому контексті Велесова ніч можна вважати слов'янським відповідником Хелловіну — з подібною концепцією стосовно кордону між світами, проте без комерційних складових, характерних для сучасних святкувань.